Юрченко В.В. Якість яєць та продуктивність курей при введенні в комбікорм соняшникової олії або фузи в поєднанні з цинком

Короткий зміст

Дослідження проводилися в 1997-1998 рр. на базі дослідного господарства “Борки” та лабораторії біологічно активних речовин відділу фізіології, біохімії та живлення птиці Інституту птахівництва УААН.

Експериментальна частина включала три досліди:

n попередній - по вивченню хімічного складу та розробці способу зберігання соняшникової фузи;

n перший - по визначенню ефективного співвідношення соняшникової олії та цинку у пшенично-соняшниковому комбікормі для курей-несучок, а також доцільності заміни соняшникової олії фузою;

n другий - випробування ефективних доз соняшникової олії, фузи та цинку.

Хімічний склад фузи досліджували в зразках, взятих із двох олійниць. Після відділення жиру, шляхом відстоювання та центрифугування, проводили зоохімічний аналіз осаду фузи. Для визначення вмісту вітаміну Е використовували метод Емері-Енгеля у модифікації Сурая П. Ф., 1990. Перекисне та кислотне числа жиру визначали за методом Калмикова С. Т., 1976.

З метою розробки способу зберігання фузи виготовили зразки на основі фузи, шроту, трав’яного борошна, крейди та пшенично-соняшникового комбікорму. У чотири останні з них ввели по 0,8% фузи. Паралельно виготовили такі ж зразки, але з додаванням 165 мг/кг сантохіну.

 Всі зразки зберігали на протязі шести місяців в однакових умовах. Щомісячно в фузі та шроті визначали кислотне та перекисне числа жиру, а в трав’яному борошні, крейді, шроті та комбікормі - загальну кислотність, шляхом титрування водної витяжки розчином лугу (Сурай П. Ф., Іонов І. А., 1989).

Досліди з годівлі птиці проводили на курях породи род-айланд 38 лінії. Для першого досліду із курей 36-тижневого віку за принципом аналогів сформували вісім груп по 40 голів у кожній. Утримували птицю в трьохярусній клітковій батареї (типу L-134 в модифікації ІП УААН) по дві голови в клітці.

Кури першої (контрольної) групи на протязі 154 діб одержували збалансований за діючими нормами пшенично-соняшниковий комбікорм (Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці, 1992, 1998). Вміст в ньому лінолевої кислоти становив 1,0% (розрахункові дані). В комбікорм дослідних груп вводили соняшникову олію (або фузу з аналогічним вмістом сирого жиру) та цинк сірчанокислий (семиводний) в кількості, вказаній у схемі дослідів (табл. 1).

Один раз на тиждень проводили штучне запліднення курей нерозбавленою поліспермою. Інкубували яйця в середині досліду.

Під час дослідів враховували збереженість, несучість курей, затрати корму на одиницю продукції, середню масу яєць, їх інкубаційні якості згідно “Методическим рекомендациям по проведению научных исследований по кормлению сельскохозяйственной птицы” (Фісінін В. І., Єгоров І. А., 1992). При визначенні фізико-морфологічних властивостей яєць керувалися “Методическими рекомендациями по контролю качества куриных яиц” (Бреславець В. О., 1987).

Хімічний склад комбікорму, жовтка яєць, печінки, грудних і ножних м’язів, великогомілкової кістки визначали за методами зоохімічного аналізу у відповідості з “Методами анализа кормов и продуктов птицеводства” (Сурай П. Ф., Іонов І. А., 1989).

Вміст загального холестерину визначали за методом Ілька (Колб В. Г., 1982), каротиноїдів та вітаміну А - експрес-методом (Сурай П. Ф.,Іонов І. А., 1990), цинку - по Бєлецькому Є. М., 1980, малонового диальдегіду - за Ohkawa H., Ohishi N., Yagi K., 1979 (в пропису Сурая П. Ф., 1996), вітаміну С - згідно Сураю П. Ф., Іонову І. А., 1990.