НАИМЕНОВАНИЯ ЛИЦ ПО РОДУ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В СОВРЕМЕННОМ РУССКОМ ЯЗЫКЕ (ЭКОНОМИКО-ПРАВОВАЯ СФЕРА)

Короткий зміст

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано мету і завдання, об’єкт і предмет дослідження, окреслено науково-методологічні основи і методи роботи, наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі «Лінгвістичні основи дослідження найменувань осіб за родом діяльності в сучасній русистиці» визначається місце найменувань осіб за родом діяльності (НОД) в лексичній системі мови, виявляється співвідношення багатьох назв осіб з поняттями семантичного поля, лексико-семантичної або тематичної групи, словотвірної або лексико-семантичної категорії; розглядаються питання функціонально-стильової належності НОД та ступеня їх термінологічності.

Лексичні одиниці зі значенням особи є найважливішою особливістю словникового складу будь-якої мови. При семантичному підході частину словника, що репрезентує найменування осіб, можна розглядати як семантичне поле. Семантичне поле лексики, яке називає людину, представлене групами слів, що виділяються на основі предметно-логічного узагальнення, в багатьох випадках характеризуються деякими спільними для них власне мовними ознаками. До семантичного макрополя найменувань осіб як частина в ціле входить мікрополе найменування осіб економіко-юридичної сфери, що, своєю чергою, складається з різних підсистем, співвідносних як із лексико-семантичними, так і тематичними групами. Однією з таких підсистем, що вичленовується в цьому мікрополі, є велика кількість найменувань осіб за родом діяльності.

Категорія діяча займає центральне місце як у загальному СП найменувань осіб, так і в мікрополі «найменування осіб за родом діяльності». Сучасне розуміння найменування діяча досить складне, що є відображенням і найскладнішої та різнобічної діяльності людини, й ускладненого бачення людиною самої людини як суб’єкта діяльності. До категорії найменування діяча, якого у цьому дослідженні розглядаємо як істоту, що діє цілеспрямовано, належать найменування людей за професією (наприклад: следователь, фрахтовщик, охранник, маркетолог, инкассатор тощо), за різними видами трудової, у тому числі і непрофесійної діяльності (пор.: заявитель, свидетель, преступник, растратчик, прогульщик тощо). Фрейм професійного діяча може мати такі слоти: професія (адвокат, экономист, продавец, юрист), рід занять (торговец, хеджер), посада (директор, инспектор таможни, министр  финансов), належність до відомства (чиновник, бюрократ), спеціальність (криминолог, бухгалтер-аудитор), кваліфікація (мастер), освіта (разнорабочий). На периферії професійної концептосфери знаходяться ті особи, трудова діяльність яких або основне заняття прямо не пов’язані  з одержаною спеціальною підготовкою, спеціальною освітою, хоч і можуть передбачатися. Ідентифікація таких професійних суб’єктів може відбуватися на основі ознаки трудової діяльності чи роду заняття, які є основним джерелом прибутків і здійснюються в межах законодавства, тобто знаходяться у правовій площині. Останнє доповнення дозволяє, з одного боку, визначати категоріальну нішу таких найменувань, як предприниматель, частник, кустарь тощо, а з іншого – відмежувати їх від найменувань осіб, діяльність яких перебуває поза правовою сферою, наприклад: аферист, мошенник, спекулянт і под. Ознака легальності / нелегальності або законності / незаконності здійснюваної діяльності лежить і в основі поділу великої кількості імен непрофесійних діячів ЕПС російської мови на дві основні підсистеми: а) імена сторін економічних і правових суб’єктів: залогодержатель, истец, заявитель в страховании, индивидуальный инвестор; б) імена осіб, чия діяльність перебуває поза правовим полем: кидала, киллер, наперсточник, наркоторговец тощо.

Переважна більшість однослівних найменувань осіб за родом діяльності – слова похідні, що є підставою для визнання цієї категорії як словотвірної (Л. В. Бердник, І. Г. Дегтяр, Ж. А. Закупра, А. В. Мамрак та ін.). Підставою для такої характеристики у рецензованій роботі стала загальна класифікація найменувань осіб у сучасній російській мові, викладена О. А. Земською в монографії «Словообразование как деятельность». Відповідно до неї найменування осіб аналізованої номінативної сфери за характером мотивації, що визначає семантичну структуру похідного слова, поділяються насамперед на віддієслівні та іменні (відіменні). Далі відіменні найменування осіб поділяються на імена виконавця дії та імена активного впливу на предмет, яким протистоять найменування пасивних осіб (nomina patienis), «що діють з примусу». Підгрупа назв пасивних осіб в економіко-правовій  сфері російської мови  включає в себе різні за способом творення і семантикою одиниці, переважна більшість яких являють собою похідні номінації (назначенец, задержанный, застрахованный, интернированное лицо).

Найпродуктивнішим для аналізу категорії НОД варто визнати ономасіологічний підхід, згідно з яким до класу імен діяча належать непохідні імена, імена утворені не лише від дієслів, а й від іменників, а також численні складні назви. З точки зору процесу номінації такі одиниці беруть рівноправну участь у називанні дійсності.

Огляд спеціальної літератури, що стосується сутності терміна і специфіки термінотворення у різних галузях науки і сферах людської діяльності, дає нам підстави використовувати стосовно до аналізованої в цій роботі тематичної групи НОД поняття «термін» тоді, коли слово чи словосполучення є основною лексичною одиницею мови для спеціальних цілей (тут – підмов економіки та права). Специфічну особливість існуючої системи найменувань осіб ЕПС за родом діяльності у лінгвістичному плані складає неоднорідність цієї групи, що об’єднує як спеціальні, термінологічні номінації, так і найменування, що входять до сфери загальновживаної лексики. З огляду на це НОД ЕПС характеризується різним ступенем термінологізації. Згідно з О. І. Головановою, до імен із низьким рівнем термінологізації належать найменування, представлені як у терміносистемах, так і в загальнолітературній мові. Це, як правило, найменування масових загальногалузевих професій: инженер, менеджер, продавец тощо. Середній ступінь термінологізації мають НОД, що однозначно співвідносяться з економіко-правовою сферою (владелец акций компании, недобросовестный участник договора, непостоянный клиент банка). Високим ступенем термінологізації відзначені найменування, що мають вузькоспеціальний характер, не надто поширені, звичайно маловідомі: бухгалтер-контролер по исполнению сметы, главный финансовый директор корпорации тощо.

На периферії термінологічної системи знаходяться номінативні одиниці, що не є в певному значенні термінами, – прототерміни, терміноїди, предтерміни і квазітерміни. Крім термінів, у спеціальному спілкуванні використовуються також і одиниці професійної лексики (професіоналізми і жаргонізми), які фіксуються спеціальними словниками («бык», «медведь», «овца»; биржевик, правовик тощо). Для відмежування одиниць професійної лексики від термінів найефективнішим є використання в ролі основного критерію такий параметр комунікативної ситуації, як її формальність / неформальність.

Другий розділ «Дослідження найменувань осіб за родом діяльності в когнітивно-парадигматичному аспекті» присвячений виділенню й опису системних угруповань НОД досліджуваної сфери.

Системний характер словникового складу виявляється на різних рівнях мови: когнітивному – у належності найменувань до того чи іншого ярусу категорії; лексико-семантичному – у розподілі слів за певними семантично об’єднаними лексичними групами – лексико-тематичними парадигмами тощо. Індивідуальна семантика слова розкривається через його протиставлення іншим членам парадигм, до яких воно належить, за певними суттєвими ознаками.

З когнітивної точки зору категорія особи в економіко-правовій сфері являє собою складну ієрархічно організовану структуру, що включає сім рівнів: вищий (человек), метакатегоріальний (субъект₁ (у філософському значенні), лицо), категоріальний (физическое лицо), суперординатний (сторона, субъект₂, рабочий, работник, специалист, посредник тощо ), базовий (адвокат, директор, брокер, маклер тощо), тематичний (коммерческий представитель, агрессивный инвестор, субъект торгового рынка, специалист по таможенному оформлению тощо), субтематичний (агент по продаже недвижимости, аффилированное лицо холдинговой компании). Для досліджуваної сфери релевантним є виділення категорії фізичних осіб, розмежування категорій фізичних осіб, розмежування категорій професійного і непрофесійного діяча, ідентифікація особи за допомогою понять «Сторона» і «Суб’єкт₂», здійснюваних на категоріальному рівнях. Говорити про належність найменувань особи до економіко-правової сфери можна, починаючи з базового рівня, остаточна ж ідентифікація належності концепту і його позначення до економіко-правової сфери російської мови відбувається на тематичному рівні.

Звертання до матеріалів лексикографічних джерел виявило значний шар неоднорідних у семантичному плані спеціальних лексичних одиниць зі значенням особи. Всього ми виділили 17 тематичних груп найменувань, що кваліфікують особу за найактуальнішою для економічної сфери ознакою, як, наприклад: «професійна діяльність у сфері економіки» (судовой маклер, бухгалтер-ревизор); «відношення до певних видів договорів, платежів, виплат, володіння цінними паперами» (векселедержатель, вкладчик, депозитор, заемщик); «відношення партнерства, суперництва» (потенциальный партнер, товарищ, соарендатор) тощо; і 3 тематичних групи НОД, що репрезентують економіко-юридичну сферу в галузі законності та правопорядку: 1) найменування осіб, що здійснюють охорону громадського порядку (законодатель, правовед, юрист-международник, адвокат защиты); 2) найменування осіб, що характеризуються непрофесійним ставленням до системи правоохоронних і судових органів (заявитель, истец, ответчик, информатор, осведомитель, понятой); 3) найменування осіб – порушників громадського порядку, правопорядку (нарушитель, преступник, жулик, аферист, дезертир, убийца, клеветник, вор, рэкетир, рейдер, взяточник, лжесвидетель тощо). Три відзначені тематичні групи містять 14 підгруп другого рангу поділу. У багатьох випадках НОД, віднесені до конкретної групи економічних або правових термінів, є спільними для обох сфер.

Однією з особливостей системної репрезентації номінативних одиниць у спеціальних сферах є їх здатність до утворення лексичних гнізд. Як продемонстрували наші дослідження, більше 1760 складних найменувань осіб розподіляються на 58 лексичних гнізд, наповнюваність яких складає не менше 10 одиниць. До складу найменувань, що очолюють гнізда, входять в основному одиниці метакатегоріального (лицо), суперординатного (рабочий, работник, специалист, посредник, руководитель, сторона, субъект₂) і базового рівнів. З 58 найменувань-вершин 38 належать до професійної сфери діяльності (агент, аудитор, брокер, инженер, инвестор, инспектор), а 24 – до непрофесійної (вкладчик, владелец, держатель). Таке співвідношення ще раз підтверджує значення найменувань професійних діячів серед інших різновидів найменувань осіб за родом діяльності у спеціальних концептосферах. Найбільш повно лексичні гнізда зі значенням особи-діяча ЕПС представлені у двомовних словниках. Тлумачні словники репрезентують близько третини усіх виявлених у лексикографічних джерелах складних НОД.

Аналіз понад 100 найменувань осіб – сторін договірних відносин у контексті логіко-понятійних опозицій та конкретних економіко-правових ситуацій дозволив виявити відповідні їм лексичні опозиції. Три основні логіко-понятійні опозиції, що характеризують економіко-правові відношення контрагентів, залежно від конкретних ситуацій репрезентуються 60 номінативними рядами, при цьому логіко-понятійній опозиції «той, хто дає – той, хто отримує» відповідають 40 номінативних опозицій (наприклад, ситуації «Дарування» відповідає номінативна опозиція даритель – одаряемый), опозиції «той, хто стягує – відповідач» – 6 («Протест векселя»: протестант, реквиерент – протестат); а опозиції «той, хто доручає – виконавець» – 14 номінативних рядів («Підряд»: заказчик – подрядчик). Розгалужена система номінацій у сфері економіко-правових відносин свідчить про безперечну важливість категорії діяча в аналізованій галузі.

У лексико-тематичній групі найменувань осіб за родом діяльності спостерігаємо семантичні явища, властиві словниковому складу мови в цілому, а саме: полісемію й синонімію. Багатозначні НОД складають близько 1% від загальної кількості найменувань. Поява кількох лексико-семантичних варіантів НОД пояснюється специфікою аналізованої концептосфери, що охоплює різні галузі як економіки, так і права. Основним, провідним типом розвитку нових значень тут є метонімія, частковим явищем якої є розширення або звуження вихідних значень. Найактивніше багатозначність у колі НОД розвивається в результаті метонімічного перенесення значення за формулою «найменування фізичної особи за родом діяльності – найменування юридичної особи за родом діяльності» (аволист – особа, що гарантує платежі по векселю, чеку або позову; банк, що гарантує платежі по векселю шляхом нанесення напису про аваль). Синонімічні ряди об’єднують НОД, які розрізняються своїм походженням (споконвічні та запозичені, пор.: аустеллер – сускриптер – акцептант – векселедатель) і структурою (прості й складні, прості й складені, синтаксичні синоніми, наприклад: грантор – грантодатель, доверенное лицо – агент – принципал; офис-менеджер – офисный менеджер). Спеціальні словники фіксують синонімічні НОД, що розрізняються і функціонально-стильовою належністю (нейтральні й розмовні (рекламист – рекламщик), нейтральні й професійно-жаргонні (биржевик, играющий на повышение – игрок на повышение – «бык») тощо). У цілому наявність синонімії свідчить, що система найменувань осіб ЕПС за родом діяльності перебуває у постійному русі.

У 3 розділі «Ономасіологічний потенціал основних способів номінації осіб за родом діяльності» розглядаються під кутом виявлення ономасіологічних особливостей найменувань осіб, утворені способом афіксації, складання, субстантивації та синтаксичного способу номінації; особлива увага приділяється запозиченню як джерелу поповнення найменувань осіб за родом діяльності ЕПС російської мови.

Активну роль у поповненні групи НОД ЕПС відіграє морфологічний словотвір, у якому найбільш актуальна афіксація, особливо суфіксальний спосіб. Залежно від частиномовної належності мотивуючого слова розрізняються суфіксальні відіменні та віддієслівні похідні НОД. Відіменні найменування особи, семантична структура яких побудована за загальною формулою «той, хто (невиражений предикат) + базова основа, зв’язана з предикатом», здатні передавати більш широкий спектр значень, ніж віддієслівні похідні, наприклад: «той, хто займається тим, що названо базовою основою» (оптовик, рекламист), «той, хто (предлагает, принимает, основывается на, получает право, работает на основании) + документ, названий мотивуючою основою» (арендатор, контрактник, чартист), «той, хто (работает, продает, занимается чем-л.) + локатив» (конторщик, таможенник тощо). Ономасіологічний базис як професійних, так і непрофесійних відіменних НОД частіше вказує на об’єкт. Віддієслівні найменування особи у своїй семантиці будуються за формулою «той, хто викликає дію, названу продукуючою основою» (охранник, осмотрщик, продавец).

Відіменні номінації ЕПС російської мови утворюються за допомогою 18 формантів, що характеризуються різною частотністю. Одні з них, такі як -ик/-ник/-овик, -чик/-щик, -ец/-овец/-енец, -ист, -тор/-атор/-итор, -ёр/-ер/-онер, -ант/-ент, беруть участь в утворенні професійних і непрофесійних найменувань осіб, а також імен-характеристик, що належать до різних ономасіологічних типів. Так із суфіксом -ик/-ник/-овик в аналізованій сфері формується 17 підтипів; із суфіксом -чик/-щик – 15;
-ант/-ент – 14; -ёр/-ер/-онер – 13; -ист – 12 і т. д. В утворенні віддієслівних НОД беруть участь 9 суфіксів: -чик/-щик/-льщик, -тор/
-атор, -тель, -ник, -ец/-лец, -ант/-ент, -ун, -л(а), -ач. Найпродуктивнішими з них є суфікси -чик/-щик/-льщик, -тель і -ник, за допомогою яких утворюються професійні та непрофесійні похідні, що належать до п’яти ономасіологічних типів.

Серед непрофесійних найменувань ЕПС, утворених суфіксальним способом, значна частина має оцінний характер, що пояснюється як специфікою їх семантики, так і сферами використання (неофіційне мовлення, розмовне мовлення).

Для досліджуваної мікросистеми найменувань префіксальний спосіб утворення в цілому нетиповий. В утворенні зафіксованих у спеціальних словниках префіксальних дериватів в основному беруть участь префікси со- (соарендатор, совладелец) і суб- (субпостановщик, субподрядчик).

Традиційним способом номінації осіб за родом діяльності в економіко-юридичній сфері є субстантивація (служащий, управляющий, безнадзорный, потерпевший). Складаючи в цілому нечисленну групу, субстантивні номінації в ЕПС є активною базою для утворення багатокомпонентних НОД.

Найбільші ономасіологічні можливості в колі складних НОД мають осново- і словоскладання (законоотступник, кредитозаемщик, грузополучатель); меншою мірою – суфіксально-складний спосіб (наследодатель, векселенадписатель). У російській мові останнім часом простежується тенденція до зростаючої кількості «аналітизмів» (складних назв, обидві частини яких є найменуваннями осіб: брокер-трейдер, делопроизводитель-плановик). Одночасно досить представницькою за кількістю номінацій, які входять у неї, все ще лишається група композитних найменувань осіб на -тель, перший компонент яких характеризує особу за об’єктом (сферою) діяльності. Складноскорочені назви осіб, зафіксовані спеціальними словниками, частіше за своїм характером є загальновживаними (турагент, бомж).

Найбільш універсальним способом номінації за родом діяльності в аналізованій концептосфері є синтаксичний спосіб, за допомогою якого утворюються складні (неоднослівні, багатокомпонентні) найменування осіб. Значну частину з них складають атрибутивні двокомпонентні конструкції. В аналізованій терміносфері переважають номінації, що містять у своєму складі узгоджений атрибут (75% від усієї кількості складних назв), що свідчить про виразно виявлену тенденцію до конкретизації, уточнення найменувань за різноманітними видовими ознаками, пов’язаними з професійною або непрофесійною діяльністю осіб чи їх оцінними характеристиками. Головну позицію в переліку ономасіологічних ознак, що виражаються залежними компонентами, займає ознака, яка вказує на спеціалізацію особи за відношенням до об’єкта (вексельный брокер, владелец товара, держатель займа). Показовим для аналізованої сфери є і той факт, що більше половини багатослівних найменувань являють собою модифікації прийменникової конструкції Ім._{наз. відм.} + прийменник + Ім. (агент по публикациям, менеджер по продажам, адвокат по делам о нарушении авторских прав).

У колі НОД, утворених лексико-семантичним способом практично відсутні деривати, що виникли у результаті метафоричного або метонімічного перенесення значень власне російських слів. Однак недостатність власних метафоричних номінацій у російській спеціальній лексиці ЕПС доповнюється буквальним перекладом відповідних англомовних найменувань. Основним, провідним типом розвитку спеціальних значень тут є розширення або звуження вихідних значень (продавець, покупатель як сторони угоди про купівлю-продаж).

Найменування, запозиченні із західноєвропейських мов, складають близько 30 % однослівних одиниць спеціальної лексики зі значенням особи. Останнім часом значна частина запозичень надходить у терміносистеми економіко-правової сфери з американського варіанту англійської мови. Велика кількість іншомовних слів обумовлена як зовнішніми причинами (відкритістю сучасного суспільства для міжнародних контактів, посиленням зв’язків із зарубіжними країнами, переоцінкою суспільних цінностей), так і внутрішніми, мовними (наприклад, економією мовних засобів) потребами.

Зростання кількості запозичень-англіцизмів зі значенням особи за родом діяльності робить актуальними завдання, пов’язані з фіксацією та інтерпретацією цих одиниць спеціальними і загальними лексикографічними виданнями. Аналіз запозичених неологізмів зі значенням особи-діяча продемонстрував, що сучасна лексикографія досить оперативно реагує на зміни у словниковому складі російської мови останніх років, відображаючи найновіші запозичення у спеціальних словниках і словниках іншомовних слів. Лексикографічна практика репрезентації неологізмів відображає ступінь засвоєння запозичених найменувань осіб системою, що приймає, демонструючи широку варіантність цих одиниць на графічному й орфографічному рівнях. Багато запозичених НОД не засвоєні й семантично, що виявляється у варіантності їх визначень як у спеціальних словниках, так і в словниках, орієнтованих на широке коло читачів.

Специфічним способом номінації осіб за родом діяльності в економіко-юридичній сфері є калькування. У галузі номінації осіб-діячів переважають метафоричні кальки, переважною сферою поширення яких у галузі економіки та права в російській мові є професійний жаргон. Тому в спеціальних словниках найменування-кальки (частіше фразеологічні) звичайно беруться в лапки, що має свідчити про те, що ці НОД не одержали офіційного термінологічного статусу і поширення («ракетный ученый», «доктор компании», «торпеда»). Метафоричні однослівні кальки та кальки-фразеологізми доповнюють значний сектор когнітивного простору, репрезентуючи широкий спектр найменувань економічних діячів, багато з яких поки що відсутні, але можуть з’явитися у концепто-  і терміносфері російської мови внаслідок запозичення.

У висновках систематизовано й узагальнено результати дослідження, з яких найголовнішими є такі:

1. Лексико-тематична група найменувань людини за родом діяльності належить до найважливіших складників загального номінативного простору економіко-правової сфери російської мови. Позначення особи-діяча ЕПС являють собою численну групу найменувань мови, різноманітну за структурою і семантичними особливостями, що постійно поповнюється.

2. Частина словника, що репрезентує найменування осіб має польовий характер. У семантичне макрополе найменувань осіб як частина в ціле входить мікрополе найменувань осіб економіко-правової сфери, що складається з різних систем, співвідносних як з лексико-семантичними, так і тематичними групами. Однією з таких підсистем, що вичленовується в мікрополі, є велика кількість найменувань осіб за родом діяльності.

3. До категорії імені діяча належать, перш за все, назви людей за професією, за різними видами трудової, в тому числі й непрофесійної, діяльності. Найбільш продуктивним для аналізу категорії найменування осіб за родом діяльності є ономасіологічний підхід, відповідно до якого до класу імен діяча належать непохідні імена; імена, утворені як від дієслів, так і від іменників, а також численні складні назви.

4. Специфічну особливість існуючої системи НОД ЕПС у лінгвістичному плані складає неоднорідність цієї групи, яка об’єднує як спеціальні, термінологічні номінації, які характеризуються різним ступенем термінологічності, так і найменування, що входять у сферу загальновживаної лексики.

5. Проаналізована група найменувань осіб за родом діяльності являє собою цілісний системоупорядкований об’єкт, системність якого встановлюється як у когнітивному, так і в парадигматичному планах. З точки зору когнітивного підходу категорія особи в економіко-правовій сфері являє собою складну ієрархічно організовану структуру, що складається із семи рівнів. З лексико-семантичної точки зору загальний номінативний простір економіко-правової сфери об’єднує 20 груп найменувань, що містять 14 підгруп другого рангу поділу. У загальному корпусі аналізованих НОД спостерігаються такі семантичні явища, як полісемія і синонімія, властиві словниковому складу мови в цілому.

6. Поповнення словникового складу російської мови, його розширення найменуваннями осіб за родом діяльності здійснюється трьома основними способами: 1) за допомогою словотворчих ресурсів мови; 2) завдяки розвитку нового значення у відомих словах; 3) у результаті запозичення  лексичних одиниць з інших мов.

До найпродуктивніших способів найменувань осіб за родом діяльності належить, поряд з афіксальним способом словотвору і словоскладанням, синтаксичний спосіб, за допомогою якого утворюється вузькоспеціальна термінологія субтематичного рівня.

Найбільш очевидним джерелом нових лексем зі значенням НОД в економіко-правовій сфері російської мови є запозичення (переважно з американського варіанта англійської мови). Аналіз запозичених неологізмів зі значенням особи-діяча показав, що сучасна лексикографія досить оперативно реагує на зміни у словниковому складі російської мови, відображаючи найновіші запозичення у спеціальних словниках і словниках іншомовних слів.

Перспективи подальшого вивчення мікросистеми найменувань осіб за родом діяльності в економіко-правовій сфері російської мови, а також у цілому семантичного поля найменувань людини, вбачаємо у виявленні зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на розвиток цієї частини словника, встановленні соціокультурних і культурно-мовленнєвих наслідків процесу запозичення, особливо інтенсивного в аналізованій сфері, виробленні рекомендацій для уніфікації та нормалізації новотворів в аналізованій групі.