СТОК ВОДЫ, НАНОСОВ И МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ В УСТЬЕВОЙ ОБЛАСТИ РЕКИ ДУНАЙ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета і задачі дослідження, визначені шляхи і методи їхнього вирішення. Показано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі надана фізико-географічна характеристика басейну Дунаю і його гирлової області як частини басейну й об'єкта дослідження. Наведено відомості про геологічну будову і рельєф, кліматичні умови, ґрунти і рослинний покров. Надано відомості про великі водогосподарські заходи, що були здійснені в басейні річки та на території гирлової області і найбільшою мірою вплинули на гідрологічний режим дельти. Наведено відомості про положення й межі об'єкта дослідження, описана гідрографічна система в межах гирлової області. Площа сучасної гирлової області Дунаю складає близько 7500 км², з них придельтова ділянка річки – 43 км², сама дельта - 4200 км², придельтові і приморські водойми – 1413 км², гирлове узмор’я - 1800 км². 

У другому розділі досліджений стік води у вершині гирлової області, а також розрахований його сучасний розподіл по водотоках дельти. Зроблено прогноз зміни водності дельтових водотоків на найближчі 10-15 років. 

З урахуванням результатів попередніх досліджень описана багаторічна мінливість стоку води у вершині дельти. На Дунаї виявлено дві макрофази водності, це тривалі періоди часу, що включають до себе як багатоводні, так і маловодні цикли, у межах яких зберігається однорідність у рядах стоку. Маловодна макрофаза відзначена на часовому інтервалі з 1854 до 1911 рр. З 1912 р. вона змінилася в цілому багатоводною макрофазою. З середини XX сторіччя відзначена тенденція до збільшення інтенсивності росту водності Дунаю, що підтверджується наявністю позитивного тренда в максимальних річних витратах води за період 1921-2006 рр. Найбільш істотно стік річки збільшився в березні й квітні, а в річному розрізі відзначене скорочення частки стоку літніх місяців.