ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВИДАВНИЧОЮ СПРАВОЮ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. Загальнодержавна правова реформа, що відбувається в Україні, вимагає особливої уваги на оптимізацію системи адміністративно-правових відносин, зокрема в галузі здійснення державного управління окремими галузями народного господарства. Відповідний комплекс проблем виникає і в галузі здійснення управління видавничою справою в Україні. Видавнича справа як вагомий елемент культурного життя суспільства завжди залишалася об'єктом уваги державних органів виконавчої влади. Демократизація суспільства та встановлення ринкових відносин зумовили необхідність перегляду існуючої системи розподілення функцій та повноважень з управління в цій сфері не тільки в рамках системи державного управління, але й між структурними елементами державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Такий перегляд має ураховувати специфічне становище видавничої справи, яка водночас є елементом культури та невід'ємною частиною системи народного господарства. Крім того, має бути врахована специфіка історичного розвитку видавничої справи та органів управління нею в Україні, яка в багатьох аспектах обумовила сучасну ситуацію в цій галузі.

Наукове вирішення питань управління видавничою справою в Україні має допомогти вдосконаленню як усієї системи законодавства, яка регулює суспільні відносини в цій сфері, так і підзаконних та відомчих актів, що забезпечують окремі напрямки видавничої діяльності. Особливу увагу привертає питання доцільності диференціації обсягу, завдань та змісту державного управління суб'єктами видавничої справи залежно від форми їх власності або організаційного підпорядкування. Невирішеною досі є проблема загальної концепції розвитку державних органів, які здійснюють управління видавничою справою, відповідності їх сучасних форм та інституцій вимогам суспільства, що розвивається. Проблемним є визначення ролі та місця, перспектив розвитку інститутів громадянського суспільства, що вже сьогодні фактично виконують координаційно-дорадчі та навіть організаційні функції у сфері видавничої діяльності. Важливою проблемою є статус та завдання, система управління структурними підрозділами, що займаються видавничою справою насамперед для забезпечення внутрішніх потреб власної організації, а не для отримання прибутку.

Дотепер дослідження питань управління видавничою справою в нашій країні залишається неповним та навіть епізодичним. Незважаючи на те, що в останні роки у вітчизняній та зарубіжній літературі проблемам удосконалення планування та управління в сфері видавничої діяльності приділяється належна увага, ці процеси не викликали належної зацікавленості з боку науковців та практиків державного управління, не сприяли проведенню наукових досліджень у цій площині суспільних відносин, тому наукове дослідження цієї проблеми сьогодні має особливу актуальність та новизну.

Аналіз завдань державних органів, покладених на них у сфері забезпечення розвитку культурного й економічного, мовного і наукового, освітнього та правового життя суспільства, сьогодні є неможливим у повному обсязі через відсутність належного рівня управління видавничою справою, що викликає потребу і перспективу подальшого дослідження як у практичному, так і теоретичному аспектах. Таким чином, необхідність у подальших дослідженнях сутності, особливостей та перспектив розвитку видавничої справи в Україні обумовлює актуальність глибокого й усебічного дослідження системи державного, муніципального та громадського управління видавничою справою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 6.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 р., затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 р. № 635), Національного університету внутрішніх справ (п. 3.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр.).