КОНКУРЕНТНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ: ФОРМУВАННЯ, ЗМІСТ ТА РОЗВИТОК

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Значення місця державного захисту конкуренції випливає з її місця в системі ринкової економіки. Сьогодні мало в кого викликає сумнів, що добросовісна конкуренція – двигун економіки. В одному з американських судових рішень конкурентне законодавство характеризується як "всеосяжна хартія економічної свободи, спрямована на збереження вільної і безперешкодної конкуренції як правила торгівлі. Вона ґрунтується на тому, що нічим не стримувана взаємодія конкуруючих сил призведе до оптимального розподілу наших економічних ресурсів, максимально низьких цін, максимально високої якості та максимального матеріального прогресу, і, в той самий час, створить умови, що сприятимуть збереженню наших демократичних політичних і соціальних інституцій".

В Україні з перших кроків незалежності державна підтримка та захист добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності були віднесені до ріоритетних напрямів ринкової трансформації економіки.

Враховуючи, що на початку 1990-х років в українській економіці суцільно панував монополізм, головний наголос у законах, які розроблялися та приймалися в той час, робився на його подоланні та обмеженні. Українське законодавство, що регулює економічну конкуренцію, було започатковано, насамперед, як антимонопольне законодавство.

Поряд із методами, спрямованими проти порушень правил конкуренції (антимонопольне законодавство), важливу роль відіграють державні заходи, спрямовані на створення конкурентних відносин, їх підтримку і розвиток. Такі заходи полегшують суб'єктам господарювання проникнення в монополізовані сфери економіки шляхом спрощення реєстраційно-дозвільних процедур (реєстрації, ліцензування, квотування), надання податкових, митних і інших пільг. Залежно від економічної ситуації в країні робиться наголос на застосування обмежувальних заходів (антимонопольне законодавство) та розробку норм, спрямованих на регулювання конкурентних відносин (конкурентне законодавство).

Результати застосування антимонопольного законодавства в Україні можна охарактеризувати в такий спосіб. Мети створення і розвитку конкуренції на товарних ринках України антимонопольне законодавство не досягло, хоч в окремих галузях намітилася тенденція до формування конкурентного середовища. Не вдалося послабити дію деяких монопольних структур, що залишилися від радянського періоду, і має місце поступове формування нових монопольних структур.

Такі результати обумовлені, головним чином, тим, що антимонопольне законодавство із самого початку розглядалось як спрямоване проти монополістичної діяльності. При розробці законодавства не бралися до уваги, по-перше, сама мета розвитку конкурентних відносин, по-друге, особливості національних умов, що полягають у повній відсутності конкурентних відносин, що потребувало розробки жорстких заходів конкурентного регулювання і визначало створення стимулюючих норм як першочергове завдання.

Саме тому постала нагальна потреба термінового доопрацювання антимонопольного законодавства з метою стимулювання створення конкурентних відносин. У 2001 році в Україні почало формуватися нове конкурентне законодавство, в якому були враховані недоліки антимонопольного законодавства, і з’явилися норми, що були покликані стимулювати розвиток конкурентних відносин. Норми стимулюючого характеру отримали закріплення як в конкурентному законодавстві, так і в інших актах, що містять положення антимонопольного і конкурентного спрямування.

Обрання теми дисертаційного дослідження зумовлене відсутністю системного та комплексного дослідження, узагальнення і побудови саме системи конкурентного законодавства. Наукова систематизація, як логіко-предметна, творча аналітич­на робота по осмисленню правових норм, дозволяє упорядкувати їх, розмежувати і узагальнити, а це в свою чергу дозволяє більш ефективно їх вдосконалювати.

Наведені чинники визначають актуальність дисертаційного дослідження проблем формування та розвитку конкурентного законодавства в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідною роботою Центра комплексних досліджень з питань антимонопольної політики та юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.