ОПТИМІЗАЦІЯ ТАКТИКИ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНИМИ І ПОГРАНИЧНИМИ ПУХЛИНАМИ ТА ПУХЛИНОПОДІБНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ЯЄЧНИКІВ

Короткий зміст

Об’єкт, методи та методологія дослідження.

В процесі виконання роботи проведено всебічне клінічне обстеження 250 пацієнток з різними формами пухлин яєчників. Діагнози у всіх випадках були підтверджені при оперативних втручаннях. Результаті дослідження порівняні з даними систематичних оглядів. Проведений також ретроспективний аналіз з виявлення найбільш значимих факторів ризику виникнення пухлин, а також тих факторів, які могли б мати місце в диференційній діагностиці істинних новоутворень від ретенційних кіст.

В першій частині дослідження проведена стандартизації термінів і понять при діагностиці та лікуванні пухлин яєчників. Базовим поняттям розробки було поняття «гармонізація». Вона визначалася як цілеспрямована діяльність, що дозволяє усунути чи знизити до прийнятного рівня відміни, які відносяться до різних понятійних систем, описуючих один і той самий об’єкт стандартизації. Дане визначення використовується і в документах ІСО/ТК 37.

Проведена формалізація даних комплексних клініко-інструментальних
(в першу чергу, променевих) дослідженнях жінок для виявлення та релевантної інтерпретації інформації щодо патологічних змін в яєчниках. При цьому виходили з необхідності подальшого вирішення наступних задач: визначення належності стану хворого до однієї із груп захворювань на основі даних, отриманих при первинному огляді; уточнення множин отриманих класифікаційних ознак по даним променевої діагностики; виявлення груп диференціально-діагностичних та прогностичних ознак.

В результаті були отримані формалізовані документи обстеження хворих на гінекологічні захворювання, перш за все, з пухлинами яєчників. В дисертаційній роботі акцентована також увага на необхідності впровадження уніфікованої документації, необхідність етапних епікризів та відповідних графічних відображень.

Математичний аналіз отриманих даних включав як традиційні, так і відносно нові підходи. До першої групи ми віднесли варіаційну і альтернативну статистику, кореляційний аналіз; до другої групи відносили методи статистичного моделювання.