ПРАВОВА ПРИРОДА ТА СИСТЕМА РІШЕНЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стаття 129 Конституції України встановлює, що забезпечення апеляційного оскарження судових рішень є одним з принципів судочинства. Ця норма є загальною по відношенню до кримінально-процесуального законодавства, в якому повинні бути встановлені процесуальний порядок, підстави та межі її реалізації. Законом України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 р., який входить до низки  актів, прийняття яких пов’язують із проведенням в Україні  “малої” судової реформи, у кримінальному судочинстві було запроваджено апеляційний порядок перевірки судових рішень, що не набрали законної сили. Певна складність у вирішенні питань застосування вказаного правового інституту, викликана тим, що в Україні ще не завершений пошук моделі процесу, яка б відповідала сучасним соціально-політичним, економічним умовам та рівню правової культури. Традиційно вважається, що апеляційний розгляд властивий змагальному типу кримінального судочинства і є проявом його приватних диспозитивних засад. Але будь-яку форму перевірки судових рішень слід розглядати як гарантію захисту прав учасників процесу та засіб вирішення інших завдань правосуддя. Це можливо за наявності ефективного механізму своєчасного виправлення судових помилок судом вищестоящої інстанції, складовими якого є забезпечення доступності судового захисту, швидкість розгляду справи, дотримання принципів кримінального процесу.

Встановлені законом функції реалізуються у рішеннях апеляційної інстанції, дослідження яких пов’язано із з’ясуванням найбільш актуальних питань апеляційного провадження: повноважень суду другої інстанції та меж судового розгляду.

Більшість наукової літератури, присвяченої вивченню  інституту апеляції, вийшло  у дореволюційний період (точніше, з 1864 р., коли стадія апеляційного розгляду була запроваджена до кримінального процесу Російської імперії, по 1917 р.). Це роботи С.І.Вікторського, Н.В.Давидова, М.В.Духовського, А.В.Резона, А.К.Ріхтера, В.К.Постовського, В.К.Случевського, Д.Г.Тальберга,  І.Я.Фойницького. Щодо сучасного періоду, то слід сказати про відсутність монографій з цього питання, що підтверджує необхідність проведення дисертаційних досліджень саме в цьому напрямку. Також, потребує узагальнення та подальшого наукового аналізу практика застосування норм КПК, що регулюють діяльність апеляційного суду, частина з яких є новими для вітчизняного кримінального процесу.

В теорії кримінально-процесуального права дослідження правової природи та сутності судових рішень, що приймаються у кримінальному судочинстві, були присвячені роботи М.І.Бажанова, О.І.Бережного, Ю.М.Грошевого, В.Я.Дорохова, Ц.М.Каз, П.А.Лупінської,  Є.Г.Мартинчика, В.С.Ніколаєва, І.Д.Перлова, Л.Я.Таубера, О.М.Толочка, В.М.Хотенця.

Провадження у стадії перевірки судових рішень, що не набрали законної сили було предметом наукових досліджень  Л.О.Богословської, В.Д.Бринцева, Л.О.Воскобітової, В.Н.Глушкова, М.М.Гродзинського, В.Т.Маляренка, М.М.Міхеєнка, І.І.Мухіна, Я.О.Мотовіловкера, О.П.Тьомушкіна, Н.Я.Калашнікової, Е.Ф.Куцової, В.А.Познанського, А.Л.Ривліна, М.С.Строговича, О.Г.Шило, В.І.Шишкіна, В.М.Хотенця та ін. Апеляційне оскарження досліджено у дисертації Костюченко О.Ю. Окремі аспекти  апеляційної форми перевірки розглядаються у монографіях таких російських вчених, як О.С.Александров, В.В. Бородінов, О.В.Волколуп, Н.Ф.Лантух, М.М.Ковтун, Г.М. Разинкіна. Але більшість з існуючих наукових робіт можуть бути використані при дослідженні  та тлумаченні  окремих положень апеляційного розгляду  досить обмежено - через суттєві відмінності вітчизняної апеляції від класичної моделі та форм перевірки, що діють у іноземних країнах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення організації діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави” (номер державної реєстрації 0186.0.099031). Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної  юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 грудня 2001 року (протокол № 7).