Ковалевський С.Б. Лісівничо-екологічна роль трав\'яного покриву в культурах сосни звичайної Східного Полісся

Короткий зміст

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУКЦЕСІЙ ТРАВ’ЯНИХ РОСЛИН У КУЛЬТУРАХ

Взаємодія рослин належить до ряду найважливіших факторів, які визначають і регулюють видовий склад, чисельність популяцій, будову, продуктивність і біологічну стійкість лісових фітоценозів. Відкриття суті зв’язків між окремими життєвими формами та видами рослин дозволяє також встановити їх роль і місце в рослинному угрупуванні.

У процесі філогенезу формування рослинності на різних ділянках Землі, пов’язано з біологічною конкурентною здатністю рослин. У рослинах одних життєвих форм, наприклад у дерев, ця здатність виявляється у тому, що вони завдяки більшій висоті перехоплюють більше світла і мають більш розвинуту і глибоку кореневу систему, що забезпечує не тільки високу індивідуальну, а і високу ценотичну конкурентну здатність. Інші рослини, наприклад трави, мають менші розміри, більша частина їх зростає під наметом дерев, але їм властива ширша екологічна амплітуда. Трав’яні рослини можуть рости на абсолютно сухих і надмірно зволожених субстратах, на відкритому місці і під наметом зімкнутих насаджень. Наступна для більшості видів трав’яних рослин специфічна особливість полягає в тому, що за масою наземної частини трав у 4–5 разів менша, ніж коренева система. Для деревних рослин це співвідношення знаходиться у межах 1:2. Щоб вижити, деякі види трав виділяють у ґрунт протягом життя і після відмирання інгібітори, які затримують проростання насіння і ріст кореневих систем деревних і трав’яних видів.

Вивченню росту насаджень сосни та їх продуктивності в різних умо­вах місцезростання присвячено дослідження А. І. Ахромейка (1950, 1965), М. І. Гордієнка (1979), М. Є. Ткаченка (1955), Д. Д. Лавриненка (1954, 1960, 1965), Б. І. Логгінова 91966), І. С. Мєлєхова (1968, 1980), В. В. Огієвського (1960), А. М. Радченка (1981), А. Р. Родіна (1975), П. С. Погребняка (1968), М. І. Калініна (1975) та ін. Культури сосни під наметом насаджень вив­чали М. І. Ониськів (1978, 1979), А. Ф. Чмир (1987) та ін. Проте інтенсивність розвитку трав’яних рослин у лісових насадженнях у літературі висвітлено дуже слабо. Роботи, присвячені цьому питанню, стосуються до того чи іншого аспекту росту, розвитку трав’яних і деревних рослин (С. А. Уайльд, 1969; В. П. Бєльков, 1957, 1964; В. І. Рубцов, 1960), охоплюють якийсь певний період функціонування лісостанів (Горшенін, Криницький, Савич, 1972; М. І. Гордієнко, С. Б. Ковалевський, 1996; М. І. Гордієнко, М. М. Падій, А. В. Цилюрик, 1992; М. І. Гордієнко, І. В. Шаблій, В. П. Шлапак, 1995)  або приурочені до окремого регіону без урахування взаємовпливу цих двох життєвих форм рослин.  Вивченню біохімічного впливу деревних і трав’яних рослин присвячено лише окремі роботи Г. Грюмера (1957), А. М. Гродзінського (1965, 1973, 1983, 1991), які проводили дослідження здебільшого з степовими та сільськогосподарськими рослинами.

Критичний аналіз робіт вітчизняних та зарубіжних дослідників і результати власних досліджень свідчать, що живий наґрунтовий покрив по-різному впливає на продуктивність лісових культур. Цей вплив може бути безпосереднім та опосередкованим. Цікавим і маловивченим на сьогодні є питання біохімічного впливу трав’яних рослин на деревні, не лише в перші роки після створення культур, але і протягом всього періоду росту штучних деревостанів. Тому, створюючи лісові культури, потрібно враховувати як позитивний, так і негативний вплив деревних і трав’яних видів на інші і дуже ретельно та уважно підходити до підбору порід, складу лісових культур і схем їх змішування.