Луців В.О. Використання медоносних бджіл і осмій для запилення люцерни та помідорів в умовах Прикарпаття

Короткий зміст

Основні дослідження з теми дисертації проводилися на дослідних ділянках і пасіці кафедри бджільництва Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. У виробничих умовах дослідження тривали протягом 1999-2001рр. у господарствах Радехівського району Львівської області на насінницьких посівах першого і проміжного укосів люцерни сортів „Ярославна” і „Зайкевича”. Крім того, робота виконувалась в теплицях ВАТ агрофірми “Провесінь” м. Львова, де об’єктами досліджень були рослини помідорів голландської селекції сортів „Варга”, „Раїса”, „Еміральд”; кокони і комахи диких бджіл осмії рудої і рогатої; штучні гніздівлі з очерету для осмій; хлібець із комірок диких бджіл; медоносні бджоли та пилок рослин, наявних у теплиці культур. Дослід проводили у теплицях площею по 0,6 га кожна в трьох варіантах: перший – на рослинах помідорів, де квіти запилювали вібраторами; другий – запилення здійснювалось за допомогою вібраторів і диких бджіл; третій – на рослинах помідорів, які запилено за допомогою вібратора і медоносних бджіл. Схему досліджень наведено на рисунку 1.

Одночасно із спостереженнями за запилювальною роботою осмій проводили облік вимірювань температури і вологості повітря теплиць.

Палінологічний аналіз пилку зроблено на кафедрі ботаніки Львівського національного університету ім. І. Франка на тимчасових мікроскопічних препаратах при загальному збільшенні в 400 та 1000 разів. Ідентифіковано пилкові зерна за допомогою атласів, довідників (Купріянова П.А., Алешина П.А., 1972; Куприянова П.А., Алешина П.А. 1978; More P.D., Webb J.A., 1978) та колекції еталонних препаратів.

Для вивчення видового складу запилювачiв застосовували метод індивідуального збору бджолиних за методикою В.В. Попова (1950).

Облік стану бджолиних сімей протягом сезону, вивчення їх запилювальної діяльності на посівах люцерни проводили за загальноприйнятою методикою.

Ефективність запилення бджолиними певного укосу люцерни визначали в періоди появи досліджуваного виду комах під час цвітіння рослин. Кількість днів льоту окремих видів комах на певному укосі люцерни підраховували за методикою М. Дилевської (1970).

Особливості біології бджолиних вивчали на матеріалі зібраних партій поодиноких бджіл на полях посiвiв люцерни та на дослідних ділянках.