ИЗМЕНЧИВОСТЬ ОСНОВНЫХ ГИДРОЛОГИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК ОДЕССКОГО РЕГИОНА СЕВЕРО-ЗАПАДНОЙ ЧАСТИ ЧЕРНОГО МОРЯ

Короткий зміст

У вступі розкривається сучасний стан наукової проблеми, обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета і задачі дослідження, наведено наукову новизну і практичне значення результатів роботи, а також відомості про випробовування і публікації результатів дисертації.

У першому розділі “Характеристика району досліджень та його вивченість” надається загальна фізико-географічна характеристика Одеського регіону ПЗЧМ, приведені головні типи синоптичних процесів і вітровий режим. В цьому ж розділі наводиться характеристика вивченості гідрологічного режиму регіону за даними літературних джерел.

Одеський регіон являє собою прибережну акваторію північно-західної частини Чорного моря (рис.1), обмежену береговою рисою від селища Санжейка на південному заході до селища Южне на північному сході. Південна границя проходить по широті 46˚10΄, східна - по довготі 31˚10΄. В ландшафті дна регіону велику частину займає палеодолина Дніпра і Одеська банка. Палеодолина Дніпра має широтний напрямок і витягнута вузьким п'ятикілометровим жолобом від Дніпровсько-Бузького лиману на захід, відокремлюючи Одеську банку від прибережного схилу. Біля західного краю банки Дніпровський жолоб приймає меридіональний напрямок і, розширюючись, утворює південніше Одеську котловину з глибинами близько 25 м. Максимальна глибина акваторії - 28 м. Середня глибина – 14 м.

Характер клімату Одеського регіону ПЗЧМ визначається взаємодією Сибірського і Азорського антициклонів. Переміщення з північного заходу (зі Скандинавії) і північного сходу (з Азії) холодних повітряних мас і теплих мас, що надходять з півдня або південного заходу (з Атлантики і Середземного моря), визначають розходження в умовах погоди регіону. Вплив антициклонів призводить до стійкої ясної погоди – холодної узимку і теплої влітку. Вторгнення циклонів з Атлантики і Середземномор'я створює теплу вологу погоду узимку і прохолодну влітку.