ГІГІЄНІЧНІ ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ ДОНОЗОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ 15 – 17 РОКІВ

Короткий зміст

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводились на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Вінниці: школи-ліцею №7 та загальноосвітньої школи №4, де під наглядом протягом періоду з 2006 по 2008 роки перебували 399 учнів (203 дівчини та 196 юнаків) у віці від 15 до 17 років.

Програмно-цільова організація наукових досліджень, що здійснювались у ході виконання дисертаційної роботи, передбачала чітку етапність та послідовність їх проведення. Тому на вихідному етапі виконання дисертаційного дослідження за допомогою спеціально розроблених опитувальників було зібрано інформацію щодо житлово-побутових і соціальних умов життя учнів, режиму дня, рівня навчальної адаптації та стану здоров’я підлітків, які обстежувались.

Впродовж другого етапу наукових досліджень з метою визначення особливостей процесів формування психічного здоров’я, психофізіологічних функцій та особливостей особистості дівчат і юнаків у природних умовах навчання за допомогою методу поперечних зрізів вивчались показники функціонального стану організму та особливостей особистості 308 підлітків, які навчалися відповідно у 9, 10 і 11 класах загальноосвітніх закладів сучасного типу. Для вивчення особливостей змін, що реєструвались з боку досліджуваних показників, були сформовані 3 групи спостережень: перша група включала у свій склад 103 учня у віці 15 років (51 юнак і 52 дівчини), друга – 102 учня у віці 16 років (50 юнаків і 52 дівчини), третя – 103 учня у віці 17 років (50 юнаків та 53 дівчини).

Наступний третій етап полягав у розробленні і науковому обґрунтуванні комплексу заходів психогігієнічної корекції та профілактики донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я дівчат і юнаків 15–17 років. Для визначення ефективності його застосування у повсякденній практиці було сформовано 2 групи порівняння: групу втручання (ГВ) та групу контролю (ГК). До складу ГВ було включено 62 учня (30 дівчат і 32 юнаки) у віці 16 років, до складу ГК – 61 підліток (31 дівчина і 30 юнаків) також у віці 16 років. Підліткам, які відносились до ГВ, було запропоновано для використання розроблений комплекс корекційних заходів, основними складовими якого були: оцінка рівня розвитку психофізіологічних функцій, дослідження властивостей темпераменту, тривожності, характеру та особливостей нервово-психічного стану (діагностичний етап), оптимізація рухового режиму та раціоналізація основних режимних елементів (етап оптимізації добової діяльності), оптимізація психічного стану шляхом проведення групових психокорекційних заходів та усунення загального напруження і нормалізації функціонування органів і систем організму (етап групової психогігієнічної корекції), оптимізація психічного стану шляхом проведення індивідуальних психокорекційних заходів (етап індивідуальної психогігієнічної корекції). Режим повсякденної діяльності підлітків ГК характеризувався традиційним характером організації навчально-виховного процесу та невпорядкованою організацією позанавчального часу.

Для оцінки ефективності запровадження у практичну діяльність розробленого комплексу заходів, і визначення прогностично-значущих корелят його використання у структурі повсякденної діяльності учнів на четвертому етапі досліджень проводилось поглиблене вивчення наслідків його застосування на підставі оцінки розвитку провідних показників формування особливостей особистості та соціально-значущих психофізіологічних функцій, а також показників стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму у ході лонгітудинального дослідження відповідно на початку та наприкінці періоду спостережень.

Заключний п’ятий етап проведення досліджень був присвячений здій-сненню аналізу та проведенню узагальнення отриманих результатів, розробленню і науковому обґрунтуванню методики скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я підлітків, що передбачає визначення ряду інтегральних показників оцінки особливостей психічного стану та динамічних змін стану психічного здоров’я, на основі яких обстеженого підлітка або підлітковий колектив можна віднести до однієї з груп ризику щодо виникнення донозологічних зрушень у стані психічного здоров’я.

Дані про основні види, методи та об’єм проведених досліджень наведені в таблиці 1.

Санітарно-гігієнічні особливості перебування дівчат і юнаків як у школі, так і в домашніх умовах оцінювались на підставі використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Так, для визначення особливостей умов перебування підлітків вивченню підлягали характеристики освітлення, температурно-вологісного режиму, ефективності вентиляції приміщень тощо. Оцінка житлово-побутових і соціальних умов життя, особливостей навчальної і позанавчальної діяльності, особливостей взаємовідносин в родині, рівня матеріального забезпечення сім’ї підлітка, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, характеру навчання у школі, особливостей навчальної адаптації та рівня поширення шкідливих звичок проводилась на підставі анкетування.