РЕМОДЕЛЮВАННЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ – БАГАТОРІЧНА ДИНАМІКА, ВПЛИВ НА ПРОГНОЗ

Короткий зміст

Матеріали і методи дослідження. Клінічне дослідження носить ретроспективний характер на підставі аналізу історій хвороб та протоколів клінічного обстеження тематичних хворих відділу гіпертонічної хвороби ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска” АМН України. Воно охопило пацієнтів чисельністю 145 осіб з ессенціальною гіпертензією (ЕГ) І –ІІ стадії у віці від 21 до 56 років, які пройшли клінічне та лабораторне обстеження у відділі гіпертонічної хвороби Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України 15-20 років тому згідно наукової тематики відділу. З них чоловіків було 119 осіб, а жінок – 26. Особи, у яких АГ носила симптоматичний характер, з супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС), в т.ч. з інфарктом міокарда (ІМ) в анамнезі, серцевою недостатністю (СН), цукровим діабетом (ЦД), з проявами ниркової недостатності, порушеннями мозкового кровообігу в анамнезі, ураженнями клапанного апарату серця, хронічними хворобами легень та шлунково-кишкового тракту дослідженням не охоплювали. З метою виключення ІХС, в тому числі і безбольової її форми, всім хворим проводили велоергометрію до первинного обстеження. За даними первинної ЕхоКГ у 44,1% хворих ГЛШ не було, у решта пацієнтів вона була помірною (37,5%) та значною (18,4%). За типами ремоделювання ЛШ хворі розподілилися наступним чином: з НГЛШ 29,2% хворих, з КРЛШ – 11,7%, з КГЛШ – 23,4%, з ЕГЛШ – 35,8%.

Повторне обстеження цієї когорти хворих проводили через 15-20 років в таких самих умовах. Воно було здійснене у 102 пацієнтів, які на цей момент залишилися живими. Повторно проводили визначення рівня офісного АТ, ЧСС, антропометричні виміри, ЕхоКГ, біохімічний аналіз крові, ліпідний спектр крові. Додатково використали ДМАТ, визначення вмісту катехоламінів (адреналіну і норадреналіну) та білка в сечі.

Встановити зв’язок з рештою пацієнтів (n=43) не вдалося, оскільки зі слів їх родичів вони померли внаслідок ССУ. Причини смерті вказували на підставі свідоцтв про смерть. Серед основних причин смерті були: ІМ (11,74 %), гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) (21,93 %), раптова коронарна смерть (11,63%), ІХС (40,6 %), решта: гостра розшаровуюча аневризма аорти, СН, тромбоз склали 4,7%, по одному випадку кожної нозологічної одиниці. Серед них було 41 (95,3%) чоловік і 2 (4,7%) жінки, середній вік на момент первинного обстеження склав – 41,67±1,11 років. За даними ЕхоКГ ГЛШ була діагностована на момент первинного обстеження у 73,2% пацієнтів даної групи осіб, в той час як серед групи живих вона на той час склала 50,5%.

Для ідентифікації типу ремоделювання, виявлення ГЛШ та оцінки стану систолічної функції проводили ЕхоКГ в М- та секторальному режимах на апаратах “Sonoline-SL-1”, “Sonoline-Omnia” (фірми Siemens, Німеччина) за загальноприйнятими методиками в стані спокою. Масу міокарда ЛШ (ММЛШ) розраховували за формулою Penn Convention. За ГЛШ вважали збільшення індексу ММЛШ (ІММЛШ) понад 125 г/м² для чоловіків та 110 г/м² для жінок. Типи ремоделювання ЛШ оцінювали згідно класифікації A.Ganau (1992). ДМАТ здійснювали за допомогою апарата АBPM-2 (фірми “Meditech”, Угорщина) з вимірюванням АТ кожні 15 хвилин в денний період і кожні 30 хвилин в період сну.

Біохімічне та радіоімунне дослідження показників гуморальних систем в крові з визначенням АРП, КАП, активності АПФ плазми, концентрації кортизолу проводили у відповідних лабораторіях. Базисне обстеження хворих проводили на 7-14 день безмедикаментозного періоду. Біохімічні дослідження крові та сечі проводили у відділі біохімії та в централізованій біохімічній лабораторії ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» АМН України (керівник – д-р мед. наук, проф. Л.С. Мхітарян), яка акредитована (атестат акредитації №ПТ-0174/04 та №ПТ-0172/04  від 09.06.2004 р., чинний до 09.06.2009 р.), за загальноприйнятими методиками. Крім того використовували ретроспективні дані біохімічних аналізів крові проведені хворим 15-20 років тому в тій самій лабораторії.

Статистична обробка результатів дослідження здійснена на персональному комп’ютері з використанням пакета прикладних програм SPSS 10.0 for Windows та MS Excel XP. Залежно від характеру розподілу даних застосовували процедури параметричного та непараметричного аналізу. Дані наведені у вигляді середніх значень та стандартної похибки середньої величини. Різниця між сукупностями даних визначалася вірогідною при рівні статистичної значущості (р) меншому за 0,05. Кореляційний аналіз проводили шляхом визначення лінійного параметричного коефіцієнта кореляції Пірсона.