Макарчук Я.І. Продуктивність культур сосни звичайної Овруцько-Словечанського кряжу

Короткий зміст

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ

СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ

Середній запас стовбурної деревини насаджень України становить 171 м³/га, шпилькових порід – 196 м³/га, річний приріст – 4,0 м³/га. Аналіз літературних даних показує, що продуктивність насаджень і приріст стовбурної деревини Житомирської області такі ж, як і загалом по Україні і тісно корелюють із рівнем проведення господарських заходів (Голов'янко, 1949; Зражевський, 1957, 1958; Похитон, 1959; Лавриненко, 1961; Стопкань, 1962; Рябуха, 1962; Мегалінський, Наконечний, 1967; Головащенко, 1967; Гордиенко, 1968; Гринченко, 1972; Падій, 1973; Лисенко, 1973; Федоров, 1973; Бабенко, 1975; Литвак, 1975; Гойчук, 1975, 1988, 1998; Мякушко, 1978; Бабич, 1978; Головчанський, Гавриленко и др. 1978; Гордиенко, 1979; Пастернак, Смолянинов, Рябуха, 1981; Турчак, Бузун, 1981; Мазепа, 1981; Белий, 1981; Головчанский, Турчак, 1981; Шаблий, 1990; Генсирук, 1992; Ірклієнко, 1993; Гордиенко, Шаблий, Шлапак, 1995; Гордієнко та ін., 1996 та ін.). Водночас у Поліській зоні області продуктивність соснових деревостанів відзначається високою варіабельністю і навіть в однакових лісорослинних умовах може бути різною (Бузун, Краснов, Приступа, Турчак, 1989).

Переважна більшість робіт, які присвячені Поліссю взагалі і поліській частині Житомирської області зокрема, були опубліковані 10-40 років тому. Від часу публікації цих робіт створено багато нових лісових культур, а існуючі, на час їх обстеження автором дисертаційної роботи, досягли більшого віку. Природно, в останніх змінились усі таксаційні показники, лісівничі умови і стан деревостанів. Крім того, у більшості робіт рекомендовані лісогосподарські заходи щодо підвищення продуктивності насаджень сосни не завжди достатньо експериментально обґрунтовані. У них також не в повній мірі вивчено вплив різної повноти насаджень на вміст поживних речовин у ґрунті, продуктивність деревостанів усіх вікових груп, процеси природного відновлення, задерніння ґрунту тощо.

Питання, які впливають на стан та продуктивність насаджень Овруцько-Словечанського кряжу, нами включені в програму досліджень.

ОБ'ЄКТИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в лісництвах Овруцько-Народицького держлісгоспу, який розташований на півночі Житомирської області. Річна середня температура в районі досліджень становить 6,4 ⁰С; за рік тут випадає в середньому 570 мм атмосферних опадів. Тривалість вегетаційного періоду – 197 днів. Основними ґрунтами є дерново-підзолисті супіщані різновидності.

Технологія створення лісових культур, проведення господарських заходів в них та стан насаджень були відновлені за архівними даними і матеріалами лісовпорядкування, а також уточнювались при обстеженні в натурі.

Інтенсивність росту деревних порід у насадженнях, продуктивність деревостанів та їх стан вивчали шляхом закладки пробних площ у відповідності до загальноприйнятої у лісовій таксації методики (Захаров, 1970; Анучин, 1982; ОСТ 56-69-83..., 1984). Кожне насадження, в якому закладали пробні площі, детально описували за лісівничими та лісокультурними показниками (Воробйов, 1967; Огієвський, Хитрова, 1967; Гордієнко, Маурер, Ковалевський, 2000). При вивченні природного відновлення визначали кількість та висоту самосіву і підросту за породами.

Тип лісорослинних умов встановлювали за видовим складом трав'янистих і деревних рослин, продуктивністю деревостану, типом ґрунтів, характером рельєфу місцевості та іншими ознаками (Погребняк, 1955; Воробйов, 1967).

Величина пробних площ визначалась наявністю на кожній із них не менше 200 дерев. Після суцільного переліку дерев на пробній площі у 20-25 екземплярів кожної породи визначали висоту і будували графіки висот.

Для вивчення ходу росту дерев за висотою та діаметром на кожній пробній площі зрізали по три середніх моделі всіх порід, які знаходились у складі насаджень. На модельних деревах сосни визначали приріст гілок по довжині. Площу проекції крони в горизонтальній і вертикальній площині вивчали у 50-60 дерев у насадженнях всіх вікових груп.

Фізіологічно активні корені вивчали методом Н.А.Качинського (1925) з врахуванням модифікацій П.С.Погребняка (1949) і Д.Д.Лавриненка (1952).

Для вивчення запасу підстилки на пробних площах закладали в шаховому порядку по десять облікових площадок величиною 1,0 м². На кожній пробній площі із трьох шурфів і двох прикопок відбирали зразки ґрунту для хімічного аналізу. Останні висипали на поліетиленову плівку, ретельно перемішували і відбирали середній зразок для хімічного аналізу. У такий же спосіб відбирали середній зразок підстилки для хімічного аналізу.

У підстилці визначали гумус і азот по Тюрину, фосфор – по Кирсанову, калій – полум'яним фотометром, концентрацією іонів водню – рН-метром. У зразках ґрунту визначали гумус і азот по Тюрину, фосфор – по Кирсанову, калій – по Каппену-Гильковицу. Вологість деревини та хвої вивчали за методикою Л.А. Іванова (1947).

Обробка результатів досліджень здійснювалась на комп'ютері з використанням методів математичної статистики (Доспехов, 1979; Лакин, 1990)

ПРИРОДНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ЛІСУ В УМОВАХ Овруцько-

Словечанського кряжу

П.С. Погребняк (1968) вважає, що успіх насіннєвого відновлення залежить від наявності насіння, умов проростання його і подальшого розвитку та росту самосіву та підросту. У 80-річних культурах, створених у свіжих борах Сирницького лісництва Словечанського держлісгоспу, при зімкнутості крон 0,6 на землю випадає 152,4 тисячі насінин сосни звичайної в рік, в 60 і 75-річних культурах, створених у свіжих судібровах того ж лісництва, на землю випадає 32,3-709,2 тисячі насінин щорічно. У 120-річному сосновому насадженні зімкнутістю крон 0,6 в умовах свіжих суборів на землю випадає 496,8 тисяч насінин, у 106-річному зімкнутістю 0,7 у вологих суборах на землю випадає 267,3 тисяч насінин в рік, у 75-річних культурах зімкнутістю крон 0,7, які створені в свіжих судібровах, на землю випадає 270,0-355,1 тисяч насінин сосни звичайної майже щорічно.

Поява і розвиток сходів під наметом насаджень залежить від ступеня освітленості ґрунту і наявності підстилки. В 25-77-річних культурах сосни звичайної повнотою 0,6-0,8 , створених у свіжих суборах і судібровах, кількість самосіву і підросту всіх порід становить від 1125 до 4700 шт./га, в тому числі сосни – від 74 до 214 штук на гектарі висотою від 7 до 50 см. Однак в деяких насадженнях сосни, навіть при зімкнутості крон 0,6, самосів і підріст сосни відсутній.

Загальна кількість самосіву і підросту на однорічному зрубі становить 2557 шт., дворічному – 2270 шт., трирічному – 10882 шт., п'ятирічному – 14762 шт., дев'ятирічному – 2736 шт. і дванадцятирічному – 1134 шт. на гектарі, в тому числі сосни звичайної на однорічному зрубі 1845 шт., дворічному – 34 шт., трирічному – 14 шт., п'ятирічному – 1082 шт., дев'ятирічному – 1118 шт., дванадцятирічному – 192 шт. на гектарі висотою 5-250 см.

Основною причиною незадовільного відновлення під наметом насаджень є товстий шар підстилки, а в деяких насадженнях інтенсивний розвиток трав'янистих рослин, на зрубах і в часткових культурах – інтенсивне задерніння ґрунту. В усіх часткових культурах саджанці сосни мають значно більші розміри, ніж однорічний підріст її природного самосіву.

Як відомо, в ХVІІІ–ХІХ століттях і на початку ХХ століття лісосіку розробляли вручну. Деревину трелювали кіньми і вивозили її гужовим транспортом. Така технологія розробки лісосік мало пошкоджувала самосів і підріст, слабо порушувала підстилку і верхні шари ґрунту. Наслідком таких заходів було максимальне збереження підросту і утворення мінімальних умов для появи і розвитку трав'янистих рослин. Але, незважаючи на застосування такої технології розробки лісосік, природне відновлення корінних насаджень на зрубах розтягується на 50-60 років. Так, в Нагорянському лісництві Словечанського ДЛГ дерева сосни у відновлених на зрубах насадженнях мали вік від 37 до 108 років (табл. 1). Такий довгий період відновлення корінних насаджень сосни звичайної у свіжих суборах не виправданий ні в лісівничому, ні в економічному відношеннях.