ГІПОДЕРМОЗ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ І РОЗРОБКА ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З НИМ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

Дослідження проводились протягом 1999–2001 років у лабораторії арахноентомології ІЕКВМ УААН і тваринницьких господарствах Харківської області.

Вивчення фауни оводів, біології та екології підшкірного овода Hypoderma bovis і розробку ефективних методів боротьби з ним проводили в умовах зони лісостепу України (Харківська область) у трьох базових тваринницьких господарствах та приватних секторах. Розроблений інсектицидний препарат ектоцид впроваджено у 5 господарствах Харківської та Донецької областей.

Вивчення біотичних, абіотичних та антропогенних факторів проводили методом аналізу загальних даних з екології ї фенології підшкірних оводів, систематизованих відповідно до умов Харківської області і доповнених власними дослідженнями. Як початковий матеріал, були використані статистичні дані ветеринарного відділу облсільгоспуправління, Вовчанської метеостанції та інші.

Епізоотологічний стан щодо гіподермозу (розповсюдження, ступінь інвазованості тварин личинками оводів, динаміка окремих фаз розвитку) вивчали на 11016 тваринах великої рогатої худоби різних вікових груп у тваринницьких господарствах з різними формами власності.

Визначення періоду міграції личинок І стадії проводили за методами І. С. Івашкова (1959) і С. Д. Орлова (1962). За три роки (1999 – 2001) на Вовчанському м’ясокомбінаті і забійних пунктах господарств було обстежено 110 туш великої рогатої худоби.

Спостереження за тваринами на пасовищі при вивченні тривалості льоту овода проводили візуально (метод В. М. Вороніна (1964). Відлов комах проводили за допомогою ентомологічного сачка діаметром 30 см (Н. Г. Олсуф’єв, 1934; К. К. Фасулаті, 1961).

Динаміку утворення жовен і вихід личинок на залялькування вивчали на 30 коровах і 20 телятах 1,5–2 - річного віку. Обстеження тварин проводили два рази на місяць з січня по листопад. Знайдені жовна відмічали, вистригаючи шерсть навколо них.

Вивчення тривалості розвитку 50 личинок у жовнах проводили у СБК “Мрія” Вовчанського району Харківської області з січня по жовтень за методом М. В. Вороніна (1964) з використанням тканинних ковпачків для збирання личинок. Отриманих личинок консервували у 70 % етиловому спирті з попереднім проварюванням (Фасулаті К. К., 1961; Воронін В. М., 1964). Виховування лялечок у лабораторних умовах проводили за методом В.Ф. Галата (1966). Контролем були лялечки, розміщені в зовнішньому середовищі (метод М. В. Вороніна, 1964). Було проведено спостереження за розвитком 41 личинки у фазі лялечки.

Визначення загального періоду клінічного прояву гіподермозу, а саме – екстенсивність інвазії (кількість інвазованих тварин у групі) та інтенсивність інвазії (кількість личинок на уражену тварину) проводили у господарствах та приватному секторі Вовчанського району Харківської області. Всього за три роки (1999–2001 рр.) було обстежено 7275 тварин великої рогатої худоби. Дослідження проводили з січня по листопад один раз на місяць шляхом огляду і пальпації тварин.

Підрахунки збитків, нанесених гіподермозною інвазією, від зниження надоїв молока, середньодобового приросту маси тіла молодняку та якості шкіряної сировини були проведені загальноприйнятим методом І. Н. Нікітіна з співавторами (1987).

Вивчаючи токсичну дію інсектицидних препаратів, використали лабораторну тест-модель підшкірного овода – личинки та імаго кімнатної мухи (Musca domestica L.). Всього було використано 1500 імаго мух і 2500 личинок ІІ – ІІІ стадії. Чутливість кімнатної мухи до інсектицидів вивчали за допомогою методів В. А. Лінєвої з співавторами (1961) і ВООЗ (1972, 1974).

Виробничі випробування ефективності інсектицидних препаратів проводили на 299 тваринах великої рогатої худоби. Екстенсефективність та інтенсефективність інсектицидних препаратів визначали методом А. А. Непоклонова і Г. А. Таланова (1966).

Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Ехсеl.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Видовий склад і особливості біології підшкірних оводів великої рогатої худоби у зоні лісостепу України (Харківської області). З метою вивчення видового складу підшкірних оводів нами проведено збір личинок у господарствах Харківської області в період з травня по вересень 1999–2001 рр. Всього зібрано 315 личинок I – III cтадії. При визначенні в лабораторії арахноентомології ІЕКВМ УААН отриманих личинок за допомогою визначника К. Я. Груніна (1963) було встановлено, що всі вони відносяться до виду строка Hypoderma bovis De Geеr (Diptera: Hypodermatidae).

З квітня по листопад 2000 року проведено спостереження за розвитком 41 лялечки підшкірного оводу H. bovis. В лабораторних умовах залялькувалось – 94,1 % личинок, тривалість періоду становила 2–3 доби (2,5 ± 0,13); в природніх умовах – 87,5 %, а період становив 1–6 діб (2,96 ± 0,43). Термін розвитку лялечок у лабораторних і природніх умовах значно коливався, що пов’язано з кліматичними показниками температури і вологості. Взагалі, період розвитку підшкірних оводів у фазі лялечки, у середньому, становив у лабораторних умовах  27,7±1,3 діб (з коливанням від 19 до 34 діб), а в природніх – 34,8±2,04 діб (з коливанням від 24 до 48 діб). У зовнішньому середовищі довший час розвивались лялечки, які заляльковувались в ранні (початок травня) і пізні строки (кінець серпня і вересня), а швидше – ті, що залялькувались наприкінці травня, у червні, липні і на початку серпня, тобто, коли встановилась стійка тепла погода. Нами спостерігалась значна загибель лялечок підшкірного овода. Так, з 24 личинок, розміщених у зовнішньому середовищі, закінчило свій розвиток 54,2 %, в лабораторних з 17 личинок – 68,7 %.

Перший літ самок підшкірного овода в 2000 році відмічений 26 червня в безвітряну і сонячну погоду при температурі повітря 28 єС, а останній – 13 вересня, у зв’язку з погіршенням погодних умов. У 2001 році літ оводів почався 19 червня, в цей день була висока температура – до 22,6 єС, а закінчився – 23 вересня. У дощову та хмарну погоду, а також при сильних вітрах льоту оводів не відмічали.

Таким чином, літ самок підшкірного овода на пасовищах лісостепової зони України (Харківська область) починається з першої половини червня і продовжується до середини вересня (приблизно 3,5 місяці), а за сприятливих погодних умов – до жовтня (приблизно 4 місяці).

З метою вивчення динаміки заселення хребтових каналів личинками підшкірного овода I стадії за три роки (1999–2001 рр) обстежено 110 туш великої рогатої худоби різних вікових груп на Вовчанському м’ясокомбінаті.