ФАРМАКОЛОГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ РАССТРОЙСТВ ПОВЕДЕНИЯ И ПАМЯТИ В УСЛОВИЯХ ФОРМИРОВАНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПСИХОЗА

Короткий зміст

Матеріали та методи  досліджень. Дослідження  проведені на 518 білих статевозрілих щурах лінії Вістар, масою  180,0-230,0 г.  Модель стійкого патологічного стану головного мозку   у  щурів створювали шляхом внутрішньошлункового введення сиднокарбу в дозі 5 мг/кг 2 рази на день протягом 14 діб. Показники, що вивчались   у тварин, тестували  через 30 хв  після останнього  введення  сиднокарбу.    Для вивчення фармакологічної активності  в умовах СПС, викликаного сиднокарбом, використовували   наступні психофармакологічні  засоби: аміназин - 5 мг/кг, галоперідол  - 0,25 мг/кг, сульпірид - 100 мг/кг,  меліпрамін та  амітріптілін - по 2,5 мг/кг,  налоксон – по 2 мг/кг. Препарати вводили в дозах, що у лабораторних тварин  істотно  впливали  на умовно-рефлекторну  діяльність та пам'ять (В.В. Гацура, А.С. Саратиков, 1977;  И.П. Западнюк, 1983; Ю.С. Бородкин, В.А. Крауз, 1978; А.Л. Дроздов, Г.В. Дзяк, О.С. Кошелев, 2002). Досліджувані  лікарські засоби (аміназин, галоперідол, меліпрамін, амітріптілін, налоксон) вводили внутрішньочеревно, а сульпірид - внутрішньошлунково через 15-20 хвилин після останнього  використання сиднокарба. Тваринам контрольної групи в кількості 1 мл/кг маси вводили ізотонічний  розчин хлористого натрію. Поведінкові та  нейрохімічні показники  визначали  через 40  хв після застосування  ЛР. Зміни показників поведінки щурів на фоні дії психофармакологічних засобів  при  формування ЕП  визначали в установці «відкрите поле» (Я. Буреш та ін., 1991). Зміни пам'яті  вивчали  за умовною   активно-захисною  реакцією.  Формування умовної реакції активного уникнення  (УРАУ) проводили в У-подібному лабіринті з електрифікованою підлогою (Р.И. Кругликов, 1981). Для визначення  агресивності у пари щурів вимірювали поріг електрошкіряного больового подразника  (у вольтах) (ПРА), за якого розвивалися вокалізація, а потім бійки та сутички (Я. Буреш та ін., 1991). Вивчення механізмів дії досліджуваних груп нейротропних засобів, проводили шляхом визначення концентрації катехоламінів флюориметричним методом  (В.В. Меншиков, 1987) та НСБ  S-100  за  імуноферментною методикою (А.Л. Дроздов, В.І. Чорна, 1998)  в структурах головного мозку експериментальних тварин. Мозкові утворення, що були обрані для вивчення, за даними нейрофізіологічних (Ю.С. Бородкин, Ю.В. Зайцев, 1982) та  рядом нейрохімічних показників (В.А. Крауз, А.Л. Дроздов, 1997), беруть активну участь  у перебігу мнестичних реакцій. Для дослідження були обрані наступні мозкові утворення: фронтальна зона неокортексу (ФК), смугасте  тіло (СТ), медіальний таламус (МТ),  Варолієв міст   (ВМ)  та  гіпокамп (Гп).  Статистичну обробку результатів проводили: для кількісних показників з урахуванням t-критерія Стьюдента  (Н.А. Плохинский, 1970), для якісних - шляхом співставлення радіан показників (В.И. Колодяжный, А.К. Белоус, 1980).