Броварський В.Д. Обгрунтування технології репродукції бджолиних маток

Короткий зміст

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконані протягом 1992–2005 рр. на кафедрі бджільництва ім. В.А. Нестерводського Національного аграрного університету. Досліди з окремих питань проведені в НДІ екології і токсикології ім. Л.І. Медведя, а також провідних бджологосподарствах України. За вказаний період проведено 33 досліди, в т.ч. наукових – 12, науково-господарських – 10 і виробничих – 11. Для досліджень було використано 305 бджолиних сімей української породи, 2927 бджолиних маток, одержаних від природного та штучного осіменіння, виготовлено та проаналізовано 9850 гістохімічних зрізів і 52200 препаратів частин екзоскелету робочих бджіл.

Дослідження виконували в три етапи (рис. 1). На першому етапі вивчали ефективність використання загальноприйнятих способів штучного осіменіння бджолиних маток (Moritz R.F., 1989) та розробляли новий спосіб ін’єкції сперми трутнів у статеві шляхи матки.

Для відпрацювання нового способу штучного осіменіння були виведені бджолині матки, яких за принципом аналогів розподілили на контрольну і дослідні групи. Маткам контрольної групи вводили сперму загальноприйнятим способом, а дослідної – новим, враховуючи об’єм, кратність та тривалість її введення. Ефективність способів штучного осіменіння бджолиних маток визначали за кількістю відкладених ними диплоїдних та гаплоїдних яєць (Билаш Г.Д., Кривцов Н.И., 1991), а також за чисельністю сперматозоїдів у спермоприймачах їх статевої системи (Войке Е. и др., 1975).

Дослідження другого етапу були спрямовані на розробку та апробацію по­токової технології штучного осіменіння, вивчення впливу різних факторів на відтворну здатність бджолиних маток, будову і функціонування окремих орга­нів статевої системи, створення нового обладнання для введення сперми трутнів.

За одержаними результатами були визначені технологічні вимоги та вдосконалювалось обладнання для розробки потокової технології штучного осі­меніння бджолиних маток. Для його апробації використали дві групи бджолиних маток: маток контрольної групи осіменяли спермою трутнів, яку вводили за загальноприйнятим способом, а дослідних – за новим. Визначали показники, які характеризують продуктивність роботи оператора та ефективність осіменіння бджолиних маток. Додатково було сформовано ще три групи бджолиних сімей для випробування плідних бджолиних маток від штучного осіменіння (контрольна – матки природного спаровування; перша дослідна – матки одержали від штучного осіменіння з використанням загальноприйнятого способу введення сперми; друга дослідна – за новим способом). У дослідах вивчали продуктивність бджолиних маток, інтенсивність розвитку та продуктивність бджолиних сімей