Цицяло О.Ю. Цитогенетичний та фізіологічний статус локальних популяцій коропа в залежності від ставових екосистем рибницьких господарств Львівської області

Короткий зміст

Огляд літератури.  Дані, які стосуються дослідження гідрохімічного режиму ставів, цитогенетичних, гематологічних, біохімічних показників в організмі риб, показали, що практично немає інформації стосовно взаємозв’язку між гідрохімічними чинниками  та цитогенетичними, фізіологічними показниками клітин та крові коропа.

Порушення умов навколишнього середовища, накопичення в ньому мутагенів вимагає впровадження системи еколого-цитогенетичного моніторингу як системи спостереження за екологічним та генетичним вантажем у популяції коропа з урахуванням особливостей довкілля.

         Вказано, що літературні дані практично не узагальнені для розробки оцінки цитогенетичного і фізіологічного статусу локальних популяцій коропа в залежності від ставових екосистем рибницьких господарств. Дана робота яляється продовженням кафедральних досліджень екологічного та генетичного моніторингу, розпочатих Секретарюком К.В., Лобойко Ю.В. в 2002 році, однак звертає увагу на тісні взаємозв’язки між органічним навантаженням на стави, показниками стабільності геному та рибницькими показниками.

Матеріали та методи досліджень. Робота виконана протягом 2004-2006 років. Експерементальні дослідження проведено на кафедрі паразитології та водних біоресурсів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького та у дослідних ставах трьох господарств: „Комарно” Городоцького району, „Рудники” Миколаївського району та  „Ходорів” Жидачівського району, що входять до складу  ВАТ ”Львівський облрибкомбінат”.

         У кожному із зазаначених господарств для проведення досліджень  було використано по 2 дослідних стави площею 1,6 та 2,0 га. У дослідні стави господарства „Комарно” вода надходила з річки Верещиця, а стави господарств „Рудники” та „Ходорів” – з річки Дністер.        

         Об’єктом дослідження були цьоголітки, однорічки та дволітки коропа.

         За використаною в дослідах технологічною схемою цьоголіток та дволіток коропа вирощували в монокультурі з однаковою щільністю посадки за обома віковими групами риб в усіх обстежених рибогосподарських підприємствах, відповідно: 40 тис.екз./га за цьоголітками та  4 тис.екз./га за дволітками (табл.1). Зимілю вирощених цьоголіток проводили у зимувальних ставах із завантаженням до 10 т/га. Цьоголіток коропа годували комбікормами рецепту К-110. Годівлю дволіток коропа проводили комбікормами рецепту К-111. Добові норми годівлі коригували в залежності від температури води, концентрації розчиненого у воді кисню та маси риб. Удобрення органічнимаи речовинами (переплілий гній ВРХ) та вапнування експерементальних ставів виконували за єдиною схемою, керуючись методикою, розробленою ІРГ УААН (Харитонова Н.Н. и др., 1976). Мінеральні азотно-фосфорні добрива застосовували в обмеженій кількості переважно в першій половині вегетаційного сезону із загального розрахунку до 300 кг/га.