Структурно-семантична варіативність фразеологічних одиниць в англомовному художньому дискурсі: когнітивний та прагматичний аспекти (на матеріалі творів британських та американських авторів ХХ – ХХІ століть)

Короткий зміст

Перший розділ “Структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць в англомовному художньому дискурсі”. Вивчення семантики ФО необхідно передбачає чітке окреслення об’єкта дослід­ження. Теоретична база сучасної фразеології була розроблена у працях учених декількох лінг­вістичних шкіл (Н.М.Амо­со­ва, В.Л.Архангельський, В.В.Віноградов, О.В.Кунін, В.М.Телія, І.І.Черни­шо­ва, A.Makkai, R.Moon та ін.) на матеріалі україн­­­­ської, російської, англійської та німецької  мов. Однак деякі центральні поняття фразео­­логії ще не вирішені остаточно. Зокрема це стосу­ється термі­ноло­гічної фіксації досліджуваних одиниць, а також того, які саме одиниці нале­жать власне  до царини фразеології.

Питання про реалізацію  семантичних потенцій ФО в англомовних текс­тах привер­­тають увагу багатьох дослідників. Так, вивчалися особливості збага­­чення смислу та набування ФО додаткових значень у контексті (Р.Ф.Андрєєва, Л.А.Болгова), дослід­­­жу­валися структурні особливості варіантів ФО (Л.Ф.Козирєва, З.М.Коршунова). У низці дисер­­та­ційних робіт розгля­далися семантичні процеси текстотворення ФО (А.А.Ельгаров), залеж­ність семан­тичних змін у ФО від їх формальних властивостей (Е.І.Халатникова), певні види трансформацій ФО на матеріалі всього фразеологічного фонду англій­ської мови та на матеріалі окремих груп ФО. Остан­нім за часом  є дослід­ження О.В.Рижкіної, виконане в когнітивному аспекті. Автор роз­глядає оказіональні зміни у ФО як додаткові, а контексту­альні транс­фор­мації трактує здебільшого з точки зору стилістичних потенцій.

У реферованій дисертації проводиться комплексне вивчення особ­ли­вос­­тей ФО зі структурно-семантичними варіюваннями при їх функціо­ну­ван­ні в ху­­дож­­ньому дискурсі. Пропоноване дослід­ження будується на класи­фікації ФО професора О.В.Куніна, в основу якої покладено семантичні, струк­турні та функціо­нальні критерії. Вироблення системи структурно-семан­тичних модифікацій ФО ґрунтується на сучасному підході до розу­міння фразеологіч­ної семан­тики, згідно з яким словесні знаки ФО не втрачають свого лексем­ного харак­теру водночас з інтеграцією значення компонентів ФО у цілісне фразео­логічне значення (О.В.Кунін, В.Н.Телія, Т.Н.Федуленкова).

В дисертації представлено комплексне дослідження всіх можливих видів трансформацій ФО при їх функціонуванні в художньому тексті у вигляді класифікації, що охоплює такі його види як: а) роз­ши­рен­ня компонентного складу ФО, б) скорочення компонентного складу ФО, в) суб­сти­­туція компонентів ФО, г) трансформації на основі певних граматич­них про­цесів та д) контекстуальне переосмислення ФО. Випадки комбінатор­нос­ті різ­них видів трансформацій ФО в межах вузького контексту розгляда­ють­ся як особливий вид структурно-семантичної варіативності.

Розширення компонентного складу ФО належить до часто вживаного виду трансформацій і репрезентується в двох підвидах: вклинювання та роз­гор­­тання. Вклинювання – це прийом конкретизації значення ФО,  який поля­гає в появі нової лексеми з уточнюючим значенням при іменниковому або ад’єк­­тивному компоненті ФО. Наприклад:

          (1) Laine’s was a voice of reasoned sanity. “You’re about a bullock hair’s breadth away from an official reprimand, understand?” (Rankin, p. 167)

У цьому фрагменті варіативність ФО детермінована вклинюванням імен­ника bullock як атрибута до іменникового компонента hair’s у ФО a hair’s breadth – ‘на волосок від чогось’, що підсилює виразність висловлення.

 Розгортання розуміємо як більш виразне збільшення числа компонен­тів ФО, що призводить до появи додаткових смислів у семантиці висловлен­ня з трансформованою ФО, наприклад:

         (2) “What do you mean?” asked Leamas.

“What I say. Dulles gave them a foreign policy with one hand, Kennedy takes it away with the other” (Le Carre, p. 167).

У цьому фрагменті частина базової предикативної ФО give with one hand and take with the other – ‘допомагати в одному та шкодити в іншому’ вжи­ва­ється з атрибутом foreign і набуває функції додатка a foreign policy, який має структуру іменникового словосполучення, що не є нормою для вжи­ван­ня цієї ФО.

Скорочення складу ФО, що детермінує її трансформацію, детально до тепер не розглядалося. При такому виді трансформації ФО реципієнт підсві­домо реагує на неї як на існуюче в його пам’яті кліше з певною семантикою, і тільки контекстуальний чинник указує на те, яка частина семантичного зна­чен­ня даної ФО є комунікативно і ситуативно релевантною. При скоро­чен­ні скла­ду ФО виокремлюються такі його підвиди, як відсікання частини ФО та стягнення. Відсікання характерне для дієслівних та субстантивних ФО, а також для прислів’їв. При такому виді трансформації ФО спостері­гаємо фо­ку­­сування змісту базового виразу, результатом якого часто стає само­стій­не функціонування вживаної частини ФО-трансформу як нової ФО. Наприклад:

(3) Dutch uncle had always been one of Dewey’s favourite roles. And actually Corde didn’t much mind; it was the old Dewey scolding away (Bellow, p. 130).

Тут спостерігаємо відсікання дієслівного компонента у дієслівній базовій ФО to talk to smb. like a Dutch uncle – ‘наставляти та докоряти комусь по-батьківському’, в результаті чого утворюється новий фразеологічний вираз a Dutch uncle – ‘людина, яка охоче дає поради’.

Стягнення – це семантично-синтаксичний процес утворення слів-сло­во­сполучень (Л.Блумфілд) від вихідної ФО, при якому морфемний склад ви­хідної ФО повністю зберігається, однак одержуваний комплекс не може бути перерваний або синтаксично поширений. Семантичне значення стягну­то­го комплексу частково або повністю не збігається з семантикою вихідної ФО:

(4) “She’s a bit of a stick- in- mud, my mother” (O’Flanagan, p. 280).

ФО  stick in the mud означає ‘відставати від життя’ і має характерис­тику предиката. Тут, стягнута у складне слово, вона вживається як головне слово іменної фрази. Сема ‘відставати від життя’ трансформується в сему ‘відсталий, несучасний’ у процесі концентрації значення ФО-трансформа, що детермінує появу вказаного варіанта ФО.

Субституція компонентів ФО розглядається як особливий різновид творчої модифікації ФО мовцем, який прагне досягти певного ефекту, привер­таючи увагу адресата до оновленого значення базової ФО. Це час­тот­ний вид трансформацій ФО (20,1% вибірки), при якому відзначають­ся випадки моносубституції та полісубституції:

(5) Minna’s husband was family too, of course; but because he and Joanna had no common language, she reserved a special look of pity for him, as if he were mentally retarded. As he passed by her window, he stooped a little, lifting several of his gloved fingers to his hat brim. Idiot is as idiot does. She thought him idiotic? Somebody should (Bellow, p. 79).

В даному прикладі спостерігаємо полісубституцію компонентів у базовій ФО handsome is as handsome does – ‘людину прикрашають справи’, яка призво­дить до значної зміни емоційно-оцінювального змісту ФО і має глибоке кон­текстуальне значення.

Трансформації ФО, детерміновані певними граматичними процесами всередині ФО, не відзначаються високою частотністю (12,6% вибірки). Серед граматичних процесів, що впливають на семантику ФО, мають місце зміни категорії числа, інверсія компонентів ФО, використання ФО у незви­чай­ній синтаксичній функції та пасивізація. Розглянемо приклад викорис­тан­ня ФО у незвичайній синтаксичній функції:

(6) All day Sunday the police had repeated the nook and cranny inspection, but slowly, without fear, looking not for a bang but for a bank (Francis, p. 11).

Базова ФО every nook and cranny – ‘всюди, по всіх закутках’  викорис­тана у функції атрибута до лексеми inspection. При такому використанні поняття ‘всюди’ трансформується в поняття ‘надзвичайно ретельний’ при збере­женні вихідної прототипової ситуації.

Взаємодія різних видів трансформацій у межах мікроконтексту одної ФО відзначається порівняно нечасто (6,4% вибірки) й підтверджує тезу про мо­біль­­ність та нестійкість лексичних характеристик ФО (В.М.Мокієнко), які забез­­­печують їх динамізм для досягнення дискурсивно необхідного кому­нікативного завдання:

(7) After a little, across the table, Noel shifted in his chair. Olivia sent a dagger-glance in his direction, tensed for further infighting, but it seemed that he had nothing to say (Pilcher, p. 510).

У наведеному прикладі базова ФО a glance that speaks daggers – ‘нищі­в­ний погляд’  зазнає скорочення шляхом перетворення постпози­тив­ного атрибу­ту, вираженого підрядним реченням, в основу складного імен­ника dagger-glance. Така трансформація слугує більш концентрованому вира­жен­ню думки.

Гнучкість лексичних і структурних чинників у ФО-трансформах часто де­тер­мінована потребами контекстуального переосмислення ФО, мотивація якого сприймається тільки в мегаконтексті твору. Такі випадки характери­зу­ють­ся помітною частотністю (15,8% досліджуваного корпусу). Контексту­альне­ переосмислення ФО спостерігаємо в таких його проявах, як зміна семан­тики компонента ФО, детермінована контекстом; подвійна актуаліза­ція компо­­нентів ФО; семантична концентрація образності; семантична кон­та­­мі­на­ція; контекстуальне переосмислення складної структури; виникнення нової ФО.

У випадках подвійної актуалізації компонента ФО (А.Ч.Альтапова, О.В.Пашкова) може спостерігатися навмисно детальна інтерпретація само­стій­ного значення того компонента базової ФО, який актуалізується двічі:

(8) For the most part, death penalty appeals drag along for years at a snail’s pace. A very old snail. No one is in a hurry (Grisham, p. 224).

Тут детально інтерпретовано сему ‘повільність’, яка є основною  для само­­стійного значення компонента snail, так і для ФО at a snail’s pace – ‘дуже повільно’ в цілому.

(9) In 1979 Julian Symons, Eminence of  ‘The Detective Club’ hit on a wheeze to ea money to swell the club’s depleted coffers (Francis, p. 193).

У цьому випадку спостерігаємо появу ФО hit on a wheeze – ‘лізти з власної шкіри, із себе пнутися’, яка виникла на основі базової ФО hit on all four/six cylinders – працювати, не покладаючи рук. Такі приклади творчої діяль­­ності автора характеризуються індивідуальністю й сприяють збагачен­ню мовної системи.

Розроблена класифікація видів трансформацій ФО підсумована в чоти­рьох таблицях, які представляють дані про систему видів та підвидів струк­турно-семантичних трансформацій та їх частотність.

Таким чином, англомовні художні тексти ХХ – початку ХХІ ст. де­мон­­струють достатньо високу рухомість семантики та структури ФО, оскіль­ки структурно-семантична варіа­­­тивність відзначена у 22% ФО, що були в них використані. Усього виділено 5 видів та 17 підвидів структурно-семан­­тичних трансформацій, при чому 57,1% ФО-трансформів належать до числа номінативних та номінатив­но-комунікативних ФО. Однак аналіз усіх без винятку випадків транс­фор­мацій ФО показує незмінність загальної кон­цеп­­туальної бази актуалізації ФО-трансформів, у якій найважливішу роль має образна основа базової ФО. Всі випадки варіативності ФО детер­міновані конкретними особливостями кому­­нікативного завдання та спри­яють підвищенню виразності тексту.

Другий розділ “Когнітивний аспект структур­но-семантичної модифікації фразеологічних одиниць в англомоовному  художньому тексті”.

Специфічна властивість ФО-трансформів виконувати словотворчу роль, яка виходить за межі висловлення або абзацу, зумовлює висвітлення актуа­­­­­лізації таких ФО в термінах когнітивної парадигми. Це передбачає засто­­­су­­­вання контекстуально-інтерпретаційного аналізу ролі трансформації ФО у виділенні основних концептів конкретних текстів.

Вивчення семантики фразеологічних трансформацій в когнітивному аспекті здійснюється на засадах сучасної когнітивної поетики та когнітивної сти­ліс­­­тики, згідно з якими художня свідомість базується на базових когні­тивних процесах (О.П.Воробйова), які слугують досягненню естетичної мети – художнього самовираження та естетичного впливу (V.L.Zammuner). Тому важливим є звернення до вивчення образного компонента ФО-транс­формів та його співвіднесеності з внутрішньою формою базових ФО у складі “мотиваційного компонента” (В.М.Телія) фразеологічного значення. Образ у ФО розглядається як активація відповідного фрейма, його специ­фіка детермінує тезаурусні властивості ФО (Д.О.Добровольський), коли, завдяки своїй багатошаровій природі, один і той самий концепт по-різному розу­­­­міється адресатом, залежно від того, який фрейм даного концепту акти­ві­зо­ваний мовцем. Трансформації фразеологізму детерміновані пробле­мою розу­­міння ФО в дискурсі. Вони відображають внутрішню перебудову оди­ниці в мовно-когнітивній діяльності мовця, який прагне досягти співвід­не­се­ності значення ФО зі словами, що її утворюють за умови відповідності струк­тури ФО-трансформу загальнозрозумілим законам  вираження думки:

(10) I watched him fill the tank and then a couple of fine gallon cans. He was one of those mean scroungers who grabbed a yard when you gave him an inch (Chase, p. 195).

У цьому фрагменті актуалізовано контекстуальний трансформ базової ФО  give him an inch and he will take a mile (a yard, an ell) –‘дай йому палець – він і руку відкусить’.

Успішність прийому семантичної модифікації ФО для створення ха­рак­­те­­ристики персонажа аналізується з використанням методів категориза­ції мовних явищ (Дж.Лакофф) та моделювання позамовних сутностей-кон­цеп­тів (М.М.Полюжин, Н.Ф.Венжинович). За даними методами викорис­тан­ня аналізованого ФО-трансформу можна представити у вигляді схеми:

Схема 1. Концептуальна схема  трансформованої ФО give him an inch and he will take a mile (a yard, an ell)

Наведена схема показує смислові зміни фразеологічного образу при транс­­­­­­­формації ФО, тому в роботі здійснюється розгляд концептів-корелятів усіх груп ФО-трансформів. Смислові зміни при трансформації ФО резуль­ту­ють у здатності ФО-трансформа актуалізувати розгорнуті та комбіновані обра­­зи. Складність семантики ФО з модифікаціями завжди ускладнює ак­туа­­­лі­зо­­ваний образ. Про це свідчить той факт, що не було виявлено жодного фраг­­­мента тексту, де ФО-трансформ є виразником простого фразеологіч­но­­го образу.

Смисл аналізованої базової ФО give him an inch and he will take a mile (a yard, an ell) виступає як концепт-референт, з яким співвідноситься смисл ФО-трансформа, що виступає як концепт-корелят. Модифікація ФО сприяє конк­ре­­тизації концепту, тому що виступає як реалізатор розгорнутого образу, який розуміємо як осмислення концептуальних сутностей шляхом про­е­к­ції на концепт-референт конкретизованого концепта-корелята або низ­ки його складових понять. Розгорнуті фразеологічні образи, створені ФО-транс­­формами, виявилися найбільш частотними (85,4% вибірки). Комбі­но­вані фразеологічні образи утворюються шляхом фразеоло­гіч­них транс­формацій, якщо при їх формуванні залучаються кілька концеп­тів-корелятів, щоб викликати образні асоціації, які виходять за межі однієї кон­цеп­­туальної цари­ни. Вивчення семантики комбінованих фразеологічних образів ґрунту­ється на теорії ментальних просторів (G.Fauconnier): дослі­джу­ють­ся шляхи опо­се­ред­кованої референції до інших концептуальних царин та утворення но­вих напластувань фразеологічного значення і виник­нен­ня таким чином інтегра­тивних просторів.

(11) Martin Retsov nodded unwillingly and committed them both to the enterprise. Half an hour later when they pulled up in a dark side road he had succeeded in thrusting his soul’s shadows back into their closet and was approaching the next half hour with cool, calm practicality (Francis, p. 121).

Тут можна спостерігати утворення нових значень та появу додатко­во­го смислу в інтегративному просторі на основі когнітивних операцій компо­зиції, завершення й нарощування (R.W.Langacker; N.P.Nayak, R.W.Gibbs). В аналі­­зо­ваному уривку актуалізовано трансформ базової ФО a skeleton in the closet – ‘щось таємне, ганебне, неприємне, що трапилося з кимось або у його сім’ї  в минулому, і що бажано залишати таємним’. У ньому спостерігаємо поня­­­тійну синонімічну заміну компонента skeleton на soul’s shadows, та появу у семантиці ФО концепту складової thrust back, що асоціюється з поняттям примусового руху. Тут завдяки процедурі комбінації маємо заміну метафо­ричного компонента skeleton на синонім-епітет soul’s shadows, що можна представити у вигляді двох концептуальних метафор: СКЕЛЕТ – ЦЕ ЩОСЬ СХОВАНЕ, тобто ТАЄМНИЦЯ  та  ТІНІ ДУШІ – ЦЕ ТАЄМНИЦЯ, які лежать в основі обраного автором образу. Іншою складовою образу є мета­фора thrust back, введення якої у структуру та смисл базової ФО сприяє поглиб­­­ленню семантичної модифікації. В цілому привнесення вказаної сино­ні­мічної заміни на семи примусового руху  сприяє контекстуальному обігра­ванню значення аналізованої ФО. Але ця схема є недостатньо повною: мета­фо­­ричний епітет soul’s shadows не асоціюється з чимось різко нега­тивним. Не­га­­тивна асоціація зумовлена обов’язковою ментальною пара­леллю з регу­ляр­­ним компонентом базової ФО skeleton, який присутній у свідо­­мості читача як елемент фонових знань про значення клішованого виразу a skeleton in the closet.

Когнітивний аспект варіативності ФО досліджувався з позицій ролі фра­­­зе­­о­­­­ло­гічних образів, втілених ФО-трансформами, у системі концептів ці­ло­­го тексту.

Було виділено низку текстів, в яких роль ФО-трансформацій може бути виявлена тільки з залученням положень когнітології тексту. Такий під­хід стосується царини авторської свідомості та її механізмів, тому що саме кате­­­горія авторської свідомості дозволяє вивчення проблем когні­тивної, смис­­ло­­вої та комунікативної цілісності тексту (Л.О.Бутакова, В.З.Дем’ян­ков, О.С.Кубрякова). Дослідження ФО-трансформів у парадигмі ког­ні­­­то­логії тексту здійснюється на матеріалі художніх творів, для заголовка яких було обрано ФО, оскільки саме заголовок відіграє важливу трансфор­муючу роль в художньому тексті.

Виявлено, що використання ФО для озаглавлювання є доволі частот­ним явищем в англомовній літературі досліджуваного періоду. Усі про­ана­лізовані художні тексти було поділено на дві групи залежно від сту­пе­ня та виду трансформації ФО, винесеного до заголовку: 1) тексти, для оза­глав­­­лю­­вання яких використано базову ФО; 2) тексти, для озаглавлюван­ня яких використано ФО-трансформ. У розділі доводиться, що озаглавлю­ван­ня ху­дож­­ніх творів у такий спосіб є спеціальною авторською стратегією, яка не­ми­нуче включає також особливості використання ФО-заголовка в тексті тво­ру. Така актуалізація ФО в мегаконтексті створює численні кон­текс­ту­аль­ні та концептуальні зв’язки. Так, заголовок роману “A Sight for Sore Eyes” (R.Rendell) актуалізує концепт ПРЕКРАСНЕ, який актулізується в текс­ті більш ніж у 20 фрагментах.  Причому реалізуються різні слоти даного концеп­ту на основі прийому висунення. Даний концепт актуалізу­єть­ся за такими концептуальними схемами: ПРЕКРАСНЕ – ЦЕ АБСТРАКЦІЯ, ПРЕ­КРАСНЕ – ЦЕ ГАРНА РІЧ та ПРЕКРАСНЕ – ЦЕ ГАРНА ДІВЧИНА, при цьому часто відбувається контекстуальне переосмислення ФО-заголовка:

(12) Now for the grand secret. Who used to say that? He had surprised himself with the words that rose unbidden in his mind. His grandmother perhaps, or his long-dead grandfather. Now for the grand secret. A sight for sore eyes. Or a sight to damage healthy eyes? (Rendell, p. 259)

У наведеному фрагменті слідом за нормативною актуалізацією базової ФО-за­го­­ловка відзначаємо контекстуальне переосмислення актуалізованого фра­зе­­­о­­­ло­гізму у вигляді матеріалізованої метафори. Цей концептуальний при­­йом  композиції сприяє розвитку, розгортанню обраного автором образу пре­крас­ного.

У тексті вказаного твору актуалізація концепту ПРЕКРАСНЕ відбува­ється здебільшого на основі ФО-заголовка (62% фрагментів), який вжи­вається у прямому або фразеологічному/метафоричному значенні з різними видами семан­­тичних трансформацій.

Непорушність образної основи ФО-заголовків аналізується з позицій теорії контекстуального каркасу (“contextual frame theory” C.Emmott), яка пока­зує, що адресат може відтворити у своїй свідомості сцену з частинок контекс­ту­­альної інформації (ФО-заголовок), присутньої в тексті, але не повто­рю­­ваної в наступних реченнях. Ментальні моделі людини передба­чають очікуваність певної ФО (ФО-заголовка) або її компонентів, коли від­по­відна прототипова ситуація актуалізується в тексті. Вказана психо­логічна очіку­ваність сприяє реконструюванню базової ФО-заголовка у сві­до­мості адресата кожний раз, коли її компоненти або трансформи викорис­товуються в тексті. При цьому відбувається взаємодія набутої інформації з додат­ковою інформацією, яка з’являється в тексті при трансформації ФО-заго­ловка.

Дієвість теорії контекстуального каркасу підтверджується при вивчен­­ні особливостей актуалізації ФО-заголовка в романі “Room at the Top” (J.Braine), де базовий ФО-заголовок втілює концепт ВИСОКЕ СТАНОВИ­ЩЕ, і вживається в подальшому тексті у вигляді скороченого трансформу T’Top та the Top як псевдо-географічна назва, яка набуває символічного змісту і втілює концепт НАЙКРАЩИЙ:

(13) “This is St. Clair Road,” she said as the taxi tu ed up a long steep hill. “We live at the top. It’s always T’ Top in Warley, though, with a capital T” (Braine, р. 20).

Неодноразове використання трансформу ФО-заголовка розглядається як актуалізація вторинної метафори, яка є засобом створення контексту­ального каркасу твору.

Роман “Come Easy – Go Easy” (J.Chase) озаглавлено прислів’ям, що реа­лізує   концепт ЛЕГКА ВТРАТА – НАСЛІДОК ЛЕГКОЇ ЗДОБИЧІ, в яко­му най­більшу текстову значущість виявляє слот ЛЕГКО (24 випадки актуалі­зації в тексті). Наведене поняття є ключовим концептом тексту, який шляхом час­тот­ного вживання зазнає структурного виділення, що спрямоване на переда­чу імплі­цит­ної інформації. В аналізованому тексті даний ключовий концепт посту­пово починає реалізуватися у заперечному значенні, здійснюю­чи дина­міку ключового концепту ЛЕГКО до протилежного концепту ВАЖКО.

Динаміка концептів реалізує іронічний задум автора: показати нездійс­нен­­ність сподівань головного персонажа. У даному тексті складний концепт за­­го­ловка проходить процес концентрації в ключовий концепт твору, який ви­я­вив­ся основним мовленнєвим засобом створення контексту­аль­ного каркасу тексту.

Значна частина проаналізованих текстів (45%) має в заголовку ФО-трансформ. Було виділено 3 моделі ФО-трансформів у функції заголовка:     а) ФО зі скороченням компонентного складу; б) ФО з заміною компонентів; в) кон­­тексту­ально переосмислені ФО, серед яких перша виявилася найчас­тот­­ні­шою. У заголовку роману “The Silver Spoon” (J.Galsworthy) вжито скороче­ну базову ФО be bo with a silver spoon in one’s mouth – ‘народитися в сорочці, народитися під щасливою зіркою’. ФО-трансформ у заголовку кон­цент­рує базове поняття цієї ФО у вигляді концепту ВДАЧА, БАГАТСТВО. Цей ФО-трансформ та відповідна вихідна базова ФО неодноразово вико­рис­то­­вуються у фразеологічному та у прямому значенні, а також шляхом под­війної актуалізації:

(14) “Spoiled,” thought Michael, “by our past prosperity. We shall never admit it,” he thought, “never! And yet in our bones we feel it!”

England with the silver spoon in her mouth and no longer the teeth to hold it there, or the will to part with it! (Galsworthy, p. 68)

Неодноразове використання подвійної актуалізації ФО викликає вто­­рин­­ну метафоризацію скороченої ФО the silver spoon через метафоризацію виразу suck the silver spoon, яка, функціонуючи як нова ФО, актуалізує концепт-сценарій КОРИСТУВАТИСЬ СІМЕЙНИМ БАГАТСВОМ і виступає додат­­­­­ковим засобом побудови контекстуального каркасу твору. У цьому  тексті каркас має вигляд класичної рамки: ФО-трансформ заголовка неодно­ра­зово актуалізується в тексті та використовується у фінальному фрагменті роману. Для читача аналізованого роману найважливішу роль у розумінні й при­га­­­­дуванні додаткових смислів відіграє процес пошуку, який комбінується з про­­цесом декодування. ФО-заголовок ініціює такий пошук, у результаті якого транс­формована ФО-заголовок і нова ФО suck the silver spoon, пород­жена нею, виявляються пов’язані пошуковим ланцюжком, що активізує пам’ять адресата. Тобто всі випадки використання трансформова­ної ФО-заго­­­ловка виступають основним засобом побудови контекстуального каркаса вказано­го роману й демонструють текстотвірні потенції трансформова­них ФО в ці­­лому тексті.

Трансформація у ФО є засобом експресивного виділення образної скла­до­вої ФО, яка є найважливішою частиною плану змісту ФО і базується на пев­­них знаннях творця таких ФО. Використання трансформацій призводить до усклад­нення фразеологічного образу, тому аналізовані ФО створюють переважно розгорнуті фразеологічні образи (85,4% вибірки).

ФО у функції заголовка тексту художнього твору відіграють значну роль у побудові контекстуального каркаса твору, втілюючи ключовий концепт тексту. ФО-заголовок, як правило, утворює структурну та смислову рамку тексту, що спостерігається як у випадках озаглавлювання текстів базо­вими ФО, так і при озаглавлюванні текстів ФО-трансформами.

Таким чином, актуалізація базових ФО та ФО-трансформів, винесених у заго­­ло­вок твору, в його контексті виявляє ознаки розвитку вихідного концепту базової ФО. У процесі такого розвитку ФО-заголовок виступає засобом створення імплікативних смислів та основних символів тексту.

 Третій розділ “Прагматичний аспект ФО-трансформів в англомовному художньому дискурсі ”. Прагматичний підхід до аналізу функ­ціо­­нування ФО-трансформів зумовлений необхідністю виявлення їх кому­­нікативно-функціональних влас­ти­вос­тей та очевидною інтенціо­нальністю варіювання ФО. Такий підхід умож­ливлює виявлення ролі аналі­зованих одиниць у комунікативному роз­гор­танні дискурсу, під яким розуміємо мовленнєву діяльність, інформацій­ним наслідком якої є усний або пись­мовий текст (у нашому випадку художній твір) як аналог живої комунікації (Н.Д.Арутю­нова, Л.Р.Безугла, П.В.Зернецький, М.Л.Макаров, Т.Д.Чхетіані, І.С.Шевченко).

Онтологічні якості ФО – перенесеність значення, детермінованість кон­текс­том, здатність бути результатом вторинного віддзеркалювання у мові – усклад­­­­нюють вивчення ФО в дискурсі. Здатність ФО-трансформів пере­да­вати ускладнене значення створює додатковий рівень семантики висловлень, що містять їх, й вказує на приналежність висловлень з трансформованими ФО до числа непрямих мовленнєвих актів (НМА). У прагматичному аспекті вико­рис­тання структурно-семантичних трансформацій розглядається як засіб досяг­­­нення бажаного перлокутивного ефекту, як мовленнєвий інструмент реалі­зації іллокутивної мети й аналізується з точки зору комунікативних стратегій і тактик. У процесі дослідження було встановлено, що висловлення з ФО-трансформами відзначені у низці видів непрямого мовлення (НМ), що розгляда­­ються як мовленнєві тактики, а саме у реалізації тактик натяку, двознач­ності та створення додаткових нюансів смислу. Прагматичним чин­ни­ком, який дозволяє виокремити данні комунікативні тактики, є дискур­сив­ні особ­ливості непрямих іллокуцій, специфічні для кожної тактики.

Натяк розуміємо як щось сказане у дуже непрямий спосіб, але так, щоб можна було зрозуміти, що мається на увазі. Тактика натяку виявилася типо­вою в аспекті прагматичних властивостей висловлень з ФО-трансформа­ми (47,9% висловлень):

(15) Rebus hadn’t seen much at Craigmillar to justify Bai ’s hardman rep; he was a regular soldier, a form-filler and by-the-book investigator (Rankin, p. 22).

У даному висловленні вжито базову ФО by the book – ‘за правилами, згідно зі звичайним зразком’, яка зазнає стягнення й функціонує як композит­ний прикметник. Даний ФО-трансформ виражає контекстуально значущу ха­рак­­те­­ристику одного персонажа й містить натяк на ймовірний майбутній конфлікт між названими персонажами. Непряма іллокуція цього НМА деко­ду­ється як а) Беїрн дотримувався всіх правил; б) Ця риса впливала на його роботу; в) Ця риса була неприємна для його колеги. Остання пропозиція, яка не має прямого мовленнєвого вираження, відзначається найбільшою дискур­сив­ною значущістю. Отже, виразною рисою тактики натяку є більша дискур­сив­на вага непрямої пропозиції у порівнянні з прямою пропозицією.

У двозначних висловленнях спостерігаємо два смисли, що співіснують в одній точці дискурсу: прямий та непрямий (виведений), проте жоден з них не є першорядним. Інтенція мовця полягає в тому, щоб смислова невизна­ченість зберігалася не тільки потенціально, а й суттєво. Актуалізація двох рівно­значущих іллокуцій для певної точки дискурсу відмежовує двозначні вислов­лення від натяків (Р.В.Хвощевський).

(16) “Most of the people I meet here these days seem to be living in a fool’s paradise. – “Now, Mr.Golspie,” cried his hostess with desperate vivacity, “you’re not to call us all fools” (Priestley, p. 114-115).

У даному фрагменті вжито базову ФО a fool’s paradise – ‘нереальний світ; світ ілюзій; приманливе щастя’, компонент якого fools сприйнятий у наступ­­ній репліці в прямому значенні. Це спричиняє необхідність розуміти дане висловлення і як вільне словосполучення, і як ФО водночас, причому обидва смисли реалізуються паралельно. Адресат не впевнений в тому, яке значен­ня малося на увазі автором.

Вказана смислова невизначеність спричиняє контекстуальне напружен­ня, що становить специфічну складову непрямої іллокуції двозначних ви­слов­­лень і називається нами непрямою іллокуцією невизначеності. Вона вини­­кає в результаті взаємодії іллокуцій прямого і непрямого значення ФО у висло­в­­лен­нях-двозначностях, які становлять 13,6% проаналізованих випадків реалізації тактик НМ.

Нюанси смислу – це вид НМ, що розглядається як приховане явище прагма­­­лінг­вістики. Для них характерна відсутність чітких структурних крите­­ріїв виділення (Г.Г.Матвєєва). Тактика побудови додаткових нюансів смислу вивчається як мовленнєва тактика прихованого впливу мовця/пись­мен­ника на адресата, яка актуалізується мовцем  і адресатом миттєво і підсвідомо. Нюанси смислу – це конотативні елементи у складі змістовної сутності (В.Н.Телія), які  не можуть бути співвіднесені з конотативним компо­нентом значення окремої мовної одиниці. Вони реалізуються не однією транс­фор­мованою ФО, а низкою ФО-трансформів, об’єднаних загальним додатковим смислом, причому кожне використання ФО-трансформа висту­пає як певний смисловий сигнал. Уся сукупність таких сигналів розгортає в дискурсі додатковий нюанс смислу. Загальна впливова сила тактики створення додаткових нюансів смислу детермінована наявністю іллокуції, специ­фічної для даної тактики, яка реалізується комплексом мовленнєвих одиниць зі спільною граматичною структурою. Граматична спільність вбачається саме у повторюваності фактів трансформацій ФО – змінах грама­тич­ної і семантичної форм.

Кожний художній текст містить свої унікальні нюанси смислу, однак було виокремлено спільну прагматичну суть даної тактики НМ: додаткові не­прямі іллокуції, виражені шляхом модифікацій ФО, своєю сутністю в межах одного дискурсивного простору створюють спільну дискурсивну до­дат­­кову іллокуцію. Її інтерпретація уможливлює сприйняття додаткового сми­с­ло­­вого нюан­су. Таку додаткову іллокуцію називаємо цілісно-дискур­сив­ною (ЦДІ).

Прийом використання трансформованих ФО для актуалізації ЦДІ та ство­­рен­­ня додаткових нюансів смислу відзначено у 28,5% вибірки. Крім того, у низці текстів виділено множинність мовленнєвих тактик, які реалізо­ва­ні висловленнями з трансформованими ФО. Наприклад, у романі “The Silence of the Lambs” (Th.Harris) основним мовленнєвим засобом створення до­дат­ко­вого  смислового нюансу спокою/неспокою є низка різних за структу­рою випадків контекстуального переосмислення ФО quiet as a lamb (9 фраг­мен­тів), більшість з яких містить натяки. В оповіданні “Tit for Tat” (I.Rankin) смисло­вий нюанс іронії та презирства до персонажа, який мав ганебне хобі, ство­­рю­­є­ться на базі ФО-трансформів, що реалізують натяк і двозначність. Мно­­жин­­­ність мовленнєвих тактик відзначено в 15% використа­них трансфор­мованих ФО.

Спільна прагматична роль, яку виконують усі аналізовані види вислов­лень НМ з ФО-трансформами, вплив на сприйняття адресатом певних частин тексто­­­вої інформації в бажаному напрямку, зумовлюють розгляд трансфор­ма­цій ФО як мовленнєвого засобу інтенціонального впливу. Метою такого впливу є мовленнєве маніпулювання, а саме маніпулювання читацьким сприйнят­­­тям. Комплекс мовленнєвих засобів використання трансформованих ФО в дискурсі розглядаємо як стратегію використання трансформованих ФО і називаємо стратегією маніпулювання сприйняттям.  Виділені вище так­тики НМ переплітаються та взаємодіють у дискурсі, утворюючи певну сис­тему тактик, схема якої унікальна для кожного художнього тексту. Ця сис­тема тактик є реалізацією названої стратегії маніпулювання сприйняттям. Праг­­матичні потенції ФО-трансформів щодо виконання функції сигналів мов­лен­­нє­вого маніпулювання за умови варіювання тактик НМ показано на при­кладі тексту оповідання “Two Old-Timers” (F.S. Fitzgerald). Для заголовка вико­­ристано ФО old timer – ‘ветеран’, тобто він утворений в результаті стяг­нен­ня та функціональної переорієнтації базової ФО old Father Time – ‘за часів дідуся; давнина’. Сам заголовок включає натяк, який повторюється в остан­­ньому реченні невеликого за розміром оповідання (4,5 сторінки) і таким чи­ном утворює рамку:

(17) [Pat] “That guy needn’t have been so upstage. He’s just an old-timer like me” (Fitzgerald, p. 297).

Проте ФО у заголовку виявляє ознаки одночасної актуалізації декіль­кох мовленнєвих тактик: окрім функції натяку вона виконує функцію пер­шо­го в тексті сигнала додаткового нюансу смислу. Йдеться про колись попу­ляр­них акторів, яких мало хто пам’ятає, їхня слава не увійшла в історію кіно­мис­те­ц­­тва, вона забута. Цей нюанс смислу задається заголовком і під­три­му­ється лек­сич­ними сигналами, які належать до спільного із заголов­ком смисло­­вого поля:

  (18) “He remembered the name and the face but he was not especially impressed because Hollywood was full of  has-beens” (Fitzgerald, p. 296).

   “In the good old days,” Pat said, “I used to be able to drop into some of those houses day or night” (Fitzgerald, p. 297).

 Тут вирази has-beens та the good old days, які мають спільну сему МИНУЛЕ БЕЗ ВОРОТТЯ зі значенням ФО-заголовка, є додатковими сигна­лами названого вище нюансу смислу, який пронизує весь текст. Отже, у названо­му оповіданні спостерігаємо взаємодію двох видів непрямого смислу – натяку та смислового нюансу, які створені на базі трансформованої ФО.  При цьому і додатковий смисл натяку (ветерани виявляються не ветеранами) і додат­ковий нюанс смислу (усе важливе в житті залишилося в далекому мину­лому) спрямовують читацьке сприйняття і реалізують головну смислову тексто­ву функцію: персонажі – не шановані ветерани кіно, а невдахи, в житті яких трапилася швидкоплинна слава.

Дослідження текстів з заголовками-фразеологізмами та ФО-трансфор­ма­ми виявило факти майстерного використання прагматичних можливостей моди­­фі­кованих ФО для створення виразних прагматичних ефектів та забез­пе­чення функції текстотворення. Висока частотність і стилістична майстерність використання ФО-трансформів є засобом побудови “організуючого образу” і стано­вить оригінальну рису авторського стилю окремих письменників, а саме Дж.Ґолсуорсі, Ф.С.Фітцджеральда, І.Ренкіна  та Д.Френсіса.

У висновках сформульвано основні результати проведеного дослідження, окреслено перспективи подальшої роботи.

 

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження семантичних, когнітивних та прагматичних якостей трансформованих ФО англійської мови представляє новий підхід до проблеми варіа­тивності ФО на основі вивчення структурно-семантичних, когнітивних та дискур­сивно-прагматичних чинників даного мовленнєвого явища.

Усі трансформації ФО розглянуто як факти їх функціонування в текстах художніх творів у співставленні з відповідними базовими моделями ФО за їх дефініціями в  словниках. Зрушення семантики ФО варіюються від мо­ди­фікації одного з компонентів до значного контекстуального переосмис­лення ФО, при якій збереженою залишається лише внутрішня форма ФО з чис­лен­ними контекстуальними асоціаціями й смисловими зв’яз­ками. Тому всі випадки трансформацій ФО об’єднані згідно виокремлених чинників у п’ять видів (та 17 підвидів) трансформацій: а) розширення компонентного складу ФО; б) скорочення компонентного складу ФО; в) субституція компо­нентів ФО; г) трансформація на основі певних граматичних процесів усередині ФО; д) контекстуальне переосмислення ФО з підвидами всередині кожного виду. Отримані дані покладено в основу класифікації видів транс­формацій ФО. Визначені види та підвиди фразеологічних трансформа­цій свід­­чать про гнучкість семантики та структури ФО для задоволення інтен­дованих мовцем контекстуальних ефектів.

Дослідження структурно-семантичної варіативності ФО виявило взає­мо­за­лежність структури ФО та рівня її рухливості. Чим складніший рівень синтак­сичної організації ФО (словосполучення, речення), тим вищу сприй­нят­ливість до різних видів варіативності вони демонструють, і тим багатший діа­па­зон цієї варіативності. Так, ФО четвертого класу (прислів’я та приказки) пока­зали найвищу ступінь рухливості структури та гнучкість семантики порів­­няно з іншими класами.

Трансформації ФО слугують меті експресивного та смислового виді­лення образного компонента ФО і створення таким чином розгорнутих та ком­бі­­но­­­ваних образів. При цьому образна основа ФО залишається незмінною за умови певних варіювань. Ці образи утворюють когнітивну основу для вті­лен­ня ключових концептів текста цілого твору, вираження основних тексто­вих символів та імплікативних смислів, що виконують провідну роль у побу­дові контекстуального каркасу твору.

Мовленнєвим сигналом ключового концепта твору та базовим етапом у ство­ренні його контекстуального каркаса є заголовок художнього тексту, вира­­жений базовою ФО або ФО-трансформом.

Семантично модифіковані ФО утворюють структурну та смислову рамку тексту, виконуючи функцію текстотворення. Актуалізація ФО-транс­фор­ма в тексті ґрунтується на подвійній актуалізації вираженого ним кон­цепта та може супроводжуватись ефектом марного очікування, дефразео­ло­гізацією з наступною метафоризацією та фразеологізацією.

Аналіз функціонування ФО-трансформів показує, що всі випадки варіа­тив­­ності детерміновані особливостями унікального в кожному контексті кому­­ні­кативного завдання  та прагматичної настанови автора. У функціо­наль­но­­-прагматичному аспекті структурно-семантичні трансформації у ФО є мо­в­лен­­нєвим механізмом досягнення максимальної релевантності висловлен­ня автор­ському задуму.

Комунікативно-прагматичні властивості трансформованих ФО поляга­ють у здатності висловлень, що їх містять, виступати актами непрямого мов­лення, що детерміноване перенесеним та імплікативним характером фразео­ло­гічного значення. НМА з трансформованими ФО актуалізують певні види непрямого мовлення, які розглядаються як мовленнєві тактики натяку, ство­рення двозначності (двозначні висловлення) і додаткових нюанси смислу. Кож­ному виду непрямого мовлення притаманні особливі непрямі іллокуції, спе­ци­­фічні для окремого виду/тактики. Прагматичним чинником НМА-натя­ків­ є дискурсивна непряма іллокуція, що домінує над прямою ілло­куцією.

Тактика створення двозначностей за допомогою ФО-трансформацій від­­зна­­чається одночасною актуалізацією двох смислів у дискурсі й становить при­чину концептуального напруження, яке детермінує специфічну додаткову непряму іллокуцію двозначних висловлень – іллокуцію невизначеності.

Особливим чинником побудови додаткових нюансів смислу є неодно­ра­зове використання трансформацій ФО на основі об’єднання різних фразео­логізмів та/або їх повторюваннях. Нюанс смислу ґрунтується на всіх випад­ках трансформацій ФО в певному дискурсі, результатом чого є  утво­рення до­­даткової цілісно-дискурсивної іллокуйції, специфічної для даної тактики. Було виявлено здатність трансформованих ФО до вираження мно­жин­них мов­­­леннєвих тактик. Висловлення з ФО-трансформами можуть водно­час акту­а­лізувати натяк, двозначне висловлення і створювати додат­ковий нюанс смислу. Названі мовленнєві тактики забезпечують виконання стра­те­гічної ме­ти мовця – впливу на бажане сприйняття дискурсу адресатом. Вка­зані особ­ливості цієї стратегії дозволяють визначити їх як стратегію маніпу­лю­вання сприйняттям.

Структурно-семантична гнучкість та різноманітні комунікативно-праг­ма­тичні властивості ФО-трансформів уможливлюють використання мовлен­нєвого явища варіативності ФО для створення своєрідної мовної гри в межах тексту цілого твору, починаючи з заголовка. Така мовна гра є елементом ком­по­­зи­ційно-смислової організації дискурсу, характеризується оригіналь­ною ви­раз­­ністю, є неповторною для дискурсу кожного твору і слугує індиві­ду­аль­ною ознакою авторського стилю, притаманного окремим британським та аме­рикан­ським прозаїкам ХХ – ХХІ століть.

У подальшій роботі вважається доцільним використовувати розроблену ме­­то­дику аналізу ФО для виявлення специфіки їх функціонування в текстах різ­­них стилів (рекламному, публіцистичному, ораторському), дослідження їх праг­­­ма­­тичних характеристик в різних стилях, визначення видів варіювання ФО з огляду на соціально-групові та гендерні чинники, вивчення причин се­ман­­тичних зрушень в одиницях мовлення при їх функціонуванні в дискурсі.