РАСЧЕТНО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ ОГНЕСТОЙКОСТИ СЖАТЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ СТРОИТЕЛЬНЫХ КОНСТРУКЦИЙ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ І. Особливості визначення вогнестійкості стиснутих елементів залізобетонних будівельних конструкцій. Зроблено огляд робіт вітчизняних та закордонних авторів, що присвячені дослідженням поведінки стиснутих елементів залізобетонних конструкцій.

Аналіз праць таких авторів, як Яковлєв О.І., Ройтман М.Я., Ройтман В.М., Бушев В.П., Мілованов О.Ф., Фомін С.Л., Страхов В.Л., Григор’ян Б.Б. та ін., а також нормативної документації України та інших держав показав, що для визначення вогнестійкості будівельних конструкцій пріоритетними є натурні експериментальні випробування. Разом із тим їх застосування має обмеження, зумовлені високою вартістю, трудомісткістю та складністю проведення експериментів. Крім того, наявні в Україні лабораторії не забезпечують потреб будівельної промисловості у зв’язку з інтенсифікацією будівництва в державі. Також слід зазначити, що їх неможливо застосовувати для габаритних будівельних конструкцій та деталей, тому необхідним є чітке обґрунтування розмірів та умов проведення експерименту на модельних зразках. Альтернативою натурним випробуванням є розрахункові методи на основі використання сучасної обчислювальної техніки та потужного програмного забезпечення, які на даний час набули дуже високого розвитку. Однак, будь-який розрахунок повинен бути орієнтований на експеримент, особливо якщо це стосується визначення залишкової несучої здатності будівель, ушкоджених пожежами, чи будівель, що підлягають реконструюванню. Для розв’язання таких задач перспективним є застосування розрахунково-експериментальних методів.

Розділ ІІ. Обладнання і методики досліджень. Описані методики отримання зразків з бетону для попереднього комплексного аналізу їхніх теплофізичних, механічних властивостей та структури. Як модельні використані циліндричні зразки діаметром 56 мм, 76 мм та 100 мм і довжиною відповідно 100 мм 200 мм та 300 мм. До експериментального обладнання належали муфельна піч СНОЛ 1,6.2. 0.0,8/9-М-1 (потужність 6,2 кВт), сушильні шафи СНОЛ 3,5.35. 3,5/3М (потужність 3,5 кВт), СЭШ-3М (потужність 1,2 кВт), установка, що комбінує домкрат гідравлічної дії та муфельну піч (потужність 2,5 кВт), а також комплект устаткування для дослідження зразків. Теплофізичні, механічні та структурні властивості зразків досліджувалися за допомогою комплексної методики, яка включала механічні випробування міцності та деформативності бетону, міцності зчеплення арматури й бетону, початкового модуля пружності, теплові випробування з подальшим розв’язанням оберненої задачі теплопровідності за методом, запропонованим П.Г. Круковським, при використанні програми «FRІEND». Структура бетону вивчалася методом оптичної мікроскопії та растрової електронної мікроскопії на вітчизняному електронному мікроскопі РЕМ 100У за методикою, розробленою в міжкафедральній лабораторії матеріалознавства Черкаського державного технологічного університету.