Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / МЕДИЧНІ НАУКИ / Психіатрія
Назва: | |
Альтернативное Название: | Клинико-психопатологические особенности БОЛЬНЫХ Соматоформные вегетативной дисфункции органов пищеварения и ИХ КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: | Матеріали та методи дослідження. Відповідно до поставлених завдань нами було обстежено 122 хворих (67 жіночої статі та 55 – чоловічої, співвідношення 1,2:1) віком від 18 до 57 років (середній вік 37,5 ± 19,5 років). Їх було поділено на три групи: 1. Основна група - 52 пацієнти з соматоформною вегетативною дисфункцією верхнього та нижнього відділу системи травлення, які отримували комплексне медикаментозне та психотерапевтичне лікування. (F 45.31 та 2. Група порівняння - 40 пацієнтів з соматоформною вегетативною дисфункцією верхнього та нижнього відділів системи травлення (F 45.31 та 3. Група зіставлення - 30 хворих на невротичні розлади Всі хворі дали інформовану згоду на участь у дослідженні. Ретельне вивчення клініко-анамнестичних даних проводилося у всіх пацієнтів, які взяли участь у дослідженні. Захворювання шлунково-кишкового тракту маніфестувало практично у всіх хворих на соматоформні розлади, Аналізуючи сімейний анамнез, можна було побачити різницю між двома групами - хворі на соматоформні розлади мали обтяжену спадковість із соматичних хвороб, особливо шлунково-кишкового тракту, а хворі на невротичні розлади мали в анамнезі більше родичів із психічним розладами. Так 67 пацієнтів (72,83 %) серед хворих на соматоформні розлади органів травлення мали родичів із гастроентерологічною патологією. Водночас у Первинною реакцією на стрес у всіх хворих на соматоформні розлади органів травлення було зниження настрою, на тлі якого почала формуватися функціональна соматична патологія. В афективному синдромокомплексі у обстежених можна було виділити п’ять різновидів: депресивно-іпохондричний, тривожно-депресивний, депресивно-фобічний, астено-депресивний та депресивно-тужливий. Депресивно-іпохондричний синдром спостерігався у 25 (27,17 %) пацієнтів. У клінічній картині домінували іпохондричні скарги, які формувалися на депресивному тлі. Хворі вимагали проведення додаткових обстежень. У разі незадоволення результатами останніх пацієнти наполягали на їх повторені в інших клініках. У 40 (43,47 %) пацієнтів відзначено тривожно-депресивний синдром. Тривога виникала спонтанно на короткий час; була пов’язана з будь-яким стресом. У разі подальшого розвитку хвороби навіть необхідність прийняття конкретного рішення або виконання повсякденних, але неприємних обов’язків могли спровокувати виникнення короткочасної тривоги та загострення гастроентерологічної симптоматики. У 17 (18,47 %) пацієнтів депресивний синдром мав фобічний компонент. Захворювання починалося поступово. Клінічна картина захворювання набувала вигляду нозофобії. Інтереси хворих обмежувалися пошуками можливих причин їхньої недуги. В них водночас існувала готовність повірити у відсутність хвороби та занепокоєння з приводу її існування. Пацієнти даної групи також постійно потребували дедалі нових медичних обстежень, однак не вірили у їх результати. Астено-депресивна симптоматика визначалася лише у 6 (6,52 %) пацієнтів. Захворювання могло починатися з надмірної збудливості та дратівливості, поряд з цим знижалася працездатність. Їхня афективна сфера відзначалася емоційною гіперестезією та лабільністю. У 4 (4,34 %) пацієнтів мав місце депресивно-тужливий варіант афективних порушень. Пацієнти скаржилися найчастіше на зниження настрою, пригніченість, відсутність сил або енергії, зниження апетиту, запори. Цих хворих відзначало песимістичне ставлення до лікування, а також до свого майбутнього. Будь-які настанови на боротьбу з хворобою, прагнення змінити ситуацію були або відсутні, або формальними. Усіх хворих було обстежено за допомогою HADS. Середній бал за субшкалою депресії складав у них 16,5 ± 0,5 бала (р < 0,05), а за субшкалою тривоги - 14,5 ± 0,5 бала (р < 0,05). Було встановлено сильний негативний зв’язок показників депресії за шкалою HADS з болем в епігастрії, нудотою, проносом (rs = - 0,82, α < 0,05). Порівняння показників HADS у хворих на соматоформні розлади органів травлення та невротичні розлади показало, що рівень депресії у двох групах статистично не відрізнявся (16,5 та 17,5 бала, відповідно, р > 0,01), тоді як тривога була набагато сильніша у хворих на невротичні розлади (19,5 бала проти 14,5 у хворих на соматоформні розлади, р<0,05). Тяжкість стану, за даними візуальної аналогової шкали, до початку лікування хворі оцінювали як 7,5 ± 0,5 бала (р < 0,01). Найгіршим своє самопочуття визнавали пацієнти з депресивно-фобічним синдромом
Усі хворі на соматоформну вегетативну дисфункцію органів травлення були обстежені за допомогою шкали TAS (середній показник - |