ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

Короткий зміст

Актуальність теми. Реформування національного трудового законодавства в умовах ринкової економіки неможливе без чіткого визначення переліку та змісту галузевих принципів правового регулювання трудових відносин. Основна мета реформування трудового законодавства України полягає у цілеспрямованому забезпеченні формування та розвитку повноцінного ринку праці, нормальне функціонування якого передбачає зняття усіх необґрунтованих обмежень, що порушують вільний обіг найманої праці, створення загального ринкового простору на всій території держави. Об’єктивні вимоги ринку праці обумовлюють зміну основних принципів правового регулювання трудових відносин, які повинні відповідати новим економічним умовам господарювання.

Розробка концептуальних підходів до основних принципів правового регулювання трудових відносин є актуальною в аспекті теоретичного осмислювання їх оновленого змісту та виявлення співвідношення з конституційними принципами, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, міжнародними договорами, включаючи акти МОП, Ради Європи, Європейського Союзу. Об’єктивно необхідним є внесення змін до переліку основних принципів правового регулювання трудових відносин, включення до нього нових принципів, передбачених міжнародними договорами про працю, виключення одних або об’єднання інших принципів, уточнення формулювань деяких раніше відомих принципів з дотриманням термінології Конституції України та міжнародних актів про права людини у сфері праці, що слугуватиме гарантією дотримання і реалізації цих принципів у національному законодавстві.

При цьому формування та розвиток системи принципів правового регулювання трудових відносин у сучасний період повинно бути спрямоване на забезпечення прав людини у сфері праці, гарантування індивідуальних та колективних трудових прав та інтересів сторін трудових правовідносин.

У радянський та пострадянський період значна увага принципам трудового права приділялася у роботах відомих учених-трудовиків, таких як: О.Т. Барабаш, М.І. Бару, М.Г. Александров, В.С. Андрєєв, О.І. Процевський, Б.К. Бегічев, І.С. Войтинський, Д.Ю. Гладких, Р.З. Лівшиць, В.І. Нікітінський, О.С. Пашков, В.І. Прокопенко, В.М. Скобелкін, Л.О. Сироватська, В.М. Толкунова та ін.

На сучасному етапі проблему принципів трудового права досліджують вітчизняні вчені: Н.Б. Болотіна, В.С. Венедиктов, В.В. Жернаков, О.Я. Лаврів, В.В. Лазор, П.Д. Пилипенко, В.Г. Ротань, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишева, а також російські вчені: Л.Ю. Бугров, С.Ю. Головіна, К.М. Гусов, І.К. Дмитрієва, С. Іванов, І.Я. Кисельов,

М.В. Лушнікова, А.М. Лушніков, Н.М. Лютов, С.П. Маврін, М.В. Молодцов, А.Ф. Нуртдінова, Ю.П. Орловський, О.В. Смирнов, І.О. Снігірьова, Є.Б. Хохлов, Т.І. Штриньова та ін.

Водночас принципи правового регулювання колективних трудових відносин ще не були предметом спеціального дослідження в науці трудового права. Хоча в літературі називаються окремі з цих принципів у системі основних галузевих принципів, проте їхній перелік, сутність, зміст до цього часу чітко не визначено.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання планів науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Правове забезпечення праці та соціального захисту населення в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні» на 2001-2006 роки і «Правове регулювання трудових відносин і відносин у сфері соціального захисту в умовах ринкової економіки та його ефективність» на 2006-2010 роки, які є складовими планів науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної правової держави» на 2001-2005 роки (державний реєстраційний номер 0101U001195) і «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006-2010 роки (державний реєстраційний номер 0106U004970).