ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Протягом 2003–2005 рр. у названих вище господарствах проводилося диспансерне обстеження 620 корів чорно-рябої голштинської породи для визначення поширення захворювань дистального відділу кінцівок з урахуванням умов їх годівлі та утримання. Зокрема, у ТОВ “Сухоліське” випадки ураження кінцівок зустрічаються у 13,8 % тварин, тоді як в агрофірмі “Світанок” вони набули масового характеру (78,9 %). У зв’язку з цим нами досліджена залежність виникнення гнійно-некротичних уражень пальців у корів від умов їх годівлі та утримання. Крім того, у цих господарствах протягом 2003–2004 рр. проводилося щомісячне диспансерне обстеження тварин та лікування хворих, що дозволило визначити динаміку хвороб ратиць у корів протягом року.

Клінічно-діагностичний етап передбачав загальне дослідження, а також клінічну та бактеріологічну характеристику гнійно-некротичних процесів у ділянці пальців.

При місцевому дослідженні звертали увагу на локалізацію процесу, його поширення, наявність карманів, відшарувань копитцевого рогу тощо.

Крім клінічних змін, нами вивчено низку морфологічних і біохімічних по-казників крові, а також стану природної резистентності у корів, з гнійно-некротичними процесами в ділянці пальця (74 голови). Дослідження крові проводили за наступними показниками: загальна кількість еритроцитів, лейкоцитів та лейкограма – за загальноприйнятими методами; гемоглобін – геміглобінціанідним методом; загальний білок – рефрактометрично; загальна кількість імуноглобуліннів – за реакцією з 18 %-ним розчином натрію сульфіту; білкові фракції – нефелометричним методом; глікопротеїди та глікозаміноглікани – фракційним методом за І.В.Нєвєровим та Н.І.Титаренко (1979); сіалові кислоти – за методом Гесса (2003); церулоплазмін – за методом Равіна (2003).

Отримані результати порівнювали з аналогічними даними 10-ти клінічно здорових корів.

Відбір зразків крові проводили шляхом пункції яремної вени, після попе-реднього клінічного дослідження тварин. Для морфологічних досліджень кров стабілізували 3,8 %-ним розчином цитрату натрію, а для біохімічних – отримували сироватку. В разі необхідності зразки сироватки заморожували при температурі –20 °С.

Для бактеріологічного дослідження під час хірургічної обробки відбирали матеріал з вогнищ ураження на межі здорових та некротизованих тканин у проавтоклавовані пробірки з фізіологічним розчином. Для створення анаеробних умов, при культивуванні F. nekrophorum використовували пірогалол.

Визначення біохімічних показників крові у корів з гнійно-некротичними ураженнями показали, що у багатьох випадках, особливо при флегмонозних процесах і пододерматитах, у хворих знижувалися імунні показники. Тому в комплексному лікуванні таких корів ми використовували імуномодулювальний препарат КАФІ, попередньо визначивши його оптимальну дозу для високопродуктивних корів. Для цього нами були відібрані корови 5–6-річного віку в сухостійний період, продуктивністю 5–8 тис. л молока за лактацію. Препарат вводили внутрішньом’язово. За принципом аналогів було сформовано 5 груп корів. Тваринам першої групи (6 корів) КАФІ вводили в дозі 1 мл на голову, другої (5) – 2, третьої (5) – 3, четвертої (6) – 4; п’ята група (7) була контрольною – 1 мл 0,85 %-ного розчину натрію хлориду. Кров для біохімічних досліджень відбирали до введення препарату та через 14 днів і 2 місяці після введення.

Клініко-експериментальне обґрунтування лікувальних заходів при гнійно-некротичних процесах у ділянці пальців у корів проводили в 2-х серіях дослідів. При цьому використовували весь комплекс зазначених клінічних, гематологічних та біохімічних досліджень.

У першій серії дослідів було вивчено лікувальну ефективність фенол-скипидар-димексидної емульсії. Для цього за принципом аналогів було підібрано три групи тварин з гнійно-некротичними ураженнями пальців. У першій (44 корови) для лікування використали фенол-скипидар-димексидну емульсію (фенол – 5,0; скипидар – 10,0; рицинова олія – 50,0; димексид – 50,0), у другій (38 корів) – емульсію Барсукова (фенол – 5,0; скипидар – 10,0; рицинова олія – 50,0). Тваринам третьої групи (контрольна, 40 корів) на осередки ураження наносили порошок Житнюка (цукор – 60,0; ксероформ – 20,0; стрептоцид – 15,0; борна кислота – 5,0) з сульфатом міді у співвідношенні 10:1.

У другій серії дослідів вивчалася лікувальна ефективність комплексного препарату АСД (фракція 3) з димексидом. За принципом аналогів було підібрано три групи тварин з гнійно-некротичними ураженнями пальців. У першій групі (42 корови) використовували комплексний препарат АСД (ф. 3) (АСД фракція 3 – 52,5 %, етоній – 0,5 %, ксероформ – 5 %, стрептоцид білий – 10 %, тривіт – 2 %, вазелінова олія – 30 %), у другій (46 корів) – його суміш з димексидом у співвідношенні 2:1, у третій (40 корів) – порошок Житнюка із сульфатом міді у співвідношенні 10:1.

При лікуванні всіх корів з гнійно-некротичними процесами у ділянці пальців проводили ретельну хірургічну обробку вогнищ уражень після провідникової анестезії 3 %-ним розчином новокаїну. При виразках та пододерматитах видаляли гній, некротизовані тканини, відшарований копитцевий ріг. При флегмонозних процесах проводили розтин абсцесів або розширення наявного ранового каналу і максимально видаляли гнійний ексудат та мертві тканини за допомогою розчину фурациліну (1:5000) з 3 %-ним розчином перекису водню (1:1). Потім на вогнища ураження накладали серветки, оброблені вказаними препаратами, які фіксували захисною пов'язкою; верхні шари останньої просочували дьогтем, а зміну пов'язки робили з інтервалом 3–4 дні. Зазначені препарати використовували в першу фазу запального процесу – до повного очищення вогнищ уражень від авіталізованих тканин, гнійного ексудату і появи грануляцій. В подальшому для стимуляції розвитку грануляційної тканини використовували мазь Вишневського до повного закриття ранового дефекту. Тваринам усіх груп на початку лікування вводили 3 мл КАФІ внутрішньом’язово.

Лікувальну ефективність визначали за терміном повного очищення вогнищ ураження від авіталізованих тканин і гнійного ексудату, стабілізації показників крові та інтенсивністю регенеративних процесів.

Відбір проб крові проводили на початку лікування, в процесі лікування (очищення вогнищ уражень від авіталізованих тканин та розвитку грануляцій) і після клінічного видужування тварин.

Цифровий матеріал оброблено методами варіаційної статистики на персо-нальному комп’ютері з використанням програми MS Excel.

Результати досліджень та їх аналіз

Поширення хвороб у ділянці пальців у корів

Вивчення поширення уражень ділянки пальців у високопродуктивних корів чорно-рябої голштинської породи з урахуванням умов їх годівлі та утримання проведені в господарствах Київської області (племгосподарства “Світанок”, “Сухоліське”).

В агрофірмі “Світанок” на відділку “Ковалівка” племферма укомплектована поголів’ям із 320 корів, продуктивністю 6–7 тис. літрів молока за лактацію. Утримання цілорічне стійлове зі щоденним пасивним моціоном на при-фермських вигульних майданчиках. Як підстильний матеріал використовується тирса. Видалення гною з приміщень здійснюється за допомогою скребкового транспортера. В господарстві практикується висококонцентратна годівля (добова доза концентратів 10 кг) з обмеженою кількістю якісних грубих кормів.

У ТОВ “Сухоліське” племферма укомплектована поголів’ям із 300 корів, продуктивністю 5,5–6,5 тис. літрів молока за лактацію. При цьому практикується стійлово-табірний спосіб утримання корів: у зимовий період – у типових корівниках зі щоденним пасивним моціоном у прифермських загонах, а в літньо-осінній (травень-вересень) – в літньому таборі з щоденним випасанням на штучних пасовищах. Підлога в корівниках бетонна. Тварини в достатній кількості забезпечені підстильним матеріалом. Видалення гною з приміщень здійснюється за допомогою скребкового транспортера. Добова даванка концентратів становить 3 кг. Тварини в достатній кількості забезпечені сіном бобових трав.

За 2003 р. в АФ “Світанок” було виявлено 248 тварин із різними ураженнями пальців, що становить Серед патології ділянки пальців частіше домінували виразкові процеси шкіри міжпальцьової щілини та м’якушів (близько 50 %), гнійні та гнильні пододерматити (30–33 %), рідше флегмонозні процеси (9–10 %), виразка Рустергольца (4–5,4 %) та подартрити (3 %). Вивчаючи кількість уражень по місяцях у господарстві не виявлено сезонності у прояві захворюваності.

При бактеріологічному дослідженні патматеріалу, відібраного від хворих тварин, у вогнищах ураження було виділено F. nekrophorum в асоціації з E. coli та St. аureus.

У ТОВ “Сухоліське” протягом 2003 р. було виявлено 44 корови з гнійно-некротичними ураженнями пальців, що склало 14,6 % від загального поголів’я, а за 2004 р. – 39 (13 %) (табл. 1).

Здебільшого спостерігали виразки шкіри міжпальцьової щілини (34–46,2 %) та пододерматити (35,9–36,4 %). Флегмонозні процеси та гнійні подартрити зустрічалися досить рідко, розвивалися частіше як наслідок травм і, рідше, як ускладнення пододерматитів, зумовлених несвоєчасним лікуванням. Основна кількість уражень припадала на літні місяці, що пов’язано з травмуванням кінцівок на пасовищах.

Отже, існує пряма залежність між гнійно-некротичними ураженнями ратиць у корів та умовами їх утримання й годівлі.