МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧИННИКІВ ТА ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД УКРАЇНИ

Короткий зміст

У розділі 1 наведено основні природні чинники формування хімічного складу поверхневих вод України. Річковий басейн разом із атмосферними опадами утворює природну динамічну систему, де відбувається кругообіг не лише води, а й хімічних елементів та їх сполук. Розвиток зазначених процесів у різних природних середовищах супроводжується змінами водного циклу, фазовими перетвореннями води і трансформацією її хімічних і біологічних показників під впливом природних і техногенних чинників. Зважаючи на це, можна стверджувати, що формування хімічного складу поверхневих вод починається в атмосфері, продовжується в літосфері, а закінчується безпосередньо у водних об’єктах На відміну від раніше встановлених закономірностей про обернений зв’язок між головними іонами та витратами води для річок зони достатнього зволоження нами встановлені відмінності в умовах формування хімічного складу поверхневих вод річкових басейнів розташованих у різних фізико-географічних зонах України.

Для басейнів річок зони достатнього зволоження (верхня частина басейну Дніпра, р.Прип’ять, р.Десна) спостерігається промивний режим ґрунтів зі збідненням у них  добре розчинних солей. Підвищення коефіцієнту випаровування (лівобережні притоки   Дніпра – річки Псел, Орел, Ворскла, Самара, більша частина басейну Сіверського Донця, річки Приазов’я) призводить до накопичення солей у товщі активного водно-сольового обміну, що спричиняє збільшення концентрацій окремих елементів хімічного складу під час контакту атмосферних опадів з  ґрунтами. Показано, що співвідношення між кількісними характеристиками опадів та температурою повітря є ключовим чинником у формуванні динаміки головних іонів поверхневих вод України у часі та просторі.

         Представлено головні закономірності внутрішньорічного розподілу кисневого режиму поверхневих вод України під впливом природних чинників (температура, органічні речовини, NH₄⁺, Fe). Наведено дані щодо залежності вмісту розчинного у воді кисню від тривалості та особливостей формування льодоставу.

Отримані результати показали, що надходження біогенних елементів у поверхневі води значною мірою визначається їх змивом з поверхні басейну у результаті контакту атмосферних опадів з ґрунтами, в той час як розвиток фітопланктону призводить до зменшення вмісту зазначених речовин, а у пік вегетації - практично до повного  їх зникнення.

Показано, що режим органічних речовин у річному циклі тісно пов’язаний з водністю. Встановлено пряму лінійну залежність між витратами і вмістом розчинних органічних речовин, що має декілька гілок у різні періоди живлення річок.

Виконано термодинамічне моделювання умов формування величини рН води р. Дунай, р.Західний Буг та Канівського водосховища з метою виявлення  основних чинників, що спричинили підвищення рН води  зазначених річок (рис. 1, 2). Отримані результати дозволили теоретично обґрунтувати, що величина рН води у всіх трьох досліджених водних об’єктах  відхилена від рівноважної.