ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ШКІРИ ПРИ ДЕМОДЕКОЗІ СОБАК

Короткий зміст

Робота виконана впродовж 2000-2003 рр. на базі кафедри патологічної анатомії НАУ, ветеринарної клініки для дрібних тварин “Медісан-К”, наукової лабораторії Інституту екологічної патології людини і в лабораторії диспансерного відділення туберкульозної лікарні № 1 м. Києва.

         Поширенність демодекозу собак в м. Києві вивчалася на основі аналізу звітності управління ветеринарної медицини м. Києва за 1999 – 2002 рр. і результатів власних досліджень, які були проведені на базі ветеринарної клініки для дрібних тварин "Медісан-К" протягом 2002-го року (Харківський р-н м. Києва).

Клінічне обстеження 697 собак різних порід і віку виконували загальноприйнятими методами (Х.Г. Німанд, 1998). Кров для досліджень брали з підшкірної вени передпліччя вранці до годування тварин. Як стабілізатор використовували гепарин.

Гематологічні показники 39 хворих на демодекоз і 30 контрольних клінічно здорових собак аналогічного віку і породи (вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, ШЗЕ, лейкограму) визначали загальноприйнятими методами.   

         Біохімічні дослідження крові тих же тварин проводили на біохімічному аналізаторі крові Humalyzer 2000 (Німеччина). Визначали вміст загального білка, загального білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активність α-амілази, аспартат-амінотрансферази, аланін-амінотрансферази. Підготовку проб і визначення конкретних показників проводили згідно з інструкцією до приладів та реактивів.

Глибокі зскрібки шкіри від 174 собак з дерматозами різної етіології досліджували загальноприйнятим методом.

Біоптати для гістологічного дослідження отримували від 174 собак з дерматозами різної етіології і 30 контрольних тварин за розробленою нами методикою, фіксували в 10 % нейтральному розчині формаліну і заливали в парафін. Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном Караці і еозином та за Ван-Гізон.

Гістохімічними методами виявляли нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК), білки, вуглеводні сполуки, глікозаміноглікани. Виявлення нуклеїнових кислот виконували за методом Ейнарсона, Фельгена-Розенбека та за В.Г. Конарєвим (Конарев В.Г, Тютерев С.Л., 1970; Кононский А.И., 1976; .).

Сумарні білки виявляли амідочорним 10В. Виявлення загальних і кислих білків проводили за методом Мікель-Кальве. Глікоген і глікопротеїди виявляли ШЙК-реакцією за методом Шабадаша, кислі глікозамінглікани (ГАГ) – розчинами толуідинового синього при рН 1,0; 2,0; 3,0 та 4,2 та альціановим синім при рН 1,0 і 2,5 (Пирс Є., 1962; Лили Р., 1969; Шубич М.Г., Могильная Г.М., 1979; Луппа Х., 1980).

Бактеріологічні дослідження уражених ділянок шкіри проводили загальноприйнятими методами.

Отриманий матеріал оброблений статистично на персональному комп'ютері з використанням табличного процесора Microsoft Exel for Windows.