Пренатальна гіпотрофія у собак, її діагностика та профілактика

Короткий зміст

Роботу виконували в умовах лабораторій кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин, клінічної бази факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії, а також у розплідниках різної форми власності м. Харкова, Харківської та Львівської областей.

Матеріалом дослідження слугували вагітні суки породи німецька вівчарка. Для експериментальних досліджень використовували тварин, що не мали породної цінності, на різних термінах вагітності, їх ембріони, плоди та цуценята (віком до однієї доби).

Дослідження з метою визначення етіопатогенезу пренатальної гіпотрофії у собак було проведено в умовах клінічної бази кафедри акушерства, гінекології і біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії. Для експерименту було відібрано дві групи тварин (по три тварини у кожній), яких відбирали за принципом аналогів. Собаки не мали породної цінності, були віком 2-3 роки, масою 25-30 кг.

Лабораторні дослідження з метою визначення окремих біохімічних показників у вагітних сук проведено з використанням загальноприйнятих методик. Визначали вміст у сироватці крові загального білку, неорганічного кальцію, фосфору, кислотної ємності, вітаміну А, а також ретинол у печінці.

Діагноз – пренатальна гіпотрофія цуценят ставили на підставі морфометричних показників плодів, отриманих від сук на 58 добу вагітності, а також морфофункціональних змін у органах плодів (щитовидній залозі, печінці, наднирниках, матці, яєчниках) та плаценті.

Гістологічні та гістохімічні дослідження органів плодів проводили за          загальноприйнятою методикою. Зрізи  щитовидної залози та печінки робили по товщині органів у середній їх частині. Зрізи хоріальної частини плаценти, матки, наднирників – перпендикулярно шарам органа.

Фарбування проводили гематоксиліном-еозином, за методом Маллорі та Перлса. Визначали товщину коркового шару наднирників, діаметр фолікулів щитовидної залози, та висоту фолікулярного епітелію, товщину стінки матки, кількість маткових залоз на площі 1 см² , їх діаметр.

У печінці визначали рівень гемопоезу, у хоріальній частині плаценти наявність чи відсутність екстравазатів, вміст еластичних волокон, ділянок гемосидерину.

Визначали кількість примордіальних (по периметру у місцях їх найбільшої локалізації) фолікулів у яєчниках.

Вимірювання проводили за допомогою гвинтового окулярного мікрометра (МОВ-1-15^Х) не менше як у 10 місцях. Мікрофотографічні знімки робили за допомогою спеціальної приставки на мікроскопі.

Схема експерименту проведеного з метою з’ясування механізмів розвитку пренатальної гіпотрофії подана нижче (схема 1).

Наступні дослідження були спрямовані на розробку способу діагностики пренатальної гіпотрофії у собак, який включає два розділи: перший – проведення загального клінічного та вагінального дослідження; другий – комп’ютерно-диференційне визначення стану розвитку ембріонів чи плодів.

Використовували клінічні, гінекологічні, сонографічні дослідження та уперше запропонований для цього метод колпоцитоскопії.

Вагінальне дослідження проводили за допомогою гінекологічного дзеркала для сук крупних порід (патент № 9393 UA) оцінювали загальний стан статевих органів суки (стан шийки матки, слизової оболонки вагіни, наявність чи відсутність патологічних процесів, новоутворень, запалень).