ТЕХНОЛОГИЯ КЛЕЕВОГО ЗАКРЕПЛЕНИЯ В БЕТОНЕ МЕТАЛЛИЧЕСКИХ АНКЕРОВ НЕ КРУГЛОГО СЕЧЕНИЯ

Короткий зміст

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, зазначені мета і задачі дослідження, наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі приведений аналіз інформації про результати раніше виконаних досліджень конструктивно-технологічних характеристик анкерів циліндричного перерізу, що закріплюються в готових залізобетонних конструкціях епоксидними, акриловими, силоксановими клеями. Висока ефективність, широка сфера застосування і значні обсяги практичного використання таких анкерів стали результатами досліджень Барча І.З., Ігоніна Л.А., Черкаського І.Г., Золотова М.С., Сергієнко А.І., Спіранде Р.А., Пагі Б.Ю.,  Морковської  Н.Г., Гарбуза А.О.,  Панченка В.А., Нохріної Л.А. та ін.

Важливими висновками, зробленими в результаті зазначених досліджень, є: наявність лінійної залежності між напругою в анкері до появи в ньому пластичних деформацій і глибиною його закладення в бетон; постійність значення величини зчеплення анкера в діапазоні цієї лінійної залежності для різних діаметрів анкерів D і складу клейових композицій; рівноміцність анкерного з'єднання по сталі, бетону і клею досягається при глибині закладення циліндричного анкера l_ц = (7,5¸10)d.

В усіх дослідженнях розглядалися тільки циліндричні анкери і, відповідно, методи та засоби механізації утворення в залізобетоні шпурів для установки таких анкерів.

Так як несуча здатність анкера, закріпленого в бетоні клеєм, залежить від глибини його закладення в бетон, тобто від площі його контактної  поверхні, то збільшення цієї площі дає можливість зменшити глибину закладення анкера, що важливо при його установці в тонкостінних конструкціях; при цьому заощаджується метал, розширюється сфера застосування анкерів.

Одним з можливих рішень є застосування анкерів не круглого, а прямокутного чи іншого перерізу, тому що при однаковій глибині закладення величина контактної поверхні анкера залежить від периметра його перерізу.