КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після проголошення незалежності України і прийняття у 1996 році Конституції розпочалися процеси реформування та демократизації суспільства і держави. Чинна Конституція вперше на конституційному рівні закріпила, що „в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування” (ст. 7 Конституції України). Таким чином, вперше у вітчизняній конституційній правотворчості місцеве самоврядування визнається інститутом, який не входить у систему державної влади, а органи місцевого самоврядування отримують статус самостійного інституту, що діє в межах, встановлених Конституцією та законами України.

Поряд з цим, наука та практика конституційного, а особливо муніципального права збагатилися такими новими категоріями та поняттями, як „місцеве самоврядування”, „територіальна громада”, „депутат представниць­кого органу місцевого самоврядування” тощо.

Із становленням системи місцевого самоврядування в Україні істотно змінилася природа рад як місцевих представницьких органів в цілому, так і стосовно кожного окремого інституту: депутатів, постійних комісій, виконавчих органів тощо.

Основним суб’єктом представницьких органів є депутат. Його статус відображає всі основні недоліки і переваги відповідних представницьких органів, його діяльність – рівень і ефективність роботи рад, його гарантії – забезпеченість роботи рад.

Таким чином, правове становище депутатів представницьких органів місцевого самоврядування викликає обґрунтований інтерес. Адже, це зумовлено новизною статусу депутата як представника самостійного виду публічної влади. Після прийняття Україною Декларації про державний суверенітет та проголошення Акту незалежності відбулися радикальні зміни у сфері організації та здійснення влади – роздержавлення місцевих рад, що призвело до нового підходу та розуміння місця і ролі депутатів місцевих рад у суспільстві.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше – потребою у створенні сучасної концепції конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад; по-друге, – необхідністю розробки науково обґрунтованих пропозицій щодо реформування конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад; по-третє, – орієнтацією України на сучасному етапі на досвід країн з розвиненою демократією у сфері місцевого самоврядування задля оптимізації інститутів представницької демократії.

Основною силою інституту представницької демократії є саме депутати представницьких органів місцевого самоврядування. На останніх чергових виборах до місцевих рад у 2002 році обрано 230 094 депутати. У сучасних умовах має підвищитися роль та значення депутатського мандату, оскільки суть його полягає у представницькому статусі депутата місцевої ради, який виражає інтереси територіальної громади.

Крім того, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена комплексною природою поняття депутата місцевої ради як самостійного правового інституту, який складається із принципів і норм, що безпосередньо регламентують права та обов’язки, відповідальність, гарантії депутата місцевої ради та складають нормативну основу конституційно-правового статусу депутата місцевої ради. Саме тому така особливість правової регламентації конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад потребує встановлення концептуальних теоретичних засад статусу депутата та розробки оптимальної конституційної моделі мандату депутата місцевої ради.

Варто зазначити, що проблеми депутатської діяльності були предметом дослідження як українських, так і зарубіжних науковців, проте, більшість праць видано за радянських часів. Зокрема, питання становлення та розвитку депутатського статусу в системі державної влади за часів радянської доби знайшли своє відображення у працях С.А. Авак’яна, А.О Безуглова, О.О. Карлова, В.Ф. Кузнєцової, О.О. Кутафіна, Ю.Г. Просвирніна, М.Ф. Селівона, В.О. Сивова, А.А. Смирнова, Є.А. Тихонової, А.Я. Ярматова та інш.

Теоретичні і практичні проблеми місцевого самоврядування та його органів досліджували М.О. Баймуратов, О.В. Батанов, І.П. Бутко, Д.М. Горшков, І.В. Дробуш, В.Б. Євдокимов, В.М. Кампо, В.В. Кравченко, П.М. Любченко, М.П. Орзіх, М.В. Пітцик, О.О. Кутафін, В.Ф. Погорілко, М.В. Постовий, С.Г. Рябов, М.І. Ставнійчук, Ю.М. Тодика, О.Ф. Фрицький, Ю.С. Шемшученко та інші вчені, розробки яких використовуються у даній дисертації.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження щодо загального теоретичного визначення поняття правового статусу склали праці таких вчених, як В.В. Копейчикова, С.Л. Лисенкова, М.І. Матузова, О.Г. Мурашина, В.С. Нерсесянца, О.Ф. Скакун та інших.

Отже, дослідження конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад не втратило актуальності у сучасний період державотворення, оскільки основна частина робіт із зазначеної проблематики належить ще до радянського періоду і не враховує змін, які відбулися в системі законодавства останніми роками.

Варто зазначити, що у 2004 році була захищена дисертація за подібною темою Л.Л. Лабенською, але у роботі аналізується історія становлення та розвитку законодавства про правовий статус депутатів місцевих рад; розглядається поняття форм і методів діяльності депутатів; досліджуються форми і методи контрольної діяльності депутатів; з’ясовуються окремі види контролю та їх правові наслідки тощо.

Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад в Україні викликає неабиякий інтерес серед теоретиків конституційного та особливо муніципального права, зумовлений, перш за все, новизною статусу депутата як представника самостійної гілки публічної влади на місцях. Через публічний характер депутатської діяльності, вона становить також інтерес і для громадськості, оскільки є новим і багатогранним явищем щодо здійснення місцевої влади у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Саме цим і пояснюється вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося як складова частина планової науково-дослідної роботи відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України з теми „Конституційно-правові основи політичної системи України” (№ ДР РК 0102U001599). Тема дисертаційного дослідження обговорена і схвалена на засіданні Вченої ради Інституту держави і права ім. В.М. Корецького (протокол № 14 від 16 грудня 2004 р.).