ПРОТЕОЛІЗ, ЕНДОТОКСИКОЗ ТА МЕТАБОЛІЗМ ФІБРИНОГЕНУ В ПАТОГЕНЕЗІ АКУШЕРСЬКИХ ХВОРОБ У КОРІВ

Короткий зміст

Дослідження з теми дисертаційної роботи проведені протягом 1995–2003 рр. на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ. Матеріалом для виконання дисертаційної роботи були корови української чорно-рябої молочної та голштинізованих червоної степової і симентальської порід сухостійного і післяродового періодів, що належали колгоспу ім. Енгельса Новопсковського району Луганської області, КСП “40-річчя Жовтня”, Куйбишевського району, “Зоря” Бердянського району Запорізької області, ПОСП “Радівське” Калинівського району Вінницької області, агрофірми “Україна №25”, КСП “Томилівське” Білоцерківського району, “Устимівське”, “Дзвінкове” Васильківського району, “Ківшовате” Таращанського району, ДГ “Шевченківське” Тетіївського району, СТОВ “Агросвіт” Миронівського району Київської області.

На першому етапі досліджень вивчали поширення акушерських хвороб у корів. Ці дослідження проводили відповідно до методичних рекомендацій щодо диспансеризації великої рогатої худоби (Левченко В.І. і співавт., 1997).

З метою розроблення способів прогнозування родових і післяродових хвороб, вивчали стан протеїназно-інгібіторного балансу, метаболізму фібриногену, показників ендотоксикозу і ехоструктури плацент у сухостійних корів.

Рівень сумарної протеолітичної активності (СПА) та інгібіторів α₁-інгібі-тора протеїназ (α₁-ІП) і α₂-макроглобуліну (α₂-М) у плазмі крові визначали за методами К.М. Веремеенка зі співавт. (1988). Кількість фібриногену визначали за методом В.О. Белицера зі співавт. (1983), його метаболітів – розчинного фібрину (РФ) – за методом Т.В. Варецької зі співавт. (1992) і продуктів розпаду фібрину/фібриногену (ПРФ) – за методом В.О. Белицера зі співавт. (1987), фібринстабілізуючого фактора ФХІІІ – уніфікованим методом. Вміст малонового діальдегіду (МДА) визначали за методикою Л.И. Андреевой зі співавт. (1988), молекул середньої маси (МСМ) – за методикою В.В. Ніколайчика зі співавт. (1991). Дослідження проводили за 60–45, 40–25 та 15–5 діб до родів.

Залежно від перебігу родів і післяродового періоду корів розділили на групи. У першу групу ввійшли тварини з нормальним перебігом вказаних процесів (20 гол.). Друга група була сформована з корів, у яких відмічали затримання посліду (12 гол.). Третю групу склали тварини з післяродовим метритом (13 гол.). До четвертої групи ввійшли корови із субінволюцією матки (19 гол.).

Гормональний профіль і мікробну контамінацію геніталій вивчали у корів з коагулопатією – перша група і на клінічно здорових тваринах, які були контрольними. Вміст прогестерону і естрадіолу визначали імуноферментним методом за допомогою тест-систем “DCL – 10 – 3900 Active” з використанням імуноферментного аналізатора “Stat fax” за 40–25 та 10–5 діб до родів. Для бактеріологічного дослідження перед родами брали зразки слизу із каудальної частини шийки матки, а після родів із матки.

Дослідження ехоструктури плацент у корів проводили в сухостійний період. З цією метою використовували прилад ультразвукової дії (УЗД) “Scanner 100 S” з секторним датчиком. Зображення фіксували і записували на дискету. Залежно від перебігу родів і післяродового періоду тварин розділили на групи. У першій групі були корови з нормальним перебігом родів і післяродового періоду (51 гол.). До другої групи входили тварини із затриманням посліду (11 гол.). Третя група складалася з корів з післяродовим метритом (14 гол.), а у четверту групу входили тварини із субінволюцією матки (15 гол.). Визначали характерні особливості ехоструктури плацент та частоту їх прояву у кожній групі.

На основі гемостазіологічних показників (РФ і ПРФ) у сухостійних корів і результатів сонографічних досліджень плацент були розробленні нові способи прогнозування родових і післяродових хвороб. Вміст метаболітів фібриногену визначали у 144 тварин, а ехоструктуру плацент – у 228 корів.

Профілактичну ефективність тривітаміну і його суміші з препаратом АСД ф-2 вивчали при несприятливому прогнозі щодо перебігу родів і післяродового періоду. Для проведення досліду сформували три групи корів. Тваринам першої групи (27 гол.) препарати не вводили. Другій групі тварин (42 гол.) застоствували тривітамін у дозі 15 см³ з інтервалом 5–7 діб 4–5 разів. Коровам третьої групи уводили тривітамін (15 см³) у суміші з АСД ф-2, (1,5 см³) з тим же інтервалом і кратністю. Вивчали вплив вказаних схем обробок на вміст МДА і МСМ. Реєстрували частоту і характер акушерських хвороб.

Патогенез післяродових хвороб вивчали за станом протеїназно-інгібітор-ного потенціалу, показників ендотоксикозу, метаболізму фібриногену і мікробної контамінації матки в динаміці лохіального періоду залежно від його перебігу. Крім того, у плазмі крові визначали сумарну фібринолітичну активність (СФА), плазмінову активність (ПА) та активність тканинного активатора плазміногену (t-РА) за методом фібринових пластинок (1952). Активність фактора Хагемана досліджували за методом К.В. Веремієнка зі співавт. (1978). Для проведення досліджень сформували три групи корів по 12 гол. залежно від перебігу післяродового періоду: перша група з нормальним перебігом, друга – із субінволюцією матки, третя – з післяродовим метритом. У всіх групах корів забір крові і вмісту матки проводили на 1–2-у, 5–6-у і 10–12-у добу після родів.

Наступні дослідження проводили з метою визначення профілактичної ефективності ентеросгелю при загрозі розвитку метриту після ускладнених родів. На основі цих даних розробляли і затверджували нормативно-технічну документацію на його виробництво та застосування (наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини України за № 10 від 7.04.97р. про проведення державних виробничих випробувань сорбційного препарату ентеросгель у господарствах Запорізької і Київської областей). Крім того, вивчали вплив комплексних препаратів на основі ентеросгелю на термін прояву статевої циклічності і заплідненість корів. Тваринам першої дослідної групи (42 гол.) внутрішньоматково вводили ентеросгель з імобілізованим на ньому мірамістином у співвідношенні 100:1 в дозі 100–150 см³. Коровам другої дослідної групи (39 гол.) у матку вводили ентеросгель з імобілізованою на ньому іпсилон амінокапроновою кислотою у співвідношенні 20:1 у такій же дозі. Тваринам третьої дослідної групи (41 гол.) використовували тільки ентеросгель. Коровам контрольної групи (51 гол.) в матку вводили 10 %-й розчин іхтіолу. Для підвищення скоротливої функції матки усім тваринам щоденно парентерально вводили 0,1 %-й розчин карбахоліну в дозі 2 см³. Препарати вводили з 1–2 доби після ускладнених родів 3–4 рази. Визначали стан протеїназно-інгібіторного балансу, показників ендотоксикозу та фібринолізу. Проводили акушерське і сонографічне дослідження тварин з метою контролю за перебігом післяродового періоду.

Визначали видовий склад, концентрацію і стійкість мікрофлори матки до антибактеріальних препаратів у корів із загрозою виникнення післяродового метриту за прийнятим у мікробіології методом. Проби вмісту матки відбирали на 1–2-у добу після родів до початку лікування і після нього на 10–12-у добу. Для вивчення складу мікроорганізмів проби висівали на МПА, кров'яний і сироватковий МПА, МПБ, середовища Ендо і Кітта-Тароцці. Культивування проводили в термостаті при 37⁰ С. Облік результатів росту мікрофлори на середовищах проводили з урахуванням характеру росту колоній, що виросли із зразків. Потім виділяли чисті культури, вивчали їх біохімічну активність, визначали видову належність за Бергі (1980) та чутливість до антибіотиків.

Результати досліджень опрацьовували статистично за методом И.А. Ой-вина (1960) за допомогою програмного забезпечення комп’ютера Pentium-166. Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф.Белоусова зі співавт. (1982) та МСГ СРСР (1984).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Діагностичний етап акушерської диспансеризації корів

При клінічному обстеженні сухостійний корів трьох господарств виявиляли: вищесередню вгодованість у 14,1–42,4 %, ознаки остеодистрофії у 15,4–39,8 %, діагностували мастит у 6,4–20,4 %, що вказує на порушення обміну речовин. Це підтверджувалося зниженою концентрацією кальцію (2,0±0,05 ммоль/л) і неорганічного фосфору (1,5±0,06 ммоль/л), підвищеним (86,5±1,2 г/л) і зниженим (74,6±1,1 г/л) рівнем білка, низьким вмістом каротину (276,0±37,0 мкг/100 мл) у сироватці крові контрольних груп тварин окремих господарств. У тварин з порушеним обміном речовин зростало фізіологічне навантаження на печінку та нирки, про що свідчив їх функціональний стан. Знижений вміст сечовини (3,0±0,3 ммоль/л) у корів може бути зумовлений порушенням сечовиносинтезувальної функції печінки. Підвищений вміст креатиніну (156,4±10,1 – 184,1±5,5 мкмоль/л) у сироватці крові контрольних тварин може бути наслідком розвитку ниркової недостатності у сухостійних корів. Активність аспарагінової трансферази (АсАТ) сироватки крові була підвищена у 30–45 % тварин. Активність аланінової трансамінази (АлАТ) була більш стабільною. Такий стан обміну речовин та функціонування печінки і нирок указує на напружену роботу всіх систем організму вагітних тварин.

У корів під час родів і в післяродовий період акушерські хвороби реєстрували у 19,2–59,3 % випадків. Ускладненні роди – у 14,1–46,4 % тварин. Травми родових шляхів відмічали у 11,5–40,2 % корів. На їх фоні у 50,0–75,7 % тварин розвивався гострий післяродовий метрит. Затримання посліду реєстрували у 6,4–14,3 % корів.

Отже, акушерські хвороби виникають внаслідок порушення обмінних процесів, що призводить до зниження резистентності і реактивності організму вагітних тварин, а також під час родів і післяродового періоду.