ЮРИДИЧНІ ФАКТИ В СИСТЕМІ ПРАВОВІДНОСИН Автореферат

Актуальність теми дослідження. Розбудова і зміцнення незалежної України як демократичної, правової держави, входження її до міжнародного економічного і правового простору, створення соціально орієнтованої ринкової економіки, приєднання до міжнародних договорів, інтенсивна законотворчість, становлення нових правових інститутів кардинально змінюють структуру, специфіку, зміст такого динамічного явища як правові відносини. Їх характер і динаміка пов’язані з усіма зазначеними життєвими обставинами, що мають певні юридичні наслідки, тобто з юридичними фактами.

Доцільність наукової розробки проблем юридичних фактів в сфері правових відносин сучасного суспільства визначається тим, що юридичні факти займають провідне місце в механізмі правового регулювання. Їх головне значення у процесі правового регулювання – юридично забезпечити виникнення, зміну або припинення правових відносин. Адже саме юридичні факти забезпечують перехід від загальної моделі поведінки, закріпленої в юридичній нормі, до конкретних правових відносин. Це потребує нових акцентів у підході до визначення як теоретико-методологічних основ юридичних фактів так і дослідження прикладних аспектів юридичних фактів в сучасній теорії права.

Посідаючи важливе місце в теорії права, проблеми юридичних фактів у механізмі правового регулювання, їх вибору і конкретизації, питання системності юридичних фактів, їх рольова функція у механізмі правового регулювання та інші належать до недостатньо вивчених питань юридичної науки. Це потребує проведення окремого і ґрунтовного дослідження ролі і місця юридичних фактів, особливо зважаючи на те, що врахування цього надзвичайно складного явища має пріоритетне значення для вирішення багатьох інших проблем правової науки і правовідносин.

Юридичні факти завжди були предметом наукового дослідження, але при їх розгляді оглядово висвітлювалися лише деякі аспекти юридичних фактів, переважно в галузевих науках. Поза увагою дослідників залишилися не тільки теоретичні проблеми, а й такі теоретико-прикладні аспекти дослідження, як питання системності юридичних фактів, їх рольова функція, порядок встановлення та фіксації тощо.

Загальнонауковий, теоретичний аналіз зазначених проблем юридичних фактів і їх місце в системі правовідносин сприятиме вирішенню багатьох питань по удосконаленню вітчизняного законодавства, допоможе визначити нові напрямки правотворчості, особливо з урахуванням ринкових відносин.

Теоретичною основою дослідження є загальні принципи гносеології та результати наукових пошуків представників вітчизняної та зарубіжної наукової правової думки. Чільне місце займають положення, які розроблено в працях із загальної теорії права та галузевих наук. Зокрема, вагомий внесок у вивченні проблеми юридичних фактів здійснили С. Алексєєв, Є. Аместитова, М. Антонович, М. Баглай, Л. Бойцова, А. Венгеров, Н. Вопленко, Г. Гаджиєв, О. Грищук, В. Денисов, П. Євграфов, В. Євинтов, М. Козюбра, В. Косович, М. Костицький, В. Лазарєв, О. Лукашук, В. Мармазов, П. Недбайло, С. Несмеянова, І. Панкевич, А. Піголкін, В. Погорілко, П. Пушкар, П. Рабінович, Н. Савчук, В. Сіренко, І. Сліденко, Д. Супрун, Ю. Тихомиров, Ю. Тодика, А. Толочко, В. Туманов, Т. Хабрієва (Насирова), О. Черданцев, М. Черкес, В. Шаповал, так і науковці зарубіжних країн А. Біштига, Е. Бредлі, Б. Білл, С. Варбриг, Р. Вайт, Д. Гом’єн, М. Дженіс, П. ван Діїк, Л. Зваак, Р. Кей, Р. Макдональд, Ф. Матчер, Х. Петцольт, Д. Харріс, Г. ван Хуф, Ф. Якобс та інші. Їх дослідження висвітлювали окремі аспекти проблеми: загальну характеристику юридичних фактів, їх класифікацію тощо.

У дореволюційний період теоретичні проблеми юридичних фактів знайшли відображення в наукових працях Б. Кістяківського, С. Муромцева, Г. Шершенєвича, Я. Брандербурського та інших.

Загальнотеоретичним питанням юридичних фактів приділялася увага у 60-80 роках такими науковцями як М. Александров, В. Горшеньєв, С. Братусь, С. Зівс, В. Казімирчук, В. Копейчиков, В. Кудрявцев, С. Кечек’ян, Є. Назаренко, А. Пашков, П. Недбайло, С. Йоффе, В. Щегорцов, О. Ушаков, Л. Явич та інші.

Сучасні наукові проблеми юридичних фактів висвітлені у межах галузевих юридичних наук здебільшого опосередковано при аналізі інших проблем, головним чином у підручниках для юридичних вузів та окремих наукових статтях М. Агаркова, А. Венгерова, О. Зайчука, В. Лазарева, О. Підопригора, В. Селіванова, Р. Халфіної, М. Цвіка, О. Черданцева та інші.

Зв’язки юридичних фактів з такими правовими явищами як правотворчість, правосвідомість, правова культура, правова система, право-реалізація, інтерес в праві, екологічне право тощо, аналізувалися у працях В. Авер’янова, В. Головченка, А. Зайця, Р. Калюжного, М. Козюбри, А. Колодія, О. Костенка, Є. Кубка, Н. Оніщенко, В. Опришка, М. Орзіха, П. Рабіновича, В. Селіванова, В. Тація, В. Тихого, Ю. Шемшученка, М. Цвіка, О. Ярмиша та інші.

Проте ці дослідження мають переважно галузевий або прикладний характер і не містять узагальнень загальнотеоретичного характеру.

Досліджуючи методологічні аспекти юридичних фактів в сфері правових відносин сучасного суспільства, автор зосередив увагу на працях названих авторів, їх висновках.

Отже, в цілому теоретичні дослідження значення юридичних фактів у сфері правових відносин сучасного суспільства мають фрагментарний характер, що обумовлює необхідність комплексного аналізу цього багатоаспектного явища. Особливо важливою є потреба у дослідженні значного кола питань, що стосуються теоретично-методологічних основ та прикладних аспектів юридичних фактів в теорії права.

Доробки науковців, які зумовлені послідовністю наукових розробок правовідносин та юридичних фактів і є основою наукових пошуків вирішення теоретико-прикладних проблем юридичних фактів в системі правовідносин, надав можливість переглянути існуючі погляди, врахувати нові напрями розвитку вітчизняної юридичної науки, визначити послідовність теоретичного аналізу юридичних фактів в системі сучасних правовідносин.

Системний аналіз доробку науковців став основою наукових пошуків вирішення теоретико-прикладних проблем юридичних фактів в системі правовідносин, надав можливість переглянути існуючі погляди, врахувати нові напрями розвитку вітчизняної юридичної науки.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено відповідно до програми наукової діяльності Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України і є складовою комплексних наукових тем відділу теорії цього інституту: «Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України» (номер державної реєстрації 01024001597), «Теоретико-методологічні проблеми законності» (номер державної реєстрації 01014002010).