АКТИВНІ ПРОЦЕСИ У ПЕРСЬКІЙ КОМП\'ЮТЕРНІЙ СУБМОВІ Автореферат

ВСТУП. Тут обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено наукову новизну, сформульовано цілі й завдання роботи, а також розглянуто методи збору та опрацювання матеріалу.

РОЗДІЛ 1. Термін як основа функціонування мови науки

1.1. Поняття терміна, термінології та терміносистеми

У розвитку галузевої термінології виділяють низку тенденцій, згідно з якими можна оцінювати зв’язок термінології, що розвивається на базі національної літературної мови, з успадкованим масивом явищ цієї мови, її лексико-семантичними і номінативними можливостями, а також залежність формування галузевих терміносистем від характеру розвитку сучасних сфер знання.

Звідси випливає таке визначення терміна: це лексична одиниця певної мови для спеціальних цілей, яка позначає загальне, конкретне або абстрактне поняття теорії певної спеціальної сфери знань чи діяльності. Тут враховано кілька важливих моментів: 1) терміни як такі фігурують у мові для спеціальних цілей, а не в лексиці тої чи іншої природної мови в цілому; 2) у лексиці мови для спеціальних цілей терміни виступають у ролі засобів позначення спеціальних загальних понять; 3) терміни – це елементи терміносистем, що відображають (моделюють) теорії опису особливої мовної сфери – об’єкти мов для спеціальних цілей.

Слід спеціально підкреслити відмінність ознак терміна і номенклатурного позначення. Номени – це назви спостережуваних явищ, які "у своїй сукупності ...утворюють номенклатуру даної галузі діяльності" (К.Тищенко). У свою чергу терміни не називають, а позначають відповідний концепт. При позначанні мовний знак через свій зміст пов’язується "...з певними групами елементів чуттєвих даних, чому передує їх попереднє зіставлення" (К.Тищенко). Іншими словами, номен – це просто назва, а термін – це назва у системі.

Отже, середовище функціонування терміна – мова для спеціальних цілей, або LSP, де він є обов’язковою частиною такого структурного утворення, як терміносистема. Сукупність термінів, що входять до певної термінологічної системи, називають термінологією. Завдяки своїй мовно-знаковій природі термін має лексичне значення, хоча й зі специфічними характеристиками, поєднуючи в собі ознаки слова і символа.

1.2. Сучасні класифікації методів термінотворення

1.2.1. Термінологічний словотвір. О. Реформатський розрізняв у терміні дві його сторони – логос і лексис акт термінотворення може здійснюватися за допомогою різних прийомів, в основі яких лежить відносне значення логосних – пов’язаних з системою понять, – та лексисних – пов’язаних з лексичною системою мови, – факторів. Необхідність того чи іншого терміна і його загальний тип мотивований сферою логоса, тобто розвитком науки, а його конкретна форма визначається сферою лексиса (лексичною системою мови і даною терміносистемою з її термінологічним узусом).

Відносне значення логосних і лексисних факторів виявляється залежним від способів творення терміна – термінотворчих засобів. Один з можливих способів – семантичне термінотворення, яке полягає у використанні для позначення наукового поняття слова загальновживаної мови, переведення цього слова у розряд термінів, його термінологізацію. Іншими словами, це семантична конверсія, тобто термінотворення шляхом зміни (спеціалізації) значення. У даному випадку семантична мотивованість визначається прямим співвідношенням термінологічного значення з основним номінативним значенням відповідних загальновживаних слів. Об’єкт термінування – тобто той предмет чи явище, якому треба дати назву, – завжди має якусь спільну рису з предметом чи явищем, назва якого використовується у ролі терміна. Це може бути подібність у зовнішній формі, функції, суміжність понять чи їх аналогія (тобто використання слова загальновживаної мови, поняття якого може асоціюватися за аналогією з тим науковим поняттям, для якого слід підібрати назву), а також – уточнення значення. До семантичної конверсії приєднується термінологічна – транстермінологізація – перенесення готового терміна з одної дисципліни в іншу з повним або частковим його переосмисленням і перетворенням на міжгалузевий омонім.

Другий спосіб – термінологічна деривація, що являє собою різновид словотворчої процедури. Він полягає у формуванні термінів з наявних у мові кореневих морфем за словотворчими моделями, характерними для даної мови. Цей спосіб відрізняється від звичайного словотворення тим, що надає перевагу конкретним компонентам – терміноелементам – і композиційним моделям. Термінологічну деривацію можна назвати власне термінотворенням. Оскільки термінотворення – процес попередньо спрямований, то для підсилення цілеспрямованості тут відбувається звернення до спеціалізованих, часто штучних, моделей і елементів.

Третій спосіб – запозичення терміна з іншої мови із збереженням чи специфікацією його основних дефініційних параметрів і з фонетико-морфологічною адаптацією. Запозичення бувають фонетичні і семантичні. Фонетичне запозичення – це повне прийняття іншомовного терміна з бажано подібною вимовою. Семантичне запозичення – це буквальний переклад іншомовного терміна, що здійснюється згідно з нормами мови-реципієнта і орієнтацією на іншомовний словотвір. Такий метод словотвору ще називають калькуванням, а його продукти – кальками. На сьогодні джерелом поповнення нових лексем-термінів є сучасні високорозвинені національні мови, з яких беруться готові терміни.

1.2.2. Запозичені терміни. Запозичення – це універсальне мовне явище, яке полягає у прийнятті однією мовою матеріалу іншої внаслідок екстралінгвістичних контактів між ними, які відрізняються за рівнем і формами. Загальну причину появи цього явища можна сформулювати так: у процесі розвитку кожної мови природно виникає невідповідність між наявним у певний момент станом мови та потребою вираження нових явищ, думок, що у свою чергу зумовлює зміни в мові – з одного боку, внаслідок внутрішніх процесів, а з іншого – шляхом запозичень.

Для входження іншомовного терміна до системи мови-реципієнта необхідні певні умови:

– його оформлення фонетичними й графічними засобами даної мови, при чому перенесення графічно неоформленої іншомовної лексики до мови з іншою писемністю свідчить про незавершений процес запозичення;

– відповідне граматичне оформлення іншомовного терміна, тобто включення його до певного лексико-граматичного розряду (частини мови) і надання йому властивих граматичних категорій і форм;

– можливість використання слова чи морфеми для подальшого словотворення;

– семантичне освоєння запозиченого терміна, його нового значення чи диференціації значень між питомим і запозиченим словом;

– необхідне стійке і регулярне вживання у конкретній термінологічній підсистемі мови-реципієнта, тобто його стилістичне функціонування.

На відміну від загальнолітературних, термінологічні запозичення проникають до мови переважно письмовим шляхом, адже обмін науково-технічною інформацією йде через публікації. З іншого боку, процеси запозичення термінологічних одиниць зазнають свідомого впливу, пов’язаного з планомірним формуванням терміносистем, тоді як загальномовні запозичення відбуваються неконтрольовано, або навіть стихійно.

У прескриптивній лінгвістиці розроблені численні практичні рекомендації щодо способів запозичення іншомовного терміна, які можна звести до розгляду варіантів терміна в оцінці доцільності запровадження запозиченої одиниці. Тут „конкурентами” іншомовній одиниці можуть бути описові звороти й кальки, створені внутрішніми засобами мови-реципієнта. Також є випадки, коли серед таких "конкурентів" зустрічаються штучні терміни, створені на базі греко-латинських терміноелементів.

Процес лексичного запозичення тісно пов’язаний з інтернаціоналізацією як словника будь-якої національної мови, так і способів творення слів. Розширення інтернаціонального лексичного фонду йде шляхом запозичення іншомовної лексики і створення нових слів на основі інтернаціональних морфем. Інтернаціоналізація лексики різних мов досягла зараз такого рівня, за якого багато слів, а також кореневих та афіксальних морфем стали спільними для різних мовних систем.

Сучасний аналіз галузевих терміносистем дає змогу констатувати: близько 40% їх складають слова, запозичені з інших мов. На перше місце за часткою англіцизмів сьогодні виходять семантичні групи, пов’язані з комп’ютерною технікою, бізнесом, економікою і менеджментом. Такий приплив чужої англійської лексики у системи інших мов пов’язаний в першу чергу з появою нових понять саме у згаданих сферах.

1.2.3. Синонімія у термінології. Традиційно явище синонімії визначають як збіг за основним значенням слів, морфем, конструкцій чи фразеологічних одиниць. При цьому зазначається, що характерними рисами синонімів є вираження одного поняття, але відмінність у відтінках значень чи стилістичному забарвленні, або в тому й іншому одночасно і здатність до взаємного заміщення у контексті.

Трактування явища синонімії можна умовно звести до двох груп:

1. Заперечення синонімії в термінології – тут присутні лише так звані дублети. Серед прихильників такого погляду – О. Ахманова, А. Коваль, Д. Лотте. На їхню думку, між дублетами відсутні опозиції емоційно-експресивні, стилістичні, смислові, кожен з них може відрізнятися від іншого структурою або етимологією.

2. Синоніми в термінології – це закономірне і функціонально виправдане явище. З цим поглядом погоджуються такі вчені, як І. Кочан, І. Панько, Г. Пацюк, А. Крижанівська, С. Худолєєва та інші. Іншими словами, вони вважають, що закони мови універсальні і термінологія теж їм підпорядкована. В такому разі синоніми сприяють багатограннішій характеристиці об’єктів.

Сьогодні окремі мовознавці визнають доцільність існування синонімічних назв одного наукового поняття не лише на початкових етапах становлення терміносистем, коли синонімія є об’єктивно виправданим, безумовно позитивним явищем, а й упродовж усього функціонування терміносистем. Окрім того, уникання монотонності наукового викладу – це одна з сучасних стилістичних вимог до статей, рефератів, монографій тощо.

Отже, синонімія – це суто лінгвістичне явище, сутність якого полягає у подібності самих найменувань, а не об’єктів номінації. Проте при взаємодії терміносистем з загальномовною лексичною системою певної етномови повністю уникнути синонімії не вдається. Звичайним явищем тут залишається співіснування національних кальок – синонімів інтернаціональних термінів-оригіналів.

1.3. Вимоги до стандартизації термінів у європейському мовознавстві

Коли йдеться про системне зведення стандартизованих термінів, прийнято говорити про нормалізацію терміносистеми термінів. Критеріальних функцій тут набувають поняття норми у системі термінів, нормативна точність, чіткість, короткість кожного з членів терміносистеми, системність термінології, нормативність лексична, граматична і словотвірна, наукові принципи нормалізації та уніфікації системи термінів тощо.

Над питанням вимог до семантики і структури терміна працюють вчені усіх країн. Найважливішими вимогами до семантики вважають:

– вимогу точності (тобто точне співвіднесення терміна з поняттям; неточний термін, як правило, частково перекривається суміжним терміном, що зумовлює розпливчастість меж та двозначність і побічні асоціації);

– вимогу повноти термінологічної системи (всякому поняттю термінологічної системи має відповідати свій термін);

– відсутність у терміна надлишкової інформації (здебільшого це стосується термінів-словосполучень).

Вимоги до структури терміна включають:

– лаконічність терміна (ця вимога не абсолютна: якщо об’єкт належить до складної класифікаційної системи, тоді постає необхідність відображення у ньому багатьох ознак);

– відображення у структурі зв’язків з іншими поняттями;

– здатність до участі у подальшому словотворі.

Кожне з наведених формулювань обростає численними коментарями і дістає щораз інші інтерпретації. Однак суть вимог майже однакова в усіх переліках – це фіксований зміст і точність.

РОЗДІЛ 2. Мовне середовище Інтернету, особливості його формування

2.1. Мова Інтернету і процеси інтернаціоналізації

Кожна доба викликає до життя нові реалії та явища, сприяє формуванню відповідних концептів, які потребують свого вираження у мовній формі. Інтернет – це світова система комп’ютерних мереж (мережа мереж), яка була розроблена на замовлення американського уряду в 1969 р. з метою забезпечити спілкування науковців, що перебувають в різних дослідних установах.

Початково систему Інтернет було задумано лише як англомовну. Свого часу стверджувалося, що існує лише один шлях повноцінно скористатися досягненнями розвитку цієї системи – вивчити англійську. Та незабаром у процесі глобалізації Інтернету кількість наявних у ньому мов помітно зросла. Тут чітко відбилася картина поширення мов у сучасному світі: автори і спонсори веб-сайтів зацікавлені у їхній якнайбільшій популярності, тому прагнуть відображати інформацію найуживанішими мовами. Водночас Інтернет дає донедавна рідкісну нагоду спостерігати мову у граничному наближенні до її справжнього стану, тобто у щоденному мовленні людей і без цензури.

Поява Інтернету від самого початку була по-різному сприйнята у суспільних колах – існують як прихильники цього нововведення, так і його противники. У деяких країнах ця двоїстість оцінок знаходить продовження на політичному рівні. Здебільшого йдеться про країни Сходу, де поява цієї технології асоціюється з експансією західної культури на ці терени, а протистояння їй – з боротьбою за збереження своєї цілісності й ідентичності. Є і практичні перешкоди проникненню Інтернету в мовні системи світу, такі як можливість підтримування національних шрифтів тощо.

У контексті Інтернету актуалізується проблема стандартизування й інтернаціоналізації, оскільки ці явища забезпечують узгоджену й синхронну роботу мережі. Різниця між згаданими поняттями полягає в тому, що стандартизування охоплює і технічний, і мовний аспекти функціонування мережі Інтернет, тоді як інтернаціоналізація стосується лише лінгвістичних питань.

Слово будь-якої мови може стати інтернаціоналізмом, якщо саме поняття, виражене ним, інтернаціоналізується, тобто стане міжнародним. Таке слово запозичують багато мов, а національна форма у таких випадках вказує на пріоритет конкретної мови у фіксації відповідного поняття. Саме це спостерігаємо щодо місця англійської мови у формуванні комп’ютерної терміносистеми будь-якої іншої мови.

2.2. Комп’ютерна термінологія у різних мовних системах

Питання адаптації комп’ютерної термінології є однаково актуальним для систем, що користуються письмом і латинського, і нелатинського походження. Наприклад, передача термінологічних словосполучень, що містять елемент Web, стосується сфери метафоричного перекладу та безеквівалентної лексики, оскільки вони зберігають ознаки мови-джерела. Зокрема у румунській мові, яка теж сформувала свою сучасну систему письма на основі латинської, терміни Web page, Web host передаються як pagină (de) Web і gazdă Web відповідно. Іншими словами, компонент Web залишається у тій самій формі, у якій функціонує у мові-джерелі – тобто англійській. Більш того, у процесі формування термінологічної лексики бере участь метафора, але у дещо модифікованій формі: тут вона не має однієї зі своїх головних функцій – експресивної.

Інтенсивний розвиток лексики будь-якої мови Сходу зумовлений змінами у житті самого суспільства, які певною мірою відбуваються під впливом західної культури. Такий вплив спостерігаємо, наприклад, у Таджикистані. Розвиток цієї культури не лише зумовлює запозичення інтернаціональних слів і термінів з російської мови, а й ширше використання внутрішніх можливостей національної мови.

Арабська мова, як і перська, на письмі користується системою діакритичних знаків, що відіграє вирішальну роль при розрізненні значень. Сьогодні тут дуже популярним є поняття романізації – тобто передачі мовного матеріалу цієї мови за допомогою латинської графіки. Розроблено не одну схему арабо-латинської транслітерації, кожна з яких дещо відрізняється від іншої. У кожній з них зроблено спробу якнайточніше передати особливості арабської мови латинським письмом. Але сам факт існування кількох, а не однієї – єдиної – схеми транслітерації є негативним. Поняття романізації актуальне також і для писемностей мов Далекого Сходу.

Яскравим прикладом є ситуація в турецькій мові, де порівняно недавно замість арабського письма почали використовувати алфавіт, сформований на основі латинської системи. А малайська мова використовує водночас дві графіки – арабську і латинську. Стосовно Інтернету, на сьогодні не існує єдиного стандарту щодо передачі однієї мови графічними засобами іншої. Це залежить конкретно від тої віртуальної спільноти, яка встановлює для себе подібні стандарти. Таким чином, різні субмережі можуть апелювати до різних стандартів. Та все ж очевидними є масові “культурні запозичення” у середовищі Інтернету, що є результатом “подорожування” користувачів такими мережами.

2.3. Стандартизація комп’ютерної термінології у країнах Європи та Ірані

Проблема створення та функціонування комп’ютерної термінології постає сьогодні як глобальна, оскільки комп’ютеризація уже проникла у життя кожної країни. Історично склалося так, що продукти наукового й технічного розвитку початково оформлюються англійською мовою, хоча вона не завжди рідна для тих, хто їх створює. Тому саме в рамках англійської мови постає проблема початкової номінації нового явища чи поняття. Від влучності такої номінації залежить популярність відповідного явища чи поняття як у англомовних країнах (а це виробники третини світової продукції), так і поза їх межами. У свою чергу в неангломовних спільнотах постає проблема упровадження такої номінації в систему національної мови. Для її розв’язання об’єднують зусилля вчені багатьох країн світу.

У процесі стандартизації беруть участь чимало людей як у Європі, так і в Ірані. Але характер їхньої участі різний. Якщо брати до уваги національний рівень, то на прикладі Швеції стає очевидним, що нові шведські термінологічні одиниці мають більшу можливість бути досконалими, ніж відповідні перські. Це пояснюється тим, що тут реально враховують пропозиції та зауваження широкого кола спеціалістів різних сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних з комп’ютерною технікою

В сучасному Ірані єдиним офіційним органом, що відповідає за формування термінології, залишається Академія мови й літератури Ірану. По-перше, в роботі над лексикою в ній беруть участь виключно фахівці з мови. Це зумовлює однобічний погляд на формування лексикону – погляд мовознавчий. Тим самим стає неможливим дотриматися семантичної точності, найкращими фахівцями з якої є галузеві спеціалісти і яку більшість теорій вважають найголовнішою вимогою до терміна. Зауваження і пропозиції інших організацій, діяльність яких пов’язана з перською термінологією, поки що неможливо врахувати при офіційному затвердженні еквівалентів. Це пояснює і певну незграбність термінів, затверджених Академією.

По-друге, від самого початку діяльність Академії перебувала в залежності від політичної ситуації в країні – зі зміною влади змінювалися і принципи її роботи. Отже, залежно від того, чи в політиці країни переважали антиєвропейські чи антиарабські настрої, керівною тенденцією термінологічної діяльності ставав відповідний напрям пуризму. Коли до влади в Ірані приходили помірковані сили – поміркованішими ставали й вимоги до лексики, проте така поміркованість неминуче мала наслідком проникнення іншомовної (переважно англійської) лексики до перськомовного середовища. Пуристи вважають, що такі процеси "деформують" мову. І тоді це знову стає приводом до підсилення пуристичних настроїв у суспільстві. Таким чином, наукову роботу Академії слід визначати як не політично зумовленою, то досить заангажованою.

З іншого боку, функціонування таких організацій як FarsiKDE (Farsi K Desktop Environment) дає змогу подальшого прогресу у процесі відбору й формування перської термінології. Ця установа прагне використовувати в роботі терміни, затверджені Академією мови й літератури Ірану, але в разі ускладнень мусить самостійно шукати у перській мові еквіваленти на позначення певних понять. Під час спілкування всіх зацікавлених у розвитку перської термінології на чаті в Інтернеті раз у раз постає питання недосконалості перекладів термінології комп’ютерних програм, що призводить до комунікативних ускладнень. Причиною такого становища називають брак кваліфікованих перекладачів з досвідом, які б уже мали у своєму розпорядженні стабільну термінологічну основу, що у свою чергу і є гарантією якості перекладу. Всі ці проблеми властиві не лише для перської мовної дійсності. Вони існують і в інших мовних середовищах, як-от німецькому чи французькому – адаптація нових англійських термінів відбувається й тут, а відповідно виникають і аналогічні питання.

2.4. Критерії формування термінів, затверджені Академією мови й літератури Ірану

Систематична робота в галузі комп’ютерної термінології розпочалася лише при так званій Третій академії і проводилася у двох напрямах:

– здійснювали спеціалізований огляд, під час якого розглядали технічну лексику певної галузі в різних виданнях;

– здійснювали загальний огляд, під час якого досліджували всю лексику загального вжитку, тобто при відборі еквівалентів перевагу надавали не точності й структурованості, а критеріям стилю, загальноприйнятості та прозорості.

Досі виділені п’ять основних принципів, яких дотримується Академія при затвердженні того чи іншого еквівалента: принцип давності (критерій часу функціонування терміна у мові), принцип подібності звучання (критерій часу функціонування одиниці в інших мовах, до систем яких вона проникла тим самим шляхом, що й до перської), принцип співзвучності (формування терміна чи термінологічного виразу за зразком, який уже певний час затверджений в інших країнах), принцип підходу (розглядає термін або з погляду мови-донора, або мови-реципієнта, або поняття), принцип тенденції (в основі – критерії конкретного обраного наукового напряму).

РОЗДІЛ 3. Структурно-семантичні характеристики перської комп’ютерної термінології в мережі Інтернет

3.1. Англійські елементи у текстах перськомовного Інтернету

Процеси, спостережувані в останні роки у сфері перської комп’ютерної термінології, є цілком унікальними. Нічого подібного не зустрічаємо в інших групах перської термінології. Саме тут найгостріше постає питання експансії англійської лексики, що може спричинити витіснення питомого перського фонду слів з цієї сфери. Результати роботи Академія мови і літератури Ірану у цій галузі мало впливають на реальну ситуацію функціонування комп’ютерної термінології. З очевидністю, це можна пояснити практичною неможливістю централізовано контролювати цю сферу життя сучасної людини. До Інтернету мають доступ усі бажаючі, і тому аналіз продуктів цього доступу, – зокрема, електронних текстів веб-сторінок, – віддзеркалює загальну картину мовної ситуації в цій галузі.

У перськомовному Інтернеті серед позначень загальних понять комп’ютерної сфери зустрічаємо численні англійські елементи, тобто слова чи частини слів англійською графікою. Їхня популярність і поширеність пояснюється тим, що це найлегший спосіб відображення того чи іншого поняття комп’ютерної сфери в неангломовному середовищі. Ці слова вступають у синтаксичні зв’язки, властиві для перської мови, зокрема – до ізафетної конструкції. Наприклад: هاUser ثبت säbt-e yu:ze-ha, Profile هاي ID aidi-ha-ye proufi:l. У наведених прикладах також проілюстровано поєндання англійських слів з перськими суфіксами – هاUser, – що також є характерним явищем в Інтернеті. Іншими словами, англійська одиниця вступає у зв’язки, чужі для її мовної системи (аж до зворотного порядку слів у письмовому тексті).

Окремим є питання розширень файлів, які можуть функціонувати в Інтернеті лише за умови написання їх латинськими літерами. Ця форма єдина, яка відповідає правилам роботи мережі. Це одиниці типу gif, html, exe, jpg тощо. Кожна з них – це своєрідне скорочення чи абревіатура, які на даному етапі популярності і поширення комп’ютерних технологій сприймаються користувачем як певні символи. Саме це і є основною причиною їх передачі в перськомовному середовищі без будь-яких змін у зовнішній формі: inf فايل ... با پسوند , exe فايل , jpg, gif, exe فرمت هاي . Можна провести паралель між вживанням таких розширень та назв клавішів комп’ютерної клавіатури, і таким чином об’єднати ці терміни в окрему групу. Для її опису необхідно розробити особливу систему вимог та принципів функціонування, відмінну від тієї, якій підпорядковуються усі інші терміни комп’ютерної сфери. Сюди ж можна зарахувати й електронні адреси веб-сторінок.

Ще одним аспектом функціонування англійських елементів у системі перської комп’ютерної термінології у середовищі мережі Інтернет є паралельне ("перекладне") їх вживання з перським еквівалентом в одній синтаксичній структурі. Наприклад: (ChatRoom) محيطهاي گفتگو , PM پيامهاي شخسي , پورت Port, (گره) Node. На наш погляд, винесення на перше місце перського чи англійського варіанту свідчить про те, якому з них автор надає перевагу. Відповідно таке вживання виступає певним критерієм формування перської термінологічної системи у цій сфері. На даний час практика свідчить, що частота вживання перського відповідника перед англійським майже така ж, як і англійського перед перським. Часто вживання двомовних варіантів відбувається не підряд, а розкидано і несистематично у цілому тексті. Як правило, у таких випадках англійський еквівалент зустрічається в тексті першим або винесений у заголовок, а далі його перський еквівалент періодично чергується з англійською формою.

3.2. Комп’ютерна номенклатура у перській мові Інтенету

3.2.1. Термінологія і номенклатура. Під номенклатурою звичайно розуміють сукупність спеціальних термінів-назв, вживаних у даній галузі: це назви типових об’єктів певної науки (на відміну від власне термінології, яка включає позначення абстрактних понять і категорій). За спостереженням С. Вільчинського, номени легко вживаються поза контекстом, не змінюючи при цьому свого початкового значення. Номени виражені переважно іменами (у складі імен можливі означення) і найчастіше являють собою немовби етикетку, ярлик якогось предмета. Істотно, що в низці випадків номенклатурні найменування науково-технічних предметів виявляють "міжгалузеву синонімію".

В той час як термінологія пов’язана передусім з системою понять певної науки, номенклатура лише "надає етикетки" її об’єктам. Тому номенклатура може включати й окремі літери алфавіту, послідовність цифр і будь-яких інших позначень.

3.2.2. Передача комп’ютерної номенклатури. Останнім часом у практиці перекладу спостерігається тенденція до транскрибування чи транслітерації власних назв, а не до їх перекладу. Принципу транскрипції здебільшого дотримуються і при англо-перському перекладі назв програмного забезпечення комп’ютерних технологій.

У перськомовному середовищі мережі Інтернет такі процеси відбуваються хаотично. Та все ж можна виокремити такі шляхи подачі згаданої лексики:

1. Паралельні назви перською й англійською мовами розташовані підряд, тобто одне відносно іншого виконує роль прикладки: (Ethe et) شبکه اترنت . Тут англійське та перське позначення здатні взаємо замінювати одне одного у тексті, тобто є абсолютними синонімами. Але таке вживання у тексті неекономне та громіздке.

2. Вживання транслітерованої англійської назви перською графікою, понадто в разі, коли ця назва вже стала широко вживаною у перській мові, наприклад ويندوز . Звичайно не може бути й мови про прямий переклад таких назв. Адже, побачивши у тексті ويندوز , кожен одразу зрозуміє, про що йдеться, чого не скажеш про پنجره ها .

3. Вживання англійської транскрипції перських назв, коли згадується перський сайт, основою назви якого, а відповідно й адреси виступають перські слова в англійській транслітерації.

4. Використання назви певного поняття лише у її первинній англомовній формі.

Складна ситуація з позначеннями предметів і явищ комп’ютерної сфери, представленими як англійські абревіатури: SCAP سيستم , DMT روش , …Subnet mask ...با نام , …هاISPو SMS برای ... . Перські тексти Інтернету рясніють такими прикладами.

Отже, у перській комп’ютерній термінології функціонують різні способи передачі номенів – власних назв, що позначають типові об’єкти цієї сфери науки. Причиною цього є те, що одна і та ж англійська назва неузгоджено впроваджується у середовище перської мови різними авторами, кожен з яких має своє бачення її передачі арабо-перською графікою. Проте спостережувані процеси тим і є унікальними, що уможливлюють присутність дослідника при самому процесі еволюції перського мовлення на конкретному історичному відрізку – аж до розрізнення окремих етапів становлення термінологічної норми у новій для перськомовного користувача галузі людських знань.

3.2.3. Відтворення назв клавішів комп’ютерної клавіатури. Здебільшого назви клавішів клавіатури і їхні комбінації вживаються в англомовній формі, що виглядає таким чином: را فشار دهيد Enter کليد , استفاده است shift+x از , را فشار مي دهيد alt+ctrl+del دو بار کليد هاي , را بزنيد enter. Очевидно, що таке вживання сприяє швидшій орієнтації користувача комп’ютером. Як відомо, за вимогами орфографії англійської мови назви клавішів мусять починатися з великої літери. Написання їх з малої літери у перському тексті свідчить про сприйняття їх як фонетичних номенів, своєрідних символів позначених клавішів. Оскільки ці назви вже виділено застосуванням англійської системи письма (на противагу перській, якою написано основний текст), то лапки з усією очевидністю є зайвими, бо лише захаращують текст.

У вікнах командного меню перських комп’ютерних програм або у перськомовному варіанті тої чи іншої програми напроти команд перською мовою подаються назви клавішів чи їх комбінації, за допомогою яких можна задати відповідну команду. Наприклад: بازکردن فايل Ctrl+O, بستن Ctrl+W, خروج Ctrl+Q, تمام صفحه Ctrl+F, کيفيت بالا Ctrl+H, پخش Ctrl+Enter, معکوس Ctrl+R, جلو Ctrl+→, عقب Ctrl+← . Англйські позначення клавішів тут виступають певними символами, які усім зрозумілі й не творять перешкод при користуванні.

У текстах Інтернету зустрічаємо і такі приклади Ctrl+Alt+E ...از کليد هاي استفاده کنيد (چپ Alt از). Тут бачимо спробу часткового перекладу назви клавіші Alt left – چپ Alt. Окрім цього, зрідка можна зустріти випадки повного перекладу назв клавішів, наприклад فاصله – Spase (key), що можна інтерпретувати як прояв стадії опанування англійського терміна перськомовним користувачем – процес швидше індивідуальний, аніж колективний.

Трапляються також випадки транслітерації, які в даному разі навряд чи є позитивним явищем. Наприклад: اينتر را بزنيد inter-ra bezänid. Користувач не звик відразу помічати (‘бачити’) і розпізнавати їх у тексті, що знову сповільнює його роботу. Для застосування практики вживання перських варіантів назв комп’ютерної клавіатури необхідні передумови її нормативного вжитку. Більш того, при використанні такої системи на певному сайті чи програмі, слід дотримуватися її постійно (звичайно у межах цього сайту чи програми). Таким чином користувач від самого початку "настроївся" б на роботу з такою термінологією.

3.3. Прості та складні терміни у перській комп’ютерній субмові

Зі структурного погляду у перській комп’ютерній термінології виділимо однокомпонентні терміни та багатокомпонентні.

Одним з найпоширеніших методів запозичення однокомпонентного терміна у перській мові є транскрипція англійського еквівалента: آيکن (icon), لينک (link), مودم (modem). Більшість з цих запозичень зовсім нові для перської мови і опиняються в її системі вперше завдяки комп’ютерним технологіям.

На противагу вживанню незмінених англомовних форм термінів у перському тексті, транскрибування англійських термінів, оформлених як одна лексема, можна розглядати як другий етап проникнення іншомовної термінології у перську систему. Таке написання характеризується вищим ступенем адаптації до системи мови-реціпієнта порівняно з англійськими одиницями, що вживаються у перських текстах без будь-яких змін у зовнішній формі.

Ознакою найвищої адаптації іншомовної одиниці до середовища мови-реціпієнта вважається її участь у словотвірних процесах. Сьогодні такого не можна сказати про англійські транскрибовані одиниці у перській мові. Випадки їхньої участі у словотворчому процесі поодинокі: لينکستان linkestan утворено поєднанням елемента англійського походження لينک (link) і перського суфікса ستان .

До складних лексем відносимо ті, що визнаються як такі вже англійською граматикою, адже утворилися від двох чи більше основ, тобто шляхом основоскладання: اتوران (autorun = auto + run), وب سايت (website = web + site), لپتاپ (laptop = lap + top). У перському варіанті часом зустрічаємо окреме написання складових такої лексеми, тоді як англійська форма – суцільна. Це явище не є систематичним, тому не можна говорити однозначно про окреме чи монолітне сприйняття наведених термінів у перській мові. Загалом у перській мові зараз спостерігається тенденція до окремого написання деяких перських афіксів зі словами. Але такі утворення, на нашу думку, краще писати разом, тобто так, як вони вживаються в англійській мові.

До однокомпонентних складних лексем в англійській мові відносять також поєднання самостійних частин мови з прийменниками, оскільки це у більшості випадків супроводжується суттєвою зміною семантичного значення: آن لاين (on-line). Як бачимо, тут наявність дефісу компенсується окремим написанням терміна. Таким чином, при запозиченні англійської термінології до перської мови виникає проблема передачі слів, написаних через дефіс. Беручи до уваги, що вживання дефіса – це певним чином також окреме написання, буде правильним його відображення у перській системі шляхом окремої фіксації кожного з компонентів.

Більшість термінів комп’ютерної сфери позначають поняття, які певним чином уже існували в побуті іранців. За аналогією або подібністю з винайденими явищами у світі комп’ютерних технологій їхнє графічне позначення поступово переноситься на ці нові поняття, що здебільшого супроводжується розширенням семантичного поля лексеми: حافظه (memory), پيام (message), خروجی (output), رايانه (computer), دکمه (button). Семантична мотивація перських і англійських термінів однакова. З огляду на те, що термінологічне оформлення англійської одиниці відбувалося значно раніше, ніж перської, маємо всі підстави говорити про англійські запозичення не лише зовнішньої форми до системи перської комп’ютерної термінології, а й внутрішньої.

Що до складених термінологічних одиниць, то семантична єдність складеного слова часто проявляється в його ідіоматичності. Тут актуальне питання неоднозначності терміна. В усіх її випадках – і зафіксованих словниками, і випадкових – основну роль у встановленні точного об’єму і змісту поняття, співвіднесеного з даним терміном, відіграє контекст.

Таким чином, в основі підбору перських еквівалентів для комп’ютерних терміноодиниць, що виражаються однією лексемою, закладено єдиний практичний принцип – точну передачу семантичного значення.

3.4. Перські терміни-словосполучення

В основу формування сучасної комп’ютерної термінології покладено тенденцію підбору слів зі щоденного лексикону. Комп’ютерний термін-словосполучення – це „сильне” загальновживане утворення в комп’ютерній мові. Якщо форму його перекладу неможливо розпізнати у контексті як термінологічну, тоді такий термін необхідно транслітерувати або перекласти літературно, що вимагає додаткового пояснювального терміна.

Переклад таких словосполучень має чимало неоднозначних моментів, і його слід виконувати у такій послідовності:

1) визначити найбільш відповідне розташування кожного слова;

2) підібрати найвідповідніший для іменника прикметник чи прислівник для дієслова;

3) встановити найвідповідніші способи поєднання іменників з дієсловами та дієслова з іменниками;

4) відобразити їх у незвичайній, але припустимій, прийнятній формі словосполучення.

Стосовно перських термінів-абревіатур англомовного походження, то хоча вони в системі мови-донора однозначно розглядаються як складні утворення і можуть бути лексично інтерпретовані за складниками, в перському контексті це монолітні структури, і сприймаються вони як одна лексема. Таку однорідність їхньої структури можна пояснити неможливістю їхнього розшифрування перською, а відповідно нерозуміння користувачем початкової мотивації їхнього семантичного значення. Перськомовний користувач сприймає і запам’ятовує такі терміни як символи, сприймає їх як моноліти. Це може розглядатися як перший етап модифікації при проникненні англійської термінологічної одиниці-абревіатури до системи перської термінології. Відповідно написання згаданих термінів перською графікою, що відбувається згідно з принципом транскрипції, – це другий етап адаптації у їх проникненні до перської системи (سی دی , آی دی ).

З англійської до перської термінологічної системи проникають також так звані часткові скорочення, яскравим прикладом яких є термін e-mail. Загальновідомо, що дефіс не є характерним явищем для перської графіки, тому тут сформувалися різні способи його передачі: 1) суцільна транскрибована лексема – ايميل ; 2) роздільна транскрибована лексема – اى‌ميل ; 3) описовий переклад – الكترونيكى پوست . На нашу думку, другий варіант найзручніший і найвідповідніший для вжитку. Адже написання через дефіс – це також роздільне написання. Правильним було б офіційно узаконити принцип, згідно з яким результатом англо-перської транскрипції лексичних утворень, що містять дефіс, має бути роздільне написання компонентів. Велике значення для такого відокремлення відіграє присутність у перській графіці кінцевих варіантів літер, які сприяють візуальному розрізненню і такому ж сприйняттю читачем терміна. Внаслідок цього відбувається правильне сприйняття утворення. Отже, за такої умови буде актуальним факт розуміння терміна, а не сприйняття його як шаблона.

Сформульований принцип актуальний і для передачі в перськомовному тексті англійських абревіатур. Окреме написання компонентів, кожен з яких є транскрипцією відповідної англійської літери зі складу абревіатури, вказує для читача на ту розчленованість, що існує між її компонентами і в англійській мові: آى پى, پى اكس .

Таким чином, уже сформульоване нами положення для випадків з дефісом, можна змінити так: для передачі складного лексичного утворення англійської мови у системі перської, яке містить скорочені компоненти, дефіс чи повністю представлене як абревіація, необхідно вдатися до способу англо-перської транскрипції, при чому транскрипцію кожного з елементів писати роздільно і дефіс – за наявності такого – опустити.

Однак під час роботи в мережі Інтернет майже завжди потрібне зворотне персько-англійське розпізнавання оригіналу. У такому разі користувач змушений запам’ятати умови, згідно з якими може сформуватися роздільне написання – їх небагато і вони перелічені в нашому визначенні. Це недолік системі, але маємо погодитися з таким компромісом, – адже фактом є "довічна" англомовність Інтернету.

Для перських термінів-словосполучень у комп’ютерній галузі властиве збереження перських граматичних (синтаксичних) морфем і більший чи менший вплив англійського прототипу на формування лексичних морфем. Цей вплив максимальний у сполуках на зразок назви list або cähar megabayt nafeze, де навіть синтаксична послідовність членів – англійська і не відповідає правилам перської граматики.

3.5. Термін-дієслово у перськомовному Інтернеті

У системі перської комп’ютерної термінології простежуються три шляхи формування термінів-дієслів:

1. Метод графічних цитат: کردن OFF, مي کند Reject, شدن Disconnect. Очевидно, що англійський елемент бере участь у творенні лише аналітичних дієслів, де він є носієм лексичного значення. Граматичне значення тут передається перським елементом.

2. Транскрипція англійських лексем, яка за частотою вживання в текстах перськомовного Інтернету орієнтовно посідає друге місце після методу графічних цитат. Транскрипція дає можливість уникнути проблеми фрагментованості перського тексту, яка виникає при використанні у ньому іншої графіки. У випадку з термінами-дієсловами транскрибують англійську лексему, яка несе у собі семантичне значення, і до неї додають перський елемент як допоміжний, що передає перські граматичні значення відповідної частини мови. Це має місце лише в аналітичних формах перського дієслова: فيلتر شدن filtr šodän, دانلود کردن danloŭd kärdän, کليک نمودن klik nämudän.

3. Метод перекладу англійських термінів-дієслів перською мовою: فرستاده کردن – to send (message), نصب شدن – to install, معلق شدن – to stand by, متصل شدن – to connect.

Очевидно, що перська мова цілком здатна забезпечити своїми внутрішніми засобами такий переклад термінології. Звичайно, у такій ситуації виникає проблема перських синонімічних пар для позначення понять комп’ютерної сфери, як-от فرستاده کردن / ارسال کردن , متصل شدن / وصل شدن , а також синонімія допоміжних складових у складі аналітичних форм – باز کردن / باز نمودن .

Оскільки поняття комп’ютерної сфери є новими для перської мови і проникають в її середовище лише тепер, то переклад термінів спричиняє зміни у семантичному полі перської лексеми, а саме, зумовлює її розширення. Таке розширення відбувається двома шляхами: 1) до спектра значення додається лише семантичний відтінок, який вказує на можливість певного відношення поняття до комп’ютерної сфери; 2) спектр семантичного значення лексеми поповнюється ще одним повноцінним значенням.

3.6. Явище синонімії у перській комп’ютерній термінології

Наслідком неузгодженого добору перських еквівалентів для позначення понять комп’ютерної сфери стала поява в обігу синонімів саме на даному часовому відрізку формування перської комп’ютерної термінології.

У перській іменній комп’ютерній термінології в даний час існують такі види синонімічних рядів:

– синоніми, представлені власне перською лексикою, семантика яких дещо модифікувалася під впливом проникнення нових понять до мовного середовища, але між якими вже існували певні синонімічні зв’язки до цієї модифікації (پيام – پيغام);

– синоніми, представлені власне перською лексикою, семантика яких дещо модифікувалася під впливом проникнення нових понять до мовного середовища, що і спричинило виникнення синонімічних зв’язків між ними (دکمه – کليد );

– синоніми, представлені зовсім новими лексичними утвореннями у мові, причиною формування яких стало проникнення нового поняття до мовного середовища; компонентами такого ряду можуть бути нові запозичення (тобто які проникли у систему перської мови порівняно недавно), а також перська лексика, сформована з внутрішнього матеріалу перської мови і згідно з правилами перського правопису (رايانه – کامپيوتر);

– синонімічний ряд , утворений іншомовною термінологічною одиницею і власне перською, яка давно належить до словникового складу мови (موشي – ماوس).

Друге місце після іменної синонімії за кількісним критерієм у системі перської комп’ютерної термінології належить дієслівній. Тут можна виділити такі види дієслівної синонімії:

1) іншомовний термін, оформлений згідно до законів перської граматики – перський еквівалент, який уже давно входить до лексичного фонду мови, але його значення отримало новий відтінок під впливом появи нового поняття у перськомовному середовищі (متصل شدن – کانکت شدن);

2) перський еквівалент – перський еквівалент, обидва з яких входять до основного словникового складу мови, але під дією позамовних факторів дещо модифікували свою семантику ( فرستاده کردن – ارسال کردن).

У системі перської комп’ютерної термінології поширені випадки синонімічних відносин між термінами-словосполученнями. Наприклад: بلاک اطلاعات – بسته اطلاعاتی – مجموعه ای اطلاعات – بانک اطلاعات (від англ. database), به طور اتوماتيک – بصورت خودکار (від англ. automatically), صفحه اصلي – صفحه اول (від англ. home page). Структури компонентів таких синонімічних рядів аналогічні між собою, як і способи їх формування. Статус синонімів вони отримують завдяки вживанню окремих елементів у своєму складі, які є синонімами між собою.

Щодо утворень, які повністю вжиті в англомовному написанні і тих, що містять латинські елементи у своєму складі, то тут найпростішим розв’язком було б просто не надавати їм статусу іншомовних одиниць у перській системі, а розглядати як англомовні вкраплення. З такого погляду присутність більшості з них у комп’ютерних текстах можна вважати тимчасовою, тобто – на період до формування власної перської комп’ютерної термінології, що має стати їхнім еквівалентом. Наприклад: لاين فروش آن – online فروش , درايو های خارجي – Exte al درايو های , درايو های داخلي – Inte al درايو های . Отже, у перській комп’ютерній термінології функціонує різновид синонімії фактично "між одним і тим самим терміном", але на різних стадіях його асиміляції до середовища мови-реціпієнта. Цей різновид притаманний лише термінології, яка формується, і є одним з характерних показників такого її стану.

Численними є випадки дублетного вживання перських варіантів термінів і впритул до них – їхніх англійських відповідників: digital signature technology فن آوری امضاء ديجيتال ; (Database) بانک اطلاعات ; (Net) شبکه , (Host) ميزبان .

У таких випадках перська частина здебільшого представлена описовим зворотом, який поступається англійській у лаконічності й зручності зовнішньої форми. Англійський термін може подаватися навіть як абревіатура, а перський відповідник – як її розшифрування: PM پيامهای شخصي . На наш погляд, англійські терміни слід вважати іншомовними вкрапленнями, іноземними відповідниками до перського терміна, а не його синонімом. Офіційне перське термінознавство прагне до послідовного вилучення таких англійських лексем з ужитку своєї мови.

ВИСНОВКИ

1. Термінотворення, на відміну від звичайного словотвору, – це свідомий і цілеспрямований процес. Способи творення термінів залежать від часу формування термінологічних систем. В усіх типологіях шляхів термінотворення закладені різні класифікаційні ознаки, але в своїй суті вони зводяться до таких: семантичне термінотворення, термінологічна деривація та запозичення (фонетичні й семантичні).

2. Засвоєння іншомовних одиниць – це фаза у процесі запозичення культурних цінностей. Проникнення іншомовного терміна до системи мови-реціпієнта супроводжується його оформленням згідно з законами цієї мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному і стилістичному рівнях, де фонетичне і графічне освоєння мають першочергове значення. Виділяють три види мовної політики щодо запозичень: ксеноманія, утилітаризм та пуризм. Сучасні термінологи здебільшого дотримуються ролі утилітаристів, закладаючи принцип системності як основний у своїй роботі.

3. Явище синонімії у тому чи іншому вигляді обов’язково присутнє у термінологічній структурі кожної мови, що більше, якщо йдеться про такі терміни, які тільки формуються й упорядковуються. Семантична подібність чи відмінність двох лексем визначається набором і категоріальних, й емпіричних ознак.

4. Інтернет – це найбільше і найпопулярніше джерело інформації для кожної людини сьогодні, яке має величезний вплив на життя і розвиток сучасного суспільства, а відповідно – і на мову його спілкування. Наслідки первинної англомовності цієї системи відчутні дотепер і відображаються у надзвичайно сильному впливі цієї мови на формування інших менш поширених мовних систем на усіх рівнях. Такий вплив відчутний однаково в мовах з письмом латинського і нелатинського походження. Багато комп’ютерних термінів і термінологічних словосполучень містять елементи, передача яких в структурі іншої мови торкається сфери метафоричного перекладу та безеквівалентної лексики, оскільки вони зберігають ознаки мови-джерела. Один з можливих шляхів вирішення цієї проблеми – застосування транскрипції чи транслітерації, що вимагає від національної мови розробити точні і єдині принципи здійснення таких трансформацій.

5. Термінологічні системи у країнах Європи розвиненіші, ніж в інших частинах світу, що зумовлено, в першу чергу, довшим періодом економічного розвитку. Перші спроби впровадження термінологічної стандартизації в Ірані датуються початком ХХ ст. З цього часу мовна політика держави формувалася синхронно зі зміною політичної влади: вона набувала риси або крайнього пуризму, або наближалася до утилітаризму. Сьогодні Академія мови й літератури Ірану ( فرهنگستان زبان و آدب فارسی ) – єдина державна установа, яка уповноважена встановлювати принципи формування та розвитку перської термінології. Вона ставиться прихильно до європейської термінологічної стандартизації, але тут все ще присутні пережитки радикального пуризму.

6. У перській комп’ютерній субмові сьогодні майже правилом стало паралельне вживання в тексті двох – англійської та перської – форм термінів. Особливості такого вживання змінюються залежно від граматичних та семантичних характеристик термінів:

– назви програмного забезпечення, електронних адрес, термінів на позначення клавіатури чи розширень файлів – їх збереження в англійській графіці просто не має альтернативи: їхню єдино можливу англійську форму необхідно донести до користувача, незважаючи на його приналежність до певної мовної спільноти;

– власні назви на позначення понять сфери комп’ютерних технологій – способи їх передачі у перськомовному середовищі дуже різні, оскільки одна і та ж англійська назва неузгоджено впроваджується різними авторами, кожен з яких має своє бачення її передачі арабо-перською графікою;

– номінація одиниць клавіатури – у перській мові такі позначення слід розглядати як систему символів; оскільки її англійський варіант прийнятий національними графіками численних мов світу, то можна говорити про її певну універсальність, що водночас є аргументом на користь її впровадження до перських текстів;

– загальні поняття комп’ютерної сфери, виражені простими лексемами – в основі підбору перських еквівалентів для таких терміноодиниць, закладено єдиний практичний принцип – зробити все для точної передачі значення;

– термінологічні утворення, що містять дефіс – необхідно розробити й узаконити принцип згідно з яким написання англо-перської транскрипції лексичних утворень, що містять дефіс, має бути роздільним; більш того, цьому сприяє сама арабо-перська графіка, яка містить кінцеві варіанти літер, що візуально розрізняють компоненти лексичного утворення;

– дієслівна термінологія – перськомовним сайтам комп’ютерної тематики характерна певна систематичність вживання аналітичних дієслівних форм, утворених поєднанням англійського і перського елементів; друге і третє місце за частотою використання у тексті займають поєднання транскрибованого англійського дієслова з перським допоміжним компонентом та повний перський переклад відповідно

– явище термінологічної синонімії – майже усі виявлені у результаті дослідження синонімічні ряди містять англійську лексику, що свідчить про те, що перська комп’ютерна субмова перебуває на ранньому етапі свого формування.