ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРОБНИЧО-ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИМЕТРІЇ ТА АСИМЕТРІЇ

Короткий зміст

У вступі розкрита актуальність обраної теми дисертації й ступінь дослідженості наукової проблеми; сформульовано мету та завдання дослідження; відображено наукову новизну одержаних результатів і визначено особистий внесок дисертанта в їх розробку; показане практичне значення дисертаційної роботи; виділено результати апробації її основних положень.

У розділі 1 „Розвиток виробничо-транспортних систем в інформаційному суспільстві” розкриті передумови розвитку та становлення інтеграційної концепції діяльності ланцюжків поставок як засобу зниження невизначеності інформації щодо ринкового середовища з використанням аналізу публікацій із досліджуваної проблеми. Своє відображення інтеграційна концепція знаходить у категорії “ланцюжка поставок”, який сполучає всі рівні ВТС від постачальників до споживачів. Інтегруючим компонентом для кожного ланцюжка поставок виступає низхідна та висхідна інформація, зокрема щодо витрат учасників і попиту на продукцію, яка опосередковує рух даної продукції.

Рух інформаційних потоків в ланцюжках поставок потрібно розглядати з урахуванням транспортної складової. Це дозволяє уникнути обмеженості та недоліків відповідних економіко-математичних моделей ВТС.

Зростання невизначеності зовнішнього середовища бізнесу ускладнює одержання високого і стабільного прибутку, що спонукає учасників ланцюжків поставок до злиттів та поглинань. Метою цих заходів є підвищення надійності поставок; стабільності тарифів і цін ресурсів; зниження непередбачуваності в діях конкурентів, що в кінцевому рахунку сприяє зростанню прибутків учасників цих об’єднань. Злиття відбуваються у формі горизонтальних, вертикальних та конгломератних інтеграцій. З усіх форм інтеграцій найбільш небезпечними для конкуренції є горизонтальні інтеграції, які підвищують концентрацію фірм на ринку, що дозволяє їм підвищувати ціни за рахунок скорочення обсягу продаж. При забороні утворення інтеграцій з боку держави, вони продовжують існувати у вигляді вертикальних обмежень або горизонтальних угод (явних та неявних).

Для визначення такого рівня ціни або обсягів продаж, за яких прибуток інтеграції максимальний, здійснюється координація дій між учасниками інтеграцій у вигляді обміну інформацією щодо власних витрат, рівня запасів, величини ринкового попиту.

Побудова моделей горизонтальних та вертикальних інтеграцій ґрунтувалася на традиційних припущеннях про інформаційну симетрію між учасниками ринку, тобто на однаковому доступі до відповідної інформації для всіх учасників ринку. Але наявність ринкових провалів доводить, що традиційні моделі ринкової рівноваги, які не враховують інформаційну складову, стають все більш неадекватними реальній дійсності й обмежені у використанні.

Теорія асиметричного розподілу інформації спростувала фундаментальний закон єдиної ціни (однорідні товари продаються за однаковою ціною), встановлений традиційною теорією, та її положення про те, що різниця в цінах на подібні товари відображає відмінність в їх якості. Коли одні ринкові учасники інформовані краще, ніж інші, виникає інформаційна асиметрія, що спричинює продаж однакових товарів за різними цінами, а різноякісних – за однаковими цінами.

Синтез теорії інформаційної асиметрії й теорії фірми став наступним кроком у дослідженні впливу інформаційної асиметрії на рівноважний стан ринкових учасників.

Відсутність стимулів у продавців неякісної продукції розкривати інформацію про її справжню якість призводить до створення єдиного споживчого ринку, на якому за однаковою ціною продається якісна і неякісна продукція (змішана рівновага), оскільки покупці не можуть визначити якість товару перед його покупкою. Дослідження таких типів ринку проводиться за допомогою теорії корисності, що збагачує теоретичні моделі новими видами рівноваги, але не дозволяє використовувати їх на практиці.

Пошук рівноваги на конкурентних та монополізованих ринках при нерівномірному розподілі інформації здійснювався для абсолютно еластичних функцій попиту або для конкретних числових параметрів без побудови узагальнених моделей ринкової рівноваги в умовах інформаційної асиметрії, що обумовлює актуальність проведення саме таких досліджень.

У розділі 2 „Рівноваги виробничо-транспортних систем в умовах інформаційної  симетрії” встановлено, що конкуренція між фірмами поступається конкуренції між ланцюжками поставок, і побудовані економіко-математичні моделі з одним і двома перевізниками при інформаційній симетрії у чистих стратегіях, що означає використання кожним учасником єдиної оптимальної стратегії з одиничною ймовірністю.

В умовах інформаційної симетрії щодо витрат і попиту досліджена тарифна політика перевізника-монополіста, яка визначається встановленням єдиного або диференційованих тарифів на доставку продукції, при якій перевізник одержує максимальний прибуток.