Гончаренко Дендрофлора міських парків Харкова (структура, аутекологія, формування насаджень)

Короткий зміст

Розділ 1. Аналіз підсумків інтродукції дерев і кущів у м. Харкові. Наводиться короткий нарис історії інтродукції рослин та їх використання в декоративному садівництві, зокрема розглядаються методи фітокліматичних аналогів, потенційних ареалів, флорогенетичний метод, ботаніко-географічний, агрокліматичних аналогів, інтродукції родовими комплексами, геоботанічних індикаторів, еколого-історичний та філогенетично-систематич­ний, методи віддаленої гібридизації, ступінчатої акліматизації.

Розглядаються приклади створення найкращих парків на території центральної України та використання досвіду інтродукції і акліматизації деревних рослин в збагаченні дендрофлори великих міст. Для переведення цих теоретичних напрацювань в практичну площину, необхідно мати методику оцінки адаптивності та життєвості деревних рослин. Приводиться критичний аналіз відомих на сьогоднішній день серед дендрологів 16 методів оцінки рослин, які дозволяють оцінювати деревні рослини за 10-50 бальними шкалами. Для оцінки дендрофлори в міських умовах ми пропонуємо використовувати методи, які дозволяють максимально проводити диференціацію рослин за їх стійкістю та життєвістю.

Розділ 2. Природні умови міста Харкова. Наведено загальну характеристику природних умов міста Харкова, короткі відомості про клімат, рельєф, ґрунтові та гідрологічні умови, повторюваність кліматичних аномалій. Кліматичні аномалії являються одним з найважливіших лімітуючих факторів, які в значній мірі визначають асортимент дендрофлори в озелененні міста Харкова. Приводяться дані по кліматичних аномаліях: заморозках, опадах, сніговому покриву, ожеледицях, хуртовинах, грозах, посухах, аномальних зимах, веснах, літах, осені. Серед лісових насаджень міста Харкова переважають сухі та свіжі кленово-липові діброви природного порослевого походження 3–4 генерацій на лісових сірих і світло-сірих ґрунтах. Ці ценози є типовими для Лівобережжя України дібровами, які занесені у Зелену книгу України.

            Розділ 3. Матеріали та методи досліджень. Програмою досліджень передбачалося визначення сучасного стану дендрофлори парків м. Харкова. Інвентаризацію насаджень було проведено методом маршрутних обстежень.

Стаціонарні дослідження за 113 парковими видами та 80 перспективними інтродуцентами проведено у 1995 – 2008 рр. у м. Харкові. При цьому визначали вид, форму, кількість особин, умови місцезростання, вік, висоту, діаметр стовбура, розміри та форму крони, особливості ритму сезонного розвитку, квітування, плодоношення, оцінювали зимостійкість, посухостійкість, газостійкість.

Номенклатуру таксонів прийнято згідно з С.К. Черепановим (1981) з урахуванням довідників "Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі" (2001, 2002, 2005). Латинські назви дерев, кущів і ліан наведено за "Определителем высших растений Украины" (1987), за А. Редером (Rehder, 1949). Розподіл дерев, кущів і ліан за їх походженням проведено за А.Л. Тахтаджяном (1978).

Зимостійкість рослин оцінювали за шкалою С.Я. Соколова (1951), посухостійкість – за шкалою С.С. П’ятницького (1961). При визначенні декоративності були прийняті загальні підходи характеристики природних декоративних властивостей, розроблені О.І. Колесніковим (1974).

Вплив техногенно забрудненого повітря на стан зелених насаджень вивчали за шкалою категорій стану дерев (Пастернак, 1987). Було досліджено фітосанітарний стан насаджень.

У 9 типових парках міста було закладено 51 пробну площу для ландшафтно-рекреаційних спостережень. Згідно з прийнятою системою ланд­шафтно-рекреаційної характеристики природних комплексів визначали тип лісопаркового ландшафту за М.М. Тюльпановим (1975), стадії рекреаційної дигресії, рекреаційні навантаження та рекреаційну ємність за С.А. Генсіруком (1987).

Розділ 4. Структура дендрофлори міських парків міста Харкова. У місті Харкові нараховується 29 парків, які є територіями загального користування. Це дає змогу використовувати їх залежно від виконання ними специфічних функцій. В озелененні парків Харкова беруть участь рослини, що представлені 106 видами та 7 формами із 26 родин. Провідними родинами серед них є: Rosaceae – 24, Pinaceae – 18, Salicaceae – 11 видів і форм. Автохтонів серед них – 42, а представників світової флори – 71 вид і форма. Основними паркоутворюючими видами є 12 і це: Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Populus nigra L., Sorbus aucuparia L., Ulmus minor Mill., Acer saccharinum L., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel., Acer negundo L. Найбільша кількість видів зібрана в міському парку імені О.М. Горького і міському саду імені Т.Г. Шевченка.

Проведений аналіз даних фенологічних спостережень за парковими рослинами м. Харкова свідчить, що із загальної кількості (113 видів і форм) лише 47 мають декоративне квітування та 63 види мають декоративні плоди. Масове квітування дерев, кущів і ліан у парках м. Харкова припадає на травень у 51 виду (зокрема Aesculus hippocastanum, Malus sylvestris, Syringa vulgaris). Наступний місяць – червень – також характеризується значною кількістю видів, що квітують (24), зокрема Catalpa bignonioides і Philadelphus coronarius (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка квітування дерев, кущів і ліан у парках м. Харкова.

Важливо, що Symphoricarpus albus має тривалий період квітування – з вересня до листопада. Отримані дані дають підставу для пошуку нових видів, які мають декоративне раннє та тривале квітування й декоративні плоди.

На основі вивчення асортименту й біоекологічних характеристик дерев, кущів і ліан, що пройшли акліматизацію в ботанічних садах та дендраріях Харківської області, виділено види, які відповідають певним вимогам декоративності. Квітування у групі перспективних рослин починається з квітня і триває до жовтня. Травень і червень характеризуються найбільшою кількістю квітучих видів – 36 та 31 відповідно. Загальна кількість декоративноквітучих рослин становить 61 вид. У 47 видів декоративними є плоди.

Для визначення декоративності паркових видів м. Харкова нами були проведені фенологічні спостереження та вивчення морфологічних ознак. Аналіз отриманих даних дав змогу виділити декілька ознак декоративності дерев, кущів і ліан. Одним із критеріїв декоративності є характер поверхні листкової пластинки. Більшість рослин (92 види) мають голу листкову пластинку, зокрема Aesculus hippocastanum, Amelanchier ovalis, Vitis amurensis. З восковим нальотом листкова пластинка – у 17 видів, а Tilia tomentosa, Elaeagnus angustifolia, E. сommunata, Hippophae rhamnoides мають опушені листкові пластинки. Різноманітність листкових пластинок може дозволити створювати багато мозаїчних комбінацій крон, що підвищує естетичну цінність садово-паркових об’єктів. Рослини парків м. Харкова характеризуються 12 типами форм крони. На основі проведених досліджень установлено, що більшість із них (24 види) мають яйцеподібну форму крони, зокрема Cerasus avium, Fraxinus americana, Malus prunifolia.

Було виділено такі групи рослин за ознаками декоративності:

1 група – декоративні протягом року, зокрема більшість (16 видів) голонасінних – Abies alba, Juniperus communis, Pinus mugo;

2 група – декоративні під час квітування, 46 видів;

3 група – декоративні під час квітування та плодоношення, 22 види (Catalpa bignonioides, Amelanchier ovalis, Armeniaca vulgaris);

4 група – декоративні восени, 23 види (наприклад, Acer saccharinum f. Laciniatum, Euonymus verrucosa, Hippophae rhamnoides);

5 група – декоративні навесні, зокрема Acer platanoides f. Schwedleri;

6 група – нараховує 30 видів, які не мають декоративних квіток, плодів, або яскравого забарвлення навесні чи восени, серед них Acer campestre, Betula pendula, Populus nigra та інші.

Серед перспективних видів рослин розподіл такий:

1 група – декоративні протягом року – 10 видів, у т.ч. Abies fraseri, Mahonia aquifolium;

2 група – під час квітування декоративні 27 видів, зокрема Amorpha califo ica, Caragana ambigua, Forsythia ovata;

3 група – під час квітування та плодоношення 30 видів мають декоративний вигляд (Amelanchier alnifolia, Aronia arbutifolia, Berberis vulgaris);

4 група – декоративні восени та під час вегетації – 7 видів мають декоративне забарвлення листків (Parthenocissus inserta, Vitis labruska, V. riparia);

6 група – під час вегетації декоративні 5 видів – Salix babylonica, S. fragilis f. Bullata, що виділяються цікавою формою, та S. lapponum.

Зовнішній вигляд, розміри і довговічність рослин значною мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Сукупність цих ознак сприяє декоративному вигляду рослин. Для створення композицій у парках важливо використовувати різні за висотою рослини. Дерева, які можуть мати різну висоту, використовують у садово-паркових насадженнях як головний матеріал для створення композицій. Завдяки кущам, які є допоміжним матеріалом у композиціях, можна надавати різноманітного вигляду окремим куточкам у парках, створювати живоплоти, а ліани використовувати з метою вертикального озеленення.

Серед дерев, кущів і ліан парків м. Харкова виділяють декілька груп рослин за висотою. Домінує група, до якої входять 52 види висотою понад 20 м (наприклад, Abies concolor, Fraxinus americana, Ginkgo biloba, Larix decidua). Наступна за чисельністю група включає 11 видів дерев висотою від 10 до 20 м (Morus alba, Platycladus orientalis, Pyrus communis). Дерев нижче 10 м нараховується 10 видів, таких як Cerasus vulgaris, Sorbus aucuparia.