Правове регулювання геологічного вивчення надр

Короткий зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, демонструється зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета, завдання, об'єкт та предмет дослідження, розкриваються методологічні, теоретичні та емпіричні основи дослідження, доводиться наукова новизна положень, що виносяться на захист, та практичне значення отриманих результатів, наводяться відомості про їх апробацію.

Перший Розділ  “Загальна характеристика правового регулювання геологічного вивчення надр” складається з трьох підрозділів, які присвячені аналізу визначення правового статусу геологічного вивчення надр як самостійному виду надрокористування, визначення його поняття, видів, специфіки та місця в системі екологічного права.

Підрозділ 1.1 “Становлення та розвиток законодавства, що регулює геологічне вивчення надр” присвячений аналізу генези правового регулювання геологічного вивчення надр.

Зміст і завдання геологічного вивчення надр як одного з видів надрокористування змінювалися залежно від суспільно-політичних умов певного періоду. Це обумовлюється особливостями та характером державного ладу. З урахуванням зазначеного та у зв’язку зі змінами засад геологічного вивчення надр можна виділити три головні етапи становлення та розвитку законодавства, що  регулює геологічне вивчення надр.

Започаткування першого етапу пов’язане з прийняттям  одного із перших законодавчих актів України доби Київської Русі, що регулював землересурсові відносини  –  “Руською правдою”  (XI  т.).  Надрокористування та вивчення надр на цьому етапі здійснювалося за принципами, що надра не вважалися окремим об'єктом права власності, а відносилися до складу права власності на землю та було похідним від головного права – права власності на землю та інше.

Другий етап охоплював період 1917 – 1991 рр., протягом якого надрокористування отримало самостійну правову регламентацію. Даний етап припадає на радянську добу. В нормативно-правових актах про надра геологічне вивчення не розглядалося як самостійний вид надрокористування. Закон включав його до складу видобування корисних копалин.

Започаткування третього етапу пов’язано з набуттям Україною незалежності. Аналіз сучасного нормативно-правового масиву та відповідної правозастосовчої практики його застосування дає можливість зробити деякі узагальнення щодо стану чинного законодавства з геологічного вивчення надр. По-перше, воно в недостатній мері сприяє формуванню ринкових відносин у сфері надрокористування. По-друге, не забезпечує ефективний контроль з боку держави за користуванням надрами. По-третє, недостатньо  екологізоване, тобто не дає необхідних правових гарантій охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів при геологічному вивченні надр.

У підрозділі 1.2. “Геологічне вивчення надр як вид права надрокористування: сутність та ознаки” проведений аналіз понятійного апарату  чинного законодавства та матеріалів практики для встановлення сутності цього виду надрокористування, визначаються ознаки геологічного вивчення.

Обґрунтовується основоположне місце геологічного вивчення надр як виду надрокористування серед інших видів цього права. Геологічне вивчення надр серед усіх видів надрокористування Кодексом України про надра (ст. 14)  названо першим. Така позиція законодавця цілком зрозуміла. Перш ніж розпочати виробничу діяльність, наприклад, щодо розробки родовищ корисних копалин чи здійснення іншого виду надрокористування, необхідно вивчити ділянку надр та отримати необхідну інформацію щодо наявності, скажімо, корисних копалин та можливості розробки надр для промислового видобутку корисних копалин.

У роботі проаналізовані наукові визначення поняття  “вивчення надр” “дослідження”,  що наводяться у працях вчених різних країн.  Зазначається, що  паралельне вживання в межах однієї термінологічної системи навіть цілком рівнозначних синонімів заважає нормальному функціонуванню системи, адже, користувач-практик підходить до термінології зі своїми прагматичними мірками, бажаючи не тільки точності, а й автоматизму у володінні своїм термінологічним апаратом. Визначаються специфічні ознаки притаманні геологічному вивченню надр.

У підрозділі 1.3. “Правова класифікація геологічного вивчення надр” обґрунтовується  класифікація видів геологічного вивчення надр, що об’єктивується на критеріях, які характеризують його суб’єктивні та об’єктивні ознаки.

При розмежуванні різних видів права геологічного вивчення, які передбачають у своєму складі однакові або тотожні дії суб’єктів, доцільно проводити кваліфікацію кожного із юридичних складів за змістом суб’єктивних та об’єктивних ознак. Це дає можливість не тільки диференціювати правові режими окремих видів геологічних робіт, та й правомірність дій користувачів та посилити контроль держави за роботами з геологічного вивчення надр.

За основу класифікації прийнято затверджений законодавством перелік видів геологічних робіт. Також використовувалися такі критерії, як мета геологічного вивчення, дозвільний механізм діяльності суб’єктів, підстави діяльності з вивчення надр, фінансування геологічних робіт, повторність здійснення, строк діяльності з вивчення, суб`єкт геологічного вивчення та його кваліфікаційні  характеристики.

Розділ Другий “Загальна характеристика геологічного вивчення надр як виду надрокористування” складається з п’яти підрозділів.

Підрозділ 2.1. “Надра як об’єкт геологічного вивчення надр” містить результати досліджень законодавчих і наукових юридичних джерел, в тому числі історичних, де формувалось прийняте в чинному Кодексі України про надра поняття надр як об’єкту геологічного вивчення, а також сучасні підходи до цієї проблеми в законодавстві про надра інших країн.

Хоча за основу визначення надр Кодекс України про надра приймає доступність глибин до геологічного вивчення, але жодної згадки про порядок визначення глибинних меж надр в законодавстві немає. Для визначення нижньої межі надр існує як мінімум два способи. Відповідні положення з цього приводу знайшли своє закріплення у ст. 1 Кодексу України про надра. Ця межа обмежена технічними можливостями освоєння надр та простирається до центру землі, тобто  простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. Автором вказується на необхідність врахування рівня розвитку науково-технічного прогресу. Кожний конкретний випадок здійснення нового відкриття, що дає можливість досягти більших глибин, буде пов’язаний з необхідністю зазначати у відповідних актах, які ці глибини “придатні до геологічного вивчення”.

Запропоновано введення режиму геологічного відводу. Геологічній відвід це ділянка надр, що надається відповідно до спеціального дозволу для геологічного вивчення без істотного порушення цілісності надр (без використання важких гірських вироблень і буріння свердловин для видобутку корисних копалин або будівництва підземних споруд для цілей, не пов’язаних з видобутком корисних копалин). Статус геологічного відводу повинен надаватися ділянці надр за рішенням спеціального органу управління державним фондом надр або його територіального органу.

У підрозділі 2.2. “Суб’єкти геологічного вивчення надр” приділяється самостійна увага висвітленню суб’єктного складу правовідносин з геологічного вивчення надр з урахуванням існуючих положень наукової думки в галузі правового регулювання надрокористування.

В роботі виокремлюється категорія суб’єктів геологічного вивчення надр — користувачі. Стосовно учасників геологічних правовідносин та користувачів надр з метою геологічного вивчення розглядається їх гірнича правоздатність, як необхідна умова для отримання тими або іншими особами прав і обов’язків по користуванню надрами.

Досліджується статус спеціальної категорії суб’єктів геологічного вивчення надр – першовідкривачів. При здійсненні геологічного вивчення надр особа що знайшла невідоме до цього державі родовище корисних копалин, набуває спеціального статусу. Зазначається, що першовідкривачем може бути лише фізична особа.

Окрема увага приділяється аналізу статусу державної геологічної служби України, як суб’єкту геологічного вивчення надр. Зазначається специфіка цього суб’єкта, якого можна віднести як до групи користувачів, так і до  другої групи суб’єктів правовідносин з геологічного вивчення надр, що наділені владними повноваженнями. Це може мати місце, по-перше, тому, що державна геологічна служба безпосередньо здійснює геологічне вивчення надр, тобто є користувачем, а, по-друге, державна геологічна служба України є базовою структурою геологічної галузі та входить до складу державних органів.

У підрозділі 2.3. “Виникнення правовідносин з геологічного вивчення надр” проаналізовані правові режими виникнення геологічного вивчення надр, а також висвітлені загальні теоретичні і практичні проблеми, які притаманні правовідносинам користування надрами, запропоновані напрями та юридичні механізми їх вирішення. Тут всебічно досліджено юридично значимі обставини (юридичні факти, склад юридичних дій), пов’язані з виникненням правовідносин з геологічного вивчення надр, які в сучасних умовах набули  складного змісту.

Зміст права геологічного вивчення надр, як сукупність визначених правомочностей, прав та юридичних обов’язків, розглядається виходячи з того, що геологічне вивчення надр полягає у здійсненні робіт з метою отримання геологічної інформації про надра незалежно від наявності чи відсутності на ділянках, що вивчаються, проявів корисних копалин,  які  мають  певні  екологічні,  економічні, рекреаційні та інші властивості і на котрі спрямовані суб'єктивні права і обов’язки юридичних і фізичних осіб як надрокористувачів.

У підрозділі 2.4. “Права та обов’язки суб'єктів правовідносин з геологічного вивчення надр” досліджено зміст та обсяг прав та обов`язків надрокористувачів, порядок реалізації їх повноважень з геологічного вивчення надр, аналізується категорія “гірнича правоздатність” з урахуванням специфіки, що притаманна суб`єктам геологічного вивчення надр.

Дістало подальший розвиток розмежування на загальні права і обов’язки, які поширюються на всіх без винятку або на велику частину надрокористувачів, і спеціальні, які поширюються тільки на окремих осіб, що здійснюють саме геологічне вивчення.

Досліджуючи зміст правосуб’єктності суб’єктів геологічного вивчення надр вперше розглядаються спеціальні права та обов’язки користувачів надр з метою геологічного вивчення.

У підрозділі 2.5. “Припинення правовідносин з геологічного вивчення надр“ розглядається порядок припинення права на геологічне вивчення надр на підставі аналізу чинного законодавства та правозастосовчої практики.

Акцентується увага  на механізмі  припинення діяльності з геологічного вивчення надр при анулюванні спеціального дозволу у зв’язку з порушенням суб’єктами чинного законодавства.

Порядок припинення геологічного вивчення надр пропонується диференціювати з урахування підстав припинення та за мети, з якою проводилося вивчення надр (отримання інформації про корисні копалини, отримання інформації про будову надр та ін.).

Для вдосконалення правової охорони прав суб’єктів геологічного вивчення надр та прав держави обґрунтовується необхідність удосконалення відповідних правових норм таким чином, щоб охопити своєю дією не лише інтереси держави, а й охоронюваних законом інтересів господарюючих суб’єктів.

ВИСНОВКИ

У роботі здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягало у з’ясуванні сутності, особливостей, правової природи та характерних рис права геологічного вивчення надр, визначенні проблем формування сукупності правових приписів  присвячених геологічному вивченню надр, а також розробці пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання геологічного вивчення надр. У зв’язку з цим сформульовані висновки, пропозиції й рекомендації, основні з яких зводяться до наступного.

1. Для вирішення проблем правового регулювання геологічного вивчення надр необхідна реалізація комплексу організаційно-правових, законодавчих заходів:

- заходів законодавчого характеру: удосконалення законодавства, системи державного управління, контролю та нагляду, розробки та затвердження державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами з метою їх раціонального використання; створення та закріплення на законодавчому рівні державної системи заохочення та санкцій щодо надрокористувачів під час проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин; врегулювання на законодавчому рівні детального порядку надання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для ведення геологічних робіт;

- заходів фінансово-економічного характеру: вжиття комплексу економічних, правових та організаційних заходів з метою залучення інвестицій на розвиток геологічної галузі і відтворення мінерально-сировинного комплексу України; проведення за рахунок державного бюджету геологічних досліджень з метою прогнозування, виявлення та оцінки запасів корисних копалин, забезпечення комплексного підходу при освоєнні родовищ на основі сучасних високоліквідних технологій;

- заходів дозвільного характеру: упорядкування процедури видачі спеціальних дозволів на право геологічного вивчення надр.

2. Об’єктом геологічного вивчення надр як самостійного виду надрокористування є окрема визначена в просторі ділянка надр, в межах якої будуть проводитися розвідувальні роботи незалежно від результатів такого дослідження та наявності в ній корисних копалин.

3. Серед суб’єктів геологічного вивчення надр виокремлюються дві категорії: до складу першої належать суб’єкти підприємницької діяльності (фізичні та юридичні особи), які безпосередньо здійснюють геологічне вивчення надр — користувачі, друга категорія – це юридичні особи (установи, організації, державні органи), які або мають владні повноваження у цій сфері. 

4. Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин є різновидом геологічним вивченням надр, але має більш вузькій зміст. При дослідно-промисловій розробці здійснюється видобуток з родовища обмеженої кількості корисних копалин з метою визначення його промислової цінності, уточнення гірничо-геологічних та технологічних параметрів, необхідних для підрахунку запасів копалин і супутніх компонентів та обґрунтування вибору раціонального методу (технології) промислової розробки родовища.

5. Набуває актуальності в сучасних умовах внесення змін та доповнень до чинного законодавства, що регулює припинення правовідносин з геологічного вивчення надр, а саме: регламентації порядку повернення, вилучення ділянок надр з самовільного користування; встановлення відповідальності суб’єктів надрокористування і державних органів за порушення правил і умов обмеження, зупинення або припинення права користування надрами; визначення конкретних умов та правил встановлення розміру заподіяної внаслідок порушення законодавства про надра шкоди, осіб, які мають право на пред'явлення позовів щодо відшкодування заподіяної шкоди, та процесуально-процедурний механізм стягнення коштів за вказаними позовами.

6. Додатковими підставами припинення права геологічного вивчення надр мають виступати: щодо суб’єктів – фізичних осіб підприємців – смерть, - припинення підприємницької діяльності та втрата статусу підприємця.