Марутяк С.Б. Особливості формування газонів в умовах Львівщини

Короткий зміст

Газони виконують важливі фітомеліоративні функції. Проте вивчались вони до останнього часу переважно з агробіологічних позицій. Вагомі наукові узагальнення з цього питання наведено в працях Г.Г.Абрамашвілі (1964–1979), А.Г.Головача (1947–1967), Р.Б.Доусона (1957), Н.С.Шанської (1971), Б.Я.Сігалова (1971), Л.П.Мицика (1973), В.І.Берестеннікової (1975), Г.І.Сенаторової (1981), О.О.Лаптєва (1983), А.І.Манолія (1987), А.С.Бонецького (1988), Ю.В.Лихолата (1997), В.І.Білоуса (2001), Z.Haber (1989), J.Brookes (1996), T.Ochiat (1991) тощо, де висвітлені питання агротехніки створення та утримання газонів, а також насінництва газонних трав.

Фітоценотичні дослідження газонів в Україні проводились епізодично і, на жаль, не знайшли наукового узагальнення (Берестенникова, 1975; Кучерявий, 1999). З теоретичної та практичної точок зору актуальними залишаються дослідження видової, популяційної, просторової та екологічної структури фітоценозів і на цій основі розробки нових технологій створення та догляду за ними.

ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчались, переважно, декоративні газони міст Львова, Моршина, Городка, Жовкви та Буська. Це – західна частина Волино-Подільської височи­ни, лісостепова зона, яка характеризується помірним субконтинентальним кліматом, строкатою геолого-морфологічною будовою, ґрунтами та рослин­ністю. Рослинності урбанізованих території властивий високий рівень синантропізації (Кучерявий, Соломаха, Крамарець, 1999; Кучерявий, 1999). У цих умовах на зміну стабільним природним екосистемам приходять спонтанні угруповання. Головним чином – це пратоценози, які представлені лучними фітоценозами типу газонів низької та середньої якості з досить широким представництвом рудеральної рослинності. Формуються вони через відсутність належного догляду, спричинену економічними та технологічними факторами. Зараз ці луки становлять понад 80% площ декоративних газонів.

Структуру (видову, просторову, популяційну) газонних фітоценозів до­сліджували шляхом складання фітоценотичних описів за апробованою методикою (Ярошенко, 1961). Якість утримання газонів визначали за шкалами О.О.Лаптєва, Б.А.Глазачева та А.С.Маяк (1984). Аналіз та узагальнення матеріалів фітоценотичних досліджень здійснювали за еколого-флористичним принципом Й. Браун-Бланке (Braun-Blanquet, 1964). Результати спостережень оброблялися статистичними методами, трав’яні рослини групували за класами постійності. Збереження та обробку ма­теріалів здійснювали у спеціально створеній базі даних у середовищі Асcess–2000 з використанням інформаційно-пошукової системи “Ботанік” (Кульчицький, Третяк, 1995). Еколого-біологічні властивості конкретного виду на газонах встановлювали за результатами спостережень та доповнювали літературними даними. Результати обробки та узагальнення матеріалів фітоценотичних досліджень наведено у вигляді фітоценонів (Миркин, 1989). Визначення вмісту гумусу в ґрунтових зразках проводили за Тюріним, нітратного азоту – дисульфофеноловим методом , pН сольове – потенціометрично, рухомі форми фосфору і калію за Кірсановим, а в карбонатних ґрунтах – за Мачігіним (Аринушкина, 1970). Валові та рухомі форми важких металів у рослинах та ґрунтах визначались атомно-абсорбційним методом (Методические указания..., 1984).

Загалом складено 377 фітоценотичних описів, відібрано 104 ґрунтових зразки та виконано у них фізико-хімічні аналізи, у 12 зразках ґрунту та 36 зразках рослинного матеріалу проведено визначення вмісту важких металів. Отримані аналітичні результати склали основу прогнозу розвитку газонів та опрацювання системи заходів з підвищення їх стійкості.