Васильєва Ю.О. Обгрунтування ефективності використання симентальської худоби різних виробничих типів

Короткий зміст

Досліди  були проведені з 1997 по 1999 рр. на тваринах симентальської породи в умовах ВАТ “Ананьєвське” Краснокутського району Харківської області. Схема досліджень наведена на рис. 1.

Робота виконувалася на поголів’ї, що нараховує –598 голів, у тому числі в дослідах – 129 голів, з них для детального вивчення м'ясної продуктивності і якості шкіряної сировини Ї 36 голів тварин комбінованої симентальської породи.

Групи тварин формувалися відповідно до виробничого типу, який визначали за методикою З. Айсанова (альтеральні підтипи як самостійні не враховувались). Були сформовані три дослідні групи корів у віці третьої та четвертої лактації по 20 тварин у кожній, три групи бугайців та три групи телиць у віці трьох місяців по 10-13 голів.

Тварини усіх виробничих типів в межах статево-вікової групи знаходилися в однакових умовах годівлі та утримання. Годівля тварин здійснювалася згідно деталізованих норм у відповідності до фізіологічних потреб.

Екстер’єрні особливості встановлювали за аналізом промірів та індексів тілобудови.

Кількість спожитих кормів встановлювали методом зважування та визначення різниці між кількістю заданих кормів і їх залишків (один раз на місяць за дві суміжні доби).

Живу масу тварин визначали методом індивідуального зважування.

Відносну швидкість росту – за С. Броді та коефіцієнтом росту.

Репродуктивну здатність (за індексом осіменіння, тривалістю сервіс-періоду, коефіцієнтом відтворної здатності та за легкістю отелень і збереженістю телят) оцінювали за загальноприйнятими методиками.

Молочну продуктивність та якість молока визначали проведенням контрольних доїнь за загальноприйнятою методикою та визначенням хімічного складу молока: вміст жиру – методом центрифугування, вміст білку - за методом формольного титрування. Середній вміст жиру (білку) за лактацію встановлювали методом середньої зваженої. Енергетичну цінність молока обраховували за методикою Горбатової.К.К.

Конверсію протеїну і енергії корму у молоко за методикою Л.К..Лепайие (1981). Для урахування впливу можливих відмінностей у структурі тіла (зменшення чи збільшення м’язової тканини, жирової тканини тощо) були проведені два контрольні забої корів на початку досліду та через рік після першого забою за методикою ВІТ і ВНДІМП.

М’ясну продуктивність та якість м’яса - визначали за результатами контрольного забою корів, бугайців і телиць (молодняк у 18-місячному віці) за методикою ВІТ і ВНДІМП.

Вихід поживних речовин і конверсію протеїну і енергії корму у харчовий білок туші за методикою Л.К. Лепайие (1981).

Хімічний склад середньої проби м’яса та якісні показники найдовшого м’яза спини визначали за загальноприйнятими методиками.

Для визначення біологічної цінності м‘яса використовували білково-якісний показник. Калорійність вираховували на підставі даних хімічного аналізу за формулою Александрова В.М., 1951. Органолептичну оцінку якості м’яса проводили шляхом дегустації за методикою ІРГТ УААН, 2002.