Кузнєцова Внутрішньовидова мінливість Fraxinus excelsior L. у географічних культурах та природних лісах Лівобережного Лісостепу України

Короткий зміст

МІНЛИВІСТЬ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ТА ФОРМИ ЇЇ ВИЯВЛЕННЯ.

ВНУТРІШНЬОВИДОВА МІНЛИВІСТЬ ТА ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО

У роботі зроблено літературний огляд із питань мінливості як властивості живих організмів, зокрема деревних порід (Вавилов, 1965; Филипченко, 1977; Білоус, 2003 та ін.), проаналізовано систему внутрішньовидових таксономічних категорій (Майр, 1947; Правдін, 1974; Молотков, 1982; Білоус, 2003; Чумаченко, 2003; Мілютин, 2004; Свириденко, 2004; Грачев, 2006).

Наведено аналіз літературних джерел з питань внутрішньовидової мінливості F. excelsior (Солдатов, 1961; Рахтеенко, 1966; Харитонович, 1968; Юркевич, 1973; Патлай, 1984; Чумакова, 1984, 1985; Полатайчук, 1986; Артюшенко, 1990; Баранецький, 1990; Щепотьєв, 1990; Гордієнко, 1992, Заячук, 2004; Баранецький, 2005; Щепаченко, 2006), який є однією з найбільш поширених і найменш вивчених широколистяних порід у лісах України.

Робота включає докладну характеристику еколого-ценотичних особливостей F. excelsior як прояву індивідуальної та екологічної мінливості (Лавриненко, 1968; Остапенко, 1978; Бродович, 1979; Генсирук, 1992; Гордієнко, 1996; Юхновський, 2003; Лохматов, 2007). Доведено необхідність різнобічних досліджень природних лісів та еколого-географічних культур за участю ясена звичайного як оптимальних об’єктів для вивчення його формового різноманіття, біоекологічних особливостей і адаптаційних можливостей.

Обґрунтовано необхідність прискореної оцінки мінливості та спадковості ясена звичайного та її врахування при створенні складних насаджень певного цільового призначення у конкретних едафо-гідрологічних умовах.

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Об’єктами наших досліджень були еколого-географічні культури ясена звичайного, створені у 1930 р. на базі ДП "Тростянецьке ЛГ" Сумської обл. (50°30' пн. ш. та 35°сх. д.) під керівництвом проф. В. М. Андрєєва та природні насадження (ТЛУ – свіжа діброва) Лівобережного Лісостепу України різного віку та породного складу за участю ясена звичайного: у Сумській області – лісництва ДП "Тростянецьке ЛГ" – Литовське (кв. 73; вік 59 років; склад – 5Дз5Яз), Маківське (кв. 52; вік 60 років; склад – 3Дз5Яз2Лпд), Нескучанське (кв. 57; вік 65 років; склад – 5Яз2Дз2Лпд1Клг), Краснянське (кв. 15; в.8, вік 60 років, склад 8Яз2Дз+Лпд; кв 17; в. 2, вік 75 років, склад 5Яз2Дз+Клг); у Харківській області – Хотімлянське лісництво ДП "Вовчанське ЛГ" (кв. 94, вік 110 років, склад – 7Дз2Яз1Клг+Лпд+Клп), Печенізьке лісництво ДП "Чугуєво-Бабчанське ЛГ" (кв. 45, вік 120 років, склад – 8Дз2Яз+Клг+Клп), Гомільшанське лісни­цтво ДП "Зміївське ЛГ" (кв. 28, вік 107 років, склад – 6Дз3Яз1Клг +Клп+Лпд).

Межі природного поширення лісів різного породного складу за участю ясена звичайного в Україні встановлювали на підставі літературних матеріалів, атласів і карт лісогосподарського та лісорослинного районування України, рослинності та лісів України. Карти накладали одну на одну за допомогою програми MapInfo Professional.

Таксаційні дослідження проводили загальноприйнятими методами, (Тюрин, 1956; Воробьев, 1967; Молотков, 1982; Щепаченко, 2006).

З урахуванням літературних даних (Федоров, 1962; Єзау, 1980; Артюшенко, 1990) нами були описані типи ритидома кожного дерева ясена звичайного за кольором і характером зовнішньої структури корки в межах ділянок (потомств популяцій) у еколого-географічних культурах та в межах закладених пробних площ у природних лісах. При класифікації описаних типів застосовували класичні методичні підходи (Артюшенко, 1990; Езау, 1980).

Анатомо-морфологічні особливості будови апікальної меристеми вегетативних бруньок ясена звичайного досліджували за модифікованою нами для цієї породи методикою В. К. Василев­ської та О. А. Кондрат’євої-Мелвіль (1961). Для характеристики особливостей процесів, які відбуваються на рівні апікальної меристеми, запропоновано нові параметри – індекси форм конусу наростання (d/h²) та апікальної меристеми (D/H). При аналізі отриманих результатів використано класифікацію й термінологію анатомічної будови верхівкової меристеми за С. Вардлоу (1957) та К. Езау (1980). Отримані результати оброблювали методами варіаційної статистики (Урбах, 1975) з використанням пакету комп’ютерних програм Microsoft Excel.

СИСТЕМАТИЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА АРЕАЛ ПОШИРЕННЯ

ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО (FRAXINUS EXCELSIOR L.)

У розділі аналізується характеристика роду Fraxinus (сімейство Oleaceae) на рівні підроду Fraxinaster секції Bumelioides. На основі даних щодо морфогенезу, літературних матеріалів з еволюції репродуктивних ознак відповідно до діючої класифікації й секційної делімітації визначається положення Fraxinus excelsior L. у ряді європейсько-кавказьких видів. Наводяться докладна ботанічна характеристика ясена звичайного, опис ареалу та карти границь поширення цього виду на території Європи та Росії. На основі матеріалів районування території України й картографічних матеріалів щодо поширення деревних видів, які ростуть разом із F. excelsior, запропоновано варіант карти ареалу природного поширення ясена на території України.

МІНЛИВІСТЬ РОСТУ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО

В ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНИХ КУЛЬТУРАХ

При обстеженні еколого-географічних культур ясена звичайного враховували таксаційні показники дерев, характер ушкоджень стовбурів, вади, надавали селекційну оцінку з урахуванням едафічного походження популяцій материнських насаджень у межах кліматипів, виділених у культурах.

Виявлено значну внутрішньопопуляційну мінливість показників висоти дерев й діаметра стовбурів ясена звичайного у межах виділених кліматипів (V_h 17,07 – 21,5; V_d 25,54 – 30,4 %) та низький рівень мінливості цих показників між кліматипами (V_h = 1,24 %; V_d = 1,61 %) (табл. 1). Визначено низьку частку дерев I класу Крафта (1 – 12 %) для всіх кліматипів при доволі великій кількості дерев II – III класів Крафта (19 – 51 %) і значній частині відсталих у рості дерев (19 – 40 %). Вищі таксаційні показники при незначних відмінностях між кліматипами характерні для потомств популяцій ясена Західного Лісостепового (H_сер. = 22,4 м; D_сер. = 17,9 см), Правобережного (H_сер. = 24,6 м; D_сер. = 18,3 см), Лівобережного Лісостепового (H_сер. = 22,2 м; D_сер. = 18,3 см) і Степового (H_сер. = 23 м; D_сер. = 18,1 см) кліматипів. Найнижчі таксаційні показники дерев в еколого-географічних культурах визначені для потомств популяцій ясена звичайного Поліського кліматипу (H_сер. = 20,9 м; D_сер.=16,9 см).