Костенко В.І. Оцінка і наукове обгрунтування технологічних ознак розвитку молочної залози у корів та методів визначення якості молока

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження виконувалися протягом 1981-2004 років на базі ряду провідних господарств України. За вказаний період проведено 12 серій досліджень на поголів’ї понад 900 корів п’яти порід (симентальська, чорно-ряба, червона степова, українська чорно-ряба молочна пінцгау) та семи породних поєднань (симентальська х монбельярдська, симентальська х голштинська червоно-ряба, чорно-ряба х голландська, чорно-ряба х голштинська чорно-ряба, червона степова х англерська, червона степова х голштинська чорно-ряба, пінцгау х голштинська червоно-ряба). Дослідження проводилися в осінньо–зимовий та весняно-літній періоди відповідно до “Методичних рекомендацій” (1977) за схемою, наведеною на рис. 1. Тварин для досліджень відбирали на  ругому – третьому  місяцях лактації методом випадкової вибірки, які мали здорову молочну залозу та не були хворими або в охоті. Доїння корів проводили доїльним апаратом для роздільного видоювання часток вим’я – ДАЧ-1. Дослідження з вивчення технологічних ознак розвитку молочної залози проводили на кількох типах доїльних установок з обов’язковою перевіркою рівня вакуумметричного тиску у системі: при доїнні у доїльні відра він був у межах 50–53 кПа, в молокопровід – 47–49 кПа та на УДС-3Б – 48–50 кПа.

Для дослідження спектральних характеристик молока та його компонентів використовували: молоко, одержане від клінічно здорових корів, гранули очищеного казеїну; лінетол (розчин суміші лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот); розчини вітамінів С, В₂, В₆, В₁₂; ненасичені й насичені розчини хімічно чистої лактози; знежирене молоко (відвійки); вершки із вмістом жиру 10%; сметану із вмістом жиру 20%; топлене масло (молочний жир); сухе молоко та молочну суміш для дитячого харчування.

При визначенні вмісту компонентів у молоці традиційними методами застосовували: для визначення вмісту жиру – метод Гербера; білка – методи формольного титрування та рефрактометричний (АМ-2); сухої речовини – висушуванням зразка (ГОСТ 3626 - 73).

Флуоресцентні характеристики молока і його компонентів вивчали методом  люмінесцентної спектроскопії в діапазоні довжин хвиль 280÷700 нм, використовуючи спектрофотометр СДЛ-2. При дослідженнях ширина щілини монохроматора збудження досягала 2,86 нм, а реєстрації випромінювання – 9,6 нм. У подальших дослідженнях використовували два спектрофлуориметри, у одному із них як джерело збудження застосовували імпульсний азотний лазер ИЛГИ-503.

Дослідження спектрів поглинання молока та його компонентів у інфрачервоній області (ІЧ) спектра проводили на спектрофотометрі UR-20. Використовували також інфрачервоний спектрофотометр, принципова схема якого запропонована співробітниками кафедри біофізики Національного аграрного університету.