Яновська О.В. Удосконалення рецептури БВМД для молодняку свиней в умовах Степу України

Короткий зміст

Дослідження провели в 1998-2000 рр. в дослідному господарстві “Дніпро” інституту зернового господарства УААН, де було поставлено два науково-господарських, два фізіологічних експерименти, два контрольних забої свиней та в лабораторіях: кафедри годівлі сільськогосподарських тварин ДДАУ, біомоніторінгу національного державного університету (м. Дніпропетровськ), обласній лабораторії ветеринарної медицини.

Кожний науково-господарський дослід провели на чотирьох групах свиней великої білої породи; в першому досліді кількість тварин в групі становила 13 голів, в другому - 15. Тривалість першого досліду – 118 днів, другого – 120.

На протязі дослідів визначали динаміку живої маси свиней, вивчали окремі гематологічні показники, які характеризують обмінні процеси в організмі тварин.

Для вивчення перетравності поживних речовин, особливостей обміну азоту, кальцію та фосфору на фоні науково-господарських експериментів провели два фізіологічні досліди згідно методичних вказівок ВІТа (Аітова М.Д. та ін., 1984). З цією метою відібрали по три тварини з кожної групи, яких утримували в обмінних клітках, дотримуючись схеми годівлі, що була прийнята для кожного науково-господарського досліду (табл. 1). При цьому керувались методичними вказівками ВІТа (Крохіна В.О. та ін., 1983; Щеглов В.В. та ін., 1987). Тривалість підготовчого періоду становила 10 днів, облікового – 6. Оскільки концентрація заліза в кормах (раціонах) Степу України перевищує потребу свиней в 1,5-2 рази, то ми виключили цей мікроелемент зі складу преміксу в IV групі. Поросятам ІІ групи (перший дослід) і ІІІ групи (в обох дослідах) ми згодовували основний раціон і БВМД з преміксом ДДАУ, в якому використовували хлорид кобальту (6,05 мг), сульфат цинку (40 мг) та міді (25 мг). Таке поєднання та дозировка солей мікроелементів були запропановані Свєженцовим А.І. (1986), але у складі БВМД не були апробовані.

В кормах, зразках калу і сечі за загальноприйнятими методиками (Пєтухова К.О. та ін., 1989) визначали: загальну вологу, загальний азот – методом К’єльдаля; “сирий” жир – методом Рушковського, “сиру” клітковину – за Геннебергом та Штоманом; “сиру” золу – при спалюванні зразків в муфельній печі.

Дослідження крові вели згідно наступних методик: загальний білок сироватки крові – за де Ваарду; неорганічний фосфор – ванадат-молібдатним методом; резервну лужність – по Раєвському; АсАТ, АлАТ – методом Рейтмана і Френкеля; креатинін – за допомогою пікринової кислоти; сечовину – з використанням діацетилмонооксиму.

Оскільки існують повідомлення про взаємодію білкового, мінерального та енергетичного живлення тварин, то ми вивчили закономірності розподілу енергії в організмі свиней при згодовуванні удосконалених БВМД згідно методичних рекомендацій Ноздріна М.Т. (1977), Гамко Л.М. (1982), Панасен-

5

ко Ю.О. (1999). Використання енергії тваринами в наших дослідах визначали в період проведення фізіологічних (балансових) дослідів.