Методичне забезпечення та оцінка впливу процесу перевезень на навколишнє природне середовище як складова комплексної оцінки пріоритетності інвестування автотранспортних підприємств

Короткий зміст

Аналіз наукових досліджень стосовно якості транспортного обслуговування [, , , , , , , , , , , , , ] виявив, що за умов глобалізації світової економіки, стрімкого розвитку сфери послуг, їх переорієнтації на ринок споживачів, проблема якості набуває особливого значення. Ще досі немає методичного забезпечення визначення впливу процесу перевезень на навколишнє природне середовище у контексті рейтингу інвестування підприємств.

У праці [109] запропонований термін «соціо-еколого-економічна якість пасажирських перевезень», що представляє собою результат взаємодії різних елементів системи перевезень: конструктивних особливостей рухомого складу, що експлуатується, стану дорожньої та маршрутної сітки, рішень планування міста, соціально-професійних здатностей робітників, техніко-економічних ресурсів АТП. Це визначення якості пасажирських перевезень має деякі недоліки: соціальна складова перевезень не чітко визначена, немає обґрунтування критеріїв якості перевезень з боку споживачів послуг, економічна складова полягає тільки у визначенні наявності техніко-економічних ресурсів АТП.

У 2002 році Литва затвердила Європейський стандарт якості ЕN 13816:2002, що розроблений комітетом стандартизації Європи та представляє повну систему якості функціонування та технічного стану державного загального транспорту. Складовими якості за даним стандартом є : доступність, досяжність, система, час, турбота про клієнта, комфортність, охорона, середовище. М.Ч. Буринскене, Р.Р. Ушпалите-Виткунене [111] запропонували підхід, згідно якого, теоретичне підґрунтя системи якості на транспорті може бути представлено за допомогою «петлі якості», складові якої розподіляються на дві частини: пасажири та постачальники послуг. Недоліками цього підходу є нечітка визначеність вимог споживачів послуг, недостатня увага надається безпеці транспортних засобів з технічної та екологічної точки зору.

Відповідно до міжнародних стандартів ISO 9004-2 до складу «петлі якості» послуги включаються: потреби в послузі, процес маркетингу, короткий опис послуги, процес проектування, процес надання послуги, результат послуги (оцінка організацією та споживачем), аналіз виконання послуги, підвищення її якості. Цей підхід теж має ряд недоліків та неточностей, зокрема немає відображення якості матеріальних, трудових ресурсів та транспортних засобів,що забезпечують перевізний процес.

Згідно досліджень О.М. Криворучко, проведені анкетні опитування населення з приводу якості транспортного обслуговування свідчать , що 12-14 % споживачів незадоволені якістю, 40 % вважають якість транспортних послуг задовільними [114].

---

. Корчагин В. А. Оценка эффективности управления эколого-экономическим качеством автотранспортного производства / В.А. Корчагин, Д.И. Ушаков, И.А Комарова // Материалы Международной научно-практической конференции. – Москва: МАДИ (ГТУ), 2005. - С.131-133.

. Матеріали сайту Міністерства транспорту та зв’язку України. Державтоiнспекцiя стурбована аварiйнiстю на пасажирському автотранспортi. http://www.mintrans.ua.

. М.Ч. Буринскене, Р.Р. Ушпалите-Виткунене. Особенности качества обслуживания общественным транспортом. // Материалы X международной научно-практической конференции. – Екатеринбург, 2004. – С. 14 - 15.

. Сальникова О. М. Потребительская оценка качества транспортной услуги общественного транспорта // Вестник городского электрического транспорта России. – 2004. - № 3 (60). – С. 24-26.

. Рів’єра Н. Європа диктує екологічні стандарти. // Прес Центр. - №17 (92) від 25.04.2007 р.

. Криворучко О.М. Менеджмент якості на підприємствах автомобільного транспорту: теорія, методологія і практика: Монографія. Харків: ХНАДУ, 2006. – 404 с.

. Вакуленко А.В. Управління якістю. – К.: КНЕУ, 2004. – 167.

. ДСТУ ISO 9000-2001. Система управління якістю. Основні положення та словник. – На зміну ДСТУ 3230-95. К.: Держстандарт України, 2001. – 28 с.

. Качалина Л.Н. Конкурентоспособный менеджмент. М.: Издательство МАМИ, 2002. – 398 с.

. Рудзінський В., Науменко В. Деякі аспекти створення системи управління якістю у ДержавтотрансНДІпроект // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2003. № 1. - С. 52-57.

. Спицнадель В.Н. Системы качества (в соответствии с международными стандартами ISO семейства 9000). – СПб: Бизнес-пресса, 2000. – 336 с.

. Шевченко А., Шубин Е. Внедрение системы управления качеством на украинских предприятиях. Необходимость и проблемы // Стандартизація. Сертифікація. Якість. – 2003. - № 4. - С. 53-56.

. Шевчук В.Я., Саталкін Ю.М., Білявський Г.О. та ін. Екологічне управління. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

. Корчагин В. А. Методические основы управления затратами на качество пассажирских автомобильных перевозок // Вестник МАДИ. – Москва: МАДИ (ГТУ). 2007. - №1. - С. 72-76.