СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА ДЕРМАТОМІКОЗІВ СОБАК І КОТІВ

Короткий зміст

Дисертаційна  робота виконана протягом  2003 – 2007 рр. в Сумському національному аграрному університеті. Дослідження проводились на базі: Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів; ТОВ „Алтекс”; ЗАТ НВАП „Новогалещинська біофабрика”;  Київської міської державної лабораторії ветеринарної медицини; клінік ветеринарної медицини м. Києва.

Епізоотичну ситуацію щодо дерматомікозів собак і котів вивчали за  результатами мікологічних досліджень, які виконували загальноприйнятими методами, що включали: відбір, мікроскопію і посів патологічного матеріалу (зіскрібки шкіри, волосся) на живильні селективні середовища, виділення та ідентифікацію збудника, вивчення морфологічних, культуральних і біологічних властивостей.

Ідентифікацію чистих культур збудників трихофітії і мікроспорії проводили за морфологічними, культуральними ознаками та з використанням визначників грибів (Саркисов А.Х., Королева В.П., Квашенина Е.С. и др., 1971; Кашкин П.Н., Хохряков М.К., Кашкин А.П., 1979; Sutton D.A., Fothergill A.W., Rinaldi M.G., 1998, 2001). Дерматофіти виділяли з патологічного матеріалу та культивували на агаризованому  бульйоні Сабуро, сусло-агарі за температури 27 ±1 ⁰С впродовж 10–14 діб.

Патогенність епізоотичних штамів Trichophyton mentagrophytes і Microsporum canis визначали за методом нашкірного зараження лабораторних тварин (кролів, морських свинок) грибними гомогенатами,  які  в кількості 0,5 см³ втирали в попередньо депільовану і скарифіковану шкіру в ділянці холки, завбільшки 3 х 3 см. Після інокуляції дерматофітів за тваринами спостерігали впродовж 30–45 діб, враховуючи наявність/відсутність ураження шкіри, його характер, тривалість.

При відборі перспективних вакцинних і контрольних штамів дерматофітів приділяли увагу одержанню однорідних (моноспорових) культур без ознак дисоціації, з наступним виділенням найбільш життєздатних, стабільних і спороутворюючих культур.

При виборі вакцинних штамів дерматофітів враховували  імуногенність,  а контрольних – вірулентність.

Визначення вірулентності та заражаючої дози штамів дерматофітів проводили шляхом нашкірного зараження морських свинок, кролів грибними гомогенатами із вмістом мікроконідій: 1,0 х 10⁶; 2,5 х 10⁶ та 5,0 х 10⁶. Кількість мікроконідій дерматофітів підраховували в камері Горяєва.

У подальшій роботі використовували відібрані нами вакцинні штами Trichophyton mentagrophytes 15 та  Microsporum canis 22, які були виділені від хворих на трихофітію і мікроспорію котів відповідно, контрольні – Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К та Microsporum canis 65 К, ізольовані від хворих на трихофітію і мікроспорію собаки і кота  відповідно (депоновані в Державному науково-контрольному інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів).

Розробка технології виробництва вакцини „Фунгіканіфел” інактивованої асоційованої проти дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії) собак і котів складалася  із: пошуку і селекційного відбору вакцинних штамів, методу інактивації, визначення нешкідливості та імунізуючої дози, тривалості імунітету й імунобіологічної перебудови організму тварин на введення вакцини та адаптацію виробництва вакцини відповідно до промислових умов.

Визначення імуногенної активності вакцини проводили на лабораторних (кролях, морських свинках) та сприйнятливих (собаках, котах) тваринах. Вакцину вводили тваринам в об’ємі 0,5 та 1,0 см³ внутрішньом’язово в ділянку стегна, спочатку в одну кінцівку, а через 10–14  діб у другу. Через 21–30 діб щеплених і не щеплених (контрольних) тварин заражали нашкірним методом вірулентними штамами Trichophyton mentagrophytes ТМ-48 К і Microsporum canis 65 К. Облік результатів випробувань проводили на 21–25 добу після зараження, враховуючи наявність/відсутність і тривалість ураження шкіри. Підтвердженням захворювання тварин було одержання ретрокультур. 

Тривалість імунітету у лабораторних та сприйнятливих тварин при застосуванні вакцини „Фунгіканіфел” визначали через 30 діб, 6 та 12 місяців після щеплення (відповідно до методики визначення імуногенної активності вакцини).

Визначення антитіл у сироватці крові  тварин при експериментальних трихофітії і мікроспорії, викликаних штамами Trichophyton mentagrophytes 15 і Microsporum canis 22 відповідно та щеплених вакциною «Фунгіканіфел» проводили за допомогою реакції аглютинації, яку виконували загальноприйнятими методами, а облік оцінювали в плюсах за трибальною системою.

Клінічні випробування вакцини „Фунгіканіфел” проводили протягом  20 місяців (жовтень 2004–травень 2006 рр.), при цьому з лікувально-профілактичною метою її застосовували 63 собакам і 129 котам, хворих на дерматомікози, з профілактичною –  7 і 18  відповідно.

Комісійні міжвідомчі випробування вакцини „Фунгіканіфел” проводили згідно з наказом Головного Державного інспектора ветеринарної медицини України від 28.01.2005 року № 4 за затвердженою методикою. Дослідження  були проведені  на базі ЗАТ НВАП „Новогалещинська біофабрика”.

Статистична обробка цифрових даних проведена за методом Ст’юдента у модифікації Р.Б. Стрєлкова, 1986.