АНАЛІЗ ЛАНДШАФТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОНЦЕПЦІЇ НІШІ (на прикладі ландшафтів рівнинної частини території України)

Короткий зміст

У вступі обґрунтована актуальність тематики проведених автором дисертаційної роботи досліджень. Відмічений зв'язок роботи з державними науковими програмами, проектами, темами. Сформульована мета і позначені задачі. Показані наукова новизна отриманих результатів і їх практична значущість. Оцінений особистий внесок автора в сумарний результат досліджень. Представлені відомості про апробацію роботи, про опубліковані автором статті, структуру і обсяг дисертації. Сформульовані положення, що виносяться на захист.

У першому розділі дисертації представлені результати дослідження чорноморського апвеллінга.

Розроблена методика, що дозволяє відстежувати просторово-часову мінливість характеристик прибережних апвеллінгів у Чорному морі за даними супутникових спостережень.

Запропонована схема районування прибережних акваторій Чорного моря за характерними ознаками апвеллінга (рис. 1,а). По критерію величини холодозапасу, що відображає інтенсивність апвеллінга, виділені сім наступних районів: західне узбережжя моря, північ північно-західної частини, схід північно-західної частини моря, ялтинський, феодосійський, новоросійський і турецький. Досліджені регіональні особливості апвеллінга по кожному з виділених прибережних районів. Показано, що режим апвеллінгів на різних ділянках узбережжя обумовлений особливостями атмосферної циркуляції через циркуляцію вод. Найбільш інтенсивний апвеллінг типовий для турецького узбережжя і північно-західної частини моря, і найменше виражений в районі Новоросійська. Для східного узбережжя моря апвеллінг не характерний. У довгоперіодній мінливості параметрів інтенсивності апвеллінга виявлена квазідворічна та 11-річна циклічність (рис. 1,б).

Встановлено, що збільшення середнього над Чорним морем атмосферного тиску в січні-червні супроводжується активізацією апвеллінгів на сході північно-західного району моря. Посилення східного переносу над морем в січні-червні активізує апвеллінги по всьому периметру Чорного моря.

Для травня-серпня існує зворотний зв'язок показника середньомісячних значень холодозапасу в апвеллінгах Криму і західного узбережжя моря з промисловими навантаженнями при лові шпроту. Виявлені кореляційні зв'язки, що дозволяють за даними про атмосферні переноси першого півріччя прогнозувати інтенсивність апвеллінгів і успішність промислу шпроту в липні-серпні.

Апвеллінг у Чорному морі в основному обумовлений впливом великомасштабних атмосферних процесів. Роль локальних вітрів і систем прибережних течій менш значуща.