ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ КАРДІОЛОГІЧНИМ ХВОРИМ ІЗ СТРЕСОВИМИ СТАНАМИ

Короткий зміст

Програма, матеріали і методи дослідження. Досягнення головної мети дослідження потребувало наявності спеціальної, розробленої на підставі комплексного системного підходу, програми (рис. 1), яка передбачала його виконання у п’ять етапів із використанням адекватних методів (рис. 2), що забезпечило можливість отримання достатньо повної інформації для оцінки стану об’єктів дослідження.

Результати реалізації завдання першого етапу дозволили визначити напрямки вирішення проблем щодо впливу стресових станів на виникнення та ускладнення перебігу ХСК, їх психосоматизації, проаналізувати світовий та вітчизняний досвід державної політики національної охорони здоров’я з питань організації комплексної медичної допомоги кардіологічним хворим із стресовими станами.

Другий етап присвячений аналізу стану здоров’я кардіологічних хворих, що дозволило довести значимість ХСК як медико-соціальної проблеми, яка в нових умовах потребує нових концептуальних напрямків, наукового обґрунтування оптимізації існуючої політики в сфері охорони здоров’я та медичної допомоги хворим. Тому дизайн даного етапу дослідження не відрізнявся від традиційної схеми вивчення здоров’я у вітчизняній соціальній медицині та організації охорони здоров’я. Головний акцент зосереджувався на аналізі поширеності та захворюваності ХСК в динаміці, аналізу змін їх структури, показниках первинної та загальної інвалідності, демографічних показників. Таким чином, стан здоров’я населення України, зокрема Запорізької області, в зв’язку з ХСК аналізувався за стандартними показниками, особливо стосовно працездатного населення, оскільки частка інвалідів серед них є критерієм соціального неблагополуччя та соціально-економічних неповоротних втрат.

Завданням третього етапу дослідження стало визначення поширеності порушень психоемоційного стану у кардіологічних хворих на підставі скринінгу, вивчення чинників середовища, в яких перебуває дана категорія хворих та виявлення серед них найбільш впливових психосоціальних факторів, що призводять до порушення психоемоційного стану особистості та є підґрунтям виникнення та ускладнення перебігу серцево-судинних захворювань.