Сейідов А.К. Наукові основи каштанорозведення в Азербайджані

Короткий зміст

УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ, МАТЕРІАЛИ

І МЕТОДИКА

Дослідження проводилися в Шекі-Загатальській  агроекологічній зоні Азербайджану, зокрема в Габалінському, Огузському, Белоканському, Загатальському, Гахському, частково у Ісмаїллінському районах. Стаціонарні досліди проводилися в селах Кулларі і Катех Белоканського району, Джар і Тала Загатальського району, р. Габала і селах Беюк Преллі і Вандам Габалінського району і р. Огуз.

            Погодні умови Шекі-Загатальської агроекологічної зони дуже нестабільні і різко коливаються навіть протягом доби.         Клімат у зоні нижнього схилу Кавказу і в межах Алазань-Агрічайської долини помірно теплий, вологий, з високою радіацією. Кількість годин сонячного сяйва за рік складає біля 2000-2002. Переважають сірі лісові і бурі лісові грунти, легкоглинястого та важкосуглинкового механічного складу.

            Вивчення різноманітності каштана їстівного проводили шляхом маршрутного обстеження насаджень його в різних господарствах і присадибних садах Шекі-Загатальської зони, помологічним описом сортів народної селекції і форм з подальшим вивченням їх біолого-господарських ознак і властивостей згідно “Програми і методики вивчення сортів колекції плодових, ягідних, субтропічних, горіхоплідних культур і винограду” (ВІР, Л; 1970), “Програми і методики сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” (Мічурінськ, 1973), “Обліки спостереження, аналізи, обробка даних в дослідах з плодовими і ягідними рослинами (методичні рекомендації)” Умань, 1987.

            Визначалася енергія проростання і схожість горіхів перспективних сортів і форм каштана їстівного у залежності від терміну їхнього зберігання і величини  (крупна, середня і дрібні фракції), а також їхній ріст і плодоношення. Архітектоніку кореневої системи вивчали методом “скелета” і “зрізу”. Життєздатність пилку визначали за методом Д.А.Транковського, фертильність – за ацетокарміновим методом (З.П.Паушева, 1974). Продуктивність фотосинтезу визначали методом Ф.С.Баришмана.

            Стійкість сортів до шкідників і хвороб визначали візуальним методом і оцінювали за 5-6 бальною системою. Для кожної ботанічної форми і сорту, визначалися розмірно-масові і хіміко-технологічні показники плодів. Хімічні аналізи проводили в лабораторії біохімії, технології і фізіології рослин АзНВОСіСК.            Кількість вологи визначали висушуванням матеріалів до постійної маси, вміст цукрів – методом Бертрана, вітаміну С – методом Тільманса, крохмалю – методом оцукрювання діастазою, білка – К'єльдаля і жиру – методом Рушкова. Технологічну оцінку плодів проводили згідно ГОСТ (В.С.Шкодін, 1983). При вегетативному розмноженні каштана їстівного вивчали різні терміни і прийоми щеплень. Випробовували способи Т-зворотної Т-подібної окуліровки. Комплекс агротехнічних заходів проводився згідно інструкції щодо агроправил в одні для всіх рослин терміни.

            Економічна ефективність культивування виділених форм і сортів каштана  їстівного розраховували шляхом порівняння витрат з приростом урожаю в натуральному і грошовому виразі (П.Ф.Дуброва і ін. 1981).

            Отримані дані експериментальних досліджень оброблялися  методом дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985) і експрес-розрахунку (Б.Т.Каплан, 1970).

ФОРМОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ КАШТАНА ЇСТІВНОГО

В ШЕКІ-ЗАГАТАЛЬСЬКІЙ ЗОНІ. При обстеженні насаджень каштана їстівного в Шекі-Загатальській  зоні було оглянуто більше тисячі дерев і виявлена досить значна формова різноманітність даного виду. Дерева каштана відрізняються між собою за багатьма морфологічними (форма і густина крони, будова стовбура, форма, забарвлення, величина листя, забарвлення пагонів) і господарськими ознаками та властивостями (терміни цвітіння і плодоношення, терміни дозрівання плодів, їхня врожайність і якість і ін.).

            Вік найстаріших дерев досягає 300-500 років, вони плодоносять і їхня врожайність висока. Вік же більшості з досліджених дерев складає 70-90 років. Серед них виявлено 10 сортів народної селекції і 72 форми каштана їстівного. Велика формова різноманітність каштана, який перехресно запилюються. є результатом розщеплення його насіннєвих потомств і впливу штучного відбору в конкретних умовах середовища.

            У дисертації наведена загальна характеристика дерев 2 сортів народної селекції і 26 форм каштана їстівного, які є найцікавішими з біолого-господарського погляду.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І АГРОЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ СОРТІВ І ФОРМ КАШТАНА ЇСТІВНОГО В УМОВАХ ШЕКІ–ЗАГАТАЛЬСЬКОЇ ЗОНИ АЗЕРБАЙДЖАНУ. У залежності від кліматичних умов і біологічних особливостей сортів і форм розпускання  листових бруньок у каштана їстівного у зоні досліджень спостерігалося на початку, в середині або в кінці квітня. Різниця в термінах розпускання бруньок у різні роки між  сортами формами каштана складає 3-10 днів.

На початку вегетації на пагонах поточного року у каштана формуються і розвиваються суцвіття. Початок росту чоловічих  суцвіть у Шекі-Загатальській зоні у каштана приходиться  на середину квітня – початок травня, а закінчується – в кінці травня – середині червня.

Фаза від початку закладання сережок і до початку виділення пилку триває в середньому близько місяця. При цьому початок росту чоловічих суцвіть випереджає початок росту жіночих квіток. За терміном початку росту чоловічих суцвіть виділені ранні (F-210, F-12, F-81, F-96, F-117, F-181, F-235, F-305 - з 22 по 30/IV),   середні (F-23,  F-49, F-55, F-66, F-103, F-104, F-134, F-156, F-177, с. Ашлиг – з 2 по 7/V ) і пізні (F-16, F-65, F-77, F-125, F-157, F-161, F-295, F-314, сорт Гара Ханлиг – з 8 по 17/V) форми.

            Найбільш рання поява  жіночих квіток (до 23/V) спостерігалася  в  Габалінському районі у форми F-305, в Загатальському районі у форми F-16 (24 - 26V), Гахськом районі у форми F-81 (18 - 22/V) та в Белоканському районі у форми F-235 (21 - 28/V). Тривалість появи жіночих квіток коливається від 4 до 9 днів.

            Квітки каштана поділяються на дві групи: протоандрічні і протогінічні. Протоандричні квітки виділяють пилок раніше, ніж протогінічні. Різниця по роках, сортах і формах складає 1-11 днів. Тривалість виділення пилку відбувається на протязі 12-19 днів.

            Виділені нами сорти і форми каштана  розрізняються також за тривалістю періоду сприйнятливості приймачок, який триває 11-14 днів (F-65, F-134, F-157, F-161, F-177), 15-17 днів (F-23, F-49, F-55, F-66, F-81, F-96, F-103, F-125, F-156, F-210, F-235), 18-21 день (з. Ашлиг, Гара Ханлиг, F-125, F-16, F-77, F-104, F-117, F-173, F-181, F-295, F-305, F-314). Загальний період від початку росту чоловічих суцвіть до кінця сприйнятливості пилку приймачками в різні роки у досліджених сортів і форм каштана їстівного коливався в межах 39-56 днів.

Період від кінця сприйнятливості приймачок до дозрівання плодів каштана триває в Шекі-Загатальській зоні від 73 до 123 днів. Залежно від біологічних особливостей сортів і форм дозрівання плодів починається в перших числах вересня – на початку жовтня. Тривалість фази дозрівання у каштана їстівного триває 12-22 днів з різницею по відношенню до ранньостиглої  групи від 2 до 50 днів. За терміном масового дозрівання плодів ці сорти і форми поділяються на ранньостиглі, середньостиглі, середньопізньостиглі і пізньостиглі.

Об'єктивним показником, який характеризує силу дерева є величина сумарного об'єму його однорічних пагонів. Динаміка росту однорічних пагонів каштана  їстівного нами вивчалася у перспективних сортів і форм. Ріст пагонів у каштана починається в квітні і закінчується в другій декаді червня. Другий і досить короткий приріст у всіх сортів і форм спостерігається у другій половині серпня, після чого сила росту поступово уповільнюється і триває до 15 вересня.

Виявилося, що інтенсивний ріст пагонів у каштана відбувається до кінця червня, коли температура повітря складала 12,4-18,7° С, а його відносна вологість – 64,5-72,5 %. Найбільший початковий ріст пагонів у форми F- 210 (ріст до 15/V). В середньому приріст пагонів за 5 років 18,8 см. Середня довжина однорічних пагонів за 5 років склала: у сорту “Ашлиг” – 36,6 см, у форми F-210 – 42,3 см; F-125 – 32,3 см; F-305 – 31,4 см; F-77 – 31,1см; F-235 – 30,7 см, F-134 – 30,4 см.

При вивченні росту однорічних пагонів у товщину виявилося, що інтенсивне збільшення діаметра однорічних пагонів відбувається в період з 15 травня по 15 червня (сорт Ашлиг, форми  F-235, F-210, F-77 і F-125). Потім до початку серпня цей процес сповільнюється, а починаючи з першої декади серпня, знову відбувається збільшення однорічних пагонів у товщину і до закінчення росту їхній діаметр досягає, в середньому, у сорту „Ашлиг” – 36,8 мм, 32,0 мм – у форми F-305, 31,0 мм – у форми F-235, 40,5 мм – у форми F-210, 29,6 мм – у форми F-134, 30,8 мм у форми F-77 і 31,2 мм у форми F-125. Різниця між сортами і формами по цьому показнику є статистично достовірною.

Для з'ясування характеру розміщення коренів каштана їстівного в різних генетичних горизонтах ґрунту та на схилах різної експозиції досліджувалась коренева система у різновікових (5-ти, 6-ти, 10-річних) дерев.

Розкопка і опис характеру розміщення кореневої системи  каштана їстівного на різних ґрунтових горизонтах показало, що корені в основному розміщені у верхніх першому і другому горизонтах (рис.1, 2), які багатші на поживні речовини. Встановлено, що розповсюдження кореневої системи за горизонтами ґрунту нерівномірне і залежить від диференціації, фізичних властивостей і родючості ґрунту, а також від біологічних  особливостей сорту або форми.

Результатами досліджень виявлено, що активна  життєдіяльність коренів починається тільки з 2 квітня, коли створюються сприятливі умови для їхнього росту.

Значний приріст активних коренів спостерігався з кінця другої декади травня, перед цвітінням каштана, і тривав до кінця червня. З липня (періоду цвітіння каштана) ріст активних коренів починає знижуватися і перед дозріванням плодів наступає значне уповільнення життєдіяльності кореневої системи дерева.

Восени в першій половині жовтня, коли дещо знижується температура і збільшується вологість ґрунту, ріст активних  коренів посилюється, тобто спостерігається осінній максимум росту коренів. Подальше зниження температури ґрунту до 5 – 8° С уповільнює ріст коренів.

            На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що активність росту коренів каштана знаходиться в тісному взаємозв'язку з проходженням фенофаз на протязі вегетації. Основним обмежуючим  чинником інтенсивності росту активних коренів в осінні і весняні  місяці виявилася температура, а в літні – вологість.

            Розкопка і опис характеру розміщення кореневої системи каштана у різних грунтових горизонтах показали, що корені, незалежно від характеру ґрунту розташовані, в основному, у верхніх горизонтах. Розподіл кількості коренів дерев каштана їстівного різного віку (5-ти і 10-ти років) показані на рис. 1, рис. 2, а також у табл.1.

            Потужність кореневої системи в одних і тих же грунтових умовах у різних сортів і формами на південних і північних схилах різна. На північних схилах загальна довжина і кількість скелетних і напівскелетних коренів у рослин значно більша, ніж на південних. Найбільша загальна довжина коренів у 5-10-ти річних дерев каштана на північному схилі складає 387 - 687 м, а на південному відповідно 284-528 м.

            Довжина горизонтальних коренів у 5-10 річних дерев каштана на північному схилі складала  відповідно 309,6-317,3 м і 549,6-563,3 м (80-82 %) від загальної довжини, вертикальних – 0,084-0,076 м і 0,254-0,102 м (20-18 %). На південному схилі довжина горизонтальних коренів складала відповідно у 5-10 річних дерев каштана 213,0-221,7 м і 396,0-411,8 м (75-78 %) від загальної довжини і вертикальних – 0,217-0,112 м і 0,337-0,297 м (25-22 %).

Морфологія, життєздатність і проростання пилкових зерен каштана. Самофертильність кращих сортів і форм запилювачів. Walden D.V. і H.L.Everett (1961) відзначають, що життєздатність пилку чоловічого гаметофіту можна визначити як здатність  чоловічого гаметофіта до росту на відповідних тканинах приймочки, а фертильність – як запліднюючу здатність пилку. Найбільш надійним визначенням життєздатності і фертильності вважають метод in vivo. Для порівняльних оцінок застосовують методи, які основані на реакції фарбування. Є лише одиничні роботи щодо вивчення  життєздатності пилку каштана (Broviglieri, 1955; Jaynes, 1961). В дослідах цих авторів проростало не більше, ніж на 60% пилку каштана.

Морфологія, життєздатність, розміри пилкових зерен, їх фертильність у сортів і форм, а також підбір кращих сортів, форм-запилювачів для нових сортів і форм каштана їстівного, що ростуть у Азербайджані, ще ніким не вивчалася і виконана нами вперше.