Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ НАУКИ / Технологія виробництва продуктів тваринництва
Назва: | |
Альтернативное Название: | Мирошников А.М. Разработка энергохранящих технологий содержания мъъясной скота в Одесской области |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | Відтворювальна здатність корів при різних технологіях утримання. Показники відтворення м'ясних корів при різних системах утримання наведені в таблиці 2.
Таблиця 2 – Відтворення м'ясних корів при різних системах утримання (п=20) Показник Технології утримання стійлова пасовищно-стійлова цілорічно пасовищна Тривалість періоду від отелення до першої тічки, діб 69,4±5,10 66,2±5,89 64,6±4,83 Тривалість від першої тічки до плодотворного запліднення, діб 21,3±3,02 20,2±2,94 15,7±2,85 Тривалість сервіс-періоду, діб: середня межі 90,7±8,08 39-162 86,4±9,31 35-158 80,3±9,57 22-153 Коефіцієнт запліднення 1,7±0,24 1,7±0,26 1,6±0,17
Як видно, у корів при пасовищно-стійловій системі утримання тривалість періоду від отелення до першої тічки виявилась коротшою на 4,7%, а період від першої тічки до плодотворного запліднення – на 5,2%. У корів при цілорічній пасовищній системі утримання даний показник складав 7,0% і 26,3% (Р<0,01). В зв'язку з цим тривалість сервіс-періоду в середньому по II групі була на 4,3 дня (4,8%), по III – на 10,4 дня (11,5%) (Р<0,01) коротшою, ніж у корів при стійловій системі утримання. Отже, стійлово-пасовищна та цілорічна пасовищна система утримання корів сприяє покращанню їх відтворювальної якості. Динаміка живої маси і екстер'єрні особливості бугайців, вирощених при різних технологіях утримання. Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що вирощування молодняка великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності при різних технологіях утримання до відлучення, а також на відгодівлі на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 18-місячному віці одержувати бугайців у контрольній групі з середньою живою масою 448,3 кг, II групі – 487,6 кг і III – 538,6 кг.
Таблиця 3 – Динаміка живої маси, кг Вік, міс. Група І-контрольна II-дослідна td III-лослідна td при народж. 30,7±0,42 29,5±0,37 31,9±0,35 1 39,1±0,35 37,6±0,44 40,0+0,52 8 206,1+2,65 219,9+2,78 3,59 226,0±3,67 4,39 12 288,8±3,42 301,8±4,11 326,4±5,83 5,57 15 337,5±3,92 365,6±5,84 3,99 405,0±9,72 6,44 18 448,3±5,22 487,6+6,32 538,6±8,68 8,91
Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці. У II групі на 13,8кг (6,7%; Р<0,001), III – на 19,9 кг (9,7%; Р<0,001), у 12-місячному віці відповідно на 13 кг (4,5%: Р<0,01) і 37,6 кг (13%: Р<0,001). При знятті з відгодівлі у 18-місячному віці бугайці III групи, які на підсосі утримувалися на пасовищі, переважали своїх ровесників II групи, що на підсосі взимку утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на пасовищі, на 50,4 кг (10,5%; Р>0,999), контрольної групи, які на підсосі утримувалися взимку в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на вигульно-кормовому майданчику на 90,3 кг (20%; Р<0,999). Практично у всі вікові періоди бугайці, які у підсосний період утримувалися на пасовищах, мали вищі середньодобові прирости живої маси, ніж їх ровесники, що утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею взимку і влітку на вигульно-кормовому майданчику. В цілому за період вирощування та відгодівлі у тварин дослідних груп середньодобові прирости були вищі. Відмічено деяке зниження середньодобових приростів у перехідні періоди року в зв'язку зі зміною раціону годівлі та дії несприятливих факторів зовнішнього середовища (вітер, сонячна інсоляція, опади). Наприкінці літа та на початку осені в умовах утримання дослідних тварин на пасовищах (III група, о. Єрмаків) середньодобові прирости дещо знизилися в 7-8 - місячному віці на 31-50 г (Р<0,05) у порівнянні з тваринами контрольної групи. Відносна швидкість росту піддослідного молодняка (табл.4) свідчить, що вікова мінливість їх інтенсивності росту характеризується різким зниженням після 8-місячного віку, потім поступовим зниженням і в період кінцевої відгодівлі збільшується незалежно від умов утримання тварин в підсосний період.
Таблиця 4 – Динаміка відносного приросту, % Вік, міс. Група І II III 1-8 136,2 141,6 139,8 8-12 33,4 31,4 36,4 12-15 15,65 19,1 21,5 15-18 28,2 28,6 28,3 0-18 174,4 177,2 177,7
Отже, бугайці із дослідних груп мали більш високі абсолютні і відносні показники приростів за весь період вирощування та відгодівлі і в результаті досягли більшої живої маси в порівнянні з тваринами контрольної групи. Лінійний ріст. При аналізі екстер'єрних промірів виявлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися дещо краще, ніж аналоги на підсосі, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику. Слід відмітити, що характер змін величини основних промірів відповідає зміні живої маси незалежно від методів їх утримання в підсосний період. Найбільш високе збільшення величини висотних промірів у м'ясних тварин великої рогатої худоби відмічається до 8, 12 місяців, а потім відбувається зниження інтенсивності росту. При цьому збільшення промірів, які характеризують ширину і глибину тіла в абсолютному вираженні, менші висотних промірів. В 1-3-8 – 18-місячному віці бугайці дослідних груп перевищували своїх ровесників з контрольної групи майже за всіма промірами. У 8-місячному віці бугайці дослідних груп дещо перевершували аналогів контрольної групи майже за всіма лінійними промірами, наприклад, за шириною в сідничних буграх на 1,7 см (8,9%; Р<0,001) та 1,1 см (5,76% Р<0,01). Після заключної відгодівлі у 18-місячному віці бугайці дослідних груп мали також більш високі лінійні проміри. Відрізнялися бугайці III групи, що утримувалися цілорічне на підсосі на випасах о. Єрмаків. Величина індексів була кращою у бугайців II та III дослідних груп. Індекс м'ясності з віком змінювався і був вищим в 18-місячному віці у бугайців III групи на 0,60% у порівнянні з бугайцями контрольної та II дослідної груп. За екстер'єрними даними піддослідні тварини у всі вікові періоди були краще розвинуті та мали більш масивні форми, з добре розвинутими грудьми і тазом. Таким чином, показники динаміки живої маси, середньодобових приростів, екстер'єрних промірів, індексів, а також огляду тварин у натурі свідчать, що особини, які утримувалися на пасовищі, мали більш кращі м'ясні форми і продуктивність, ніж бички, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику. Природна резистентність піддослідних тварин. В основному картина крові тварин у різні вікові періоди у всіх групах відповідає фізіологічній нормі. Кількість еритроцитів у крові бугайців, які до 8 місяців утримувалися на пасовищі (II і III груп), в порівнянні з аналогами контрольної групи, було більше на 1,17 млн/мл (Р<0,05) і 1,42 млн/мл (Р<0,05) та у 18-місячному віці на – 0,91 млн/мл (Р<0,001) і на 0,95 млн/мл (Р<0,001).
Відмічається деяка різниця за рівнем окремих фракцій глобулінів між групами, особливо це стосується в- і г-глобулінів у крові піддослідних тварин у 8- і 18-місячному віці. У цей період він був вищим у порівнянні з бугайцями контрольної групи. |