УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Короткий зміст

Стан епізоотичної ситуації щодо лейкозу великої рогатої худоби у світі. Встановлено, що лейкоз має значне та нерівномірне поширення у світі. Ця хвороба, згідно МЕБ, реєструється на всіх населених континентах. Найбільш розповсюджена вона в Європі, де щорічно захворювання на лейкоз реєструють в 21–24 країнах, та Америці — у 16–23 країнах. В Азії, згідно звітів МЕБ, більшість країн благополучні щодо лейкозу. Найменш з’ясована епізоотична ситуація в Африці, де за період 1999–2004 рр. з 53 країн континенту щорічно надають статистичну інформацію від 9 до 25 країн. Стаціонарно неблагополучна щодо лейкозу великої рогатої худоби Австралія та Нова Зеландія. Благополучними вважаються майже всі острівні території Океанії. Результати проведеного аналізу свідчать, що поширеність захворювання на Європейському континенті нерівномірне: з 15 країн, яких офіційно визнано оздоровленими, 13 належать до країн-членів ЄС. У країнах Східної Європи (Бєларусь, Латвія, Литва, Молдова, Росія, Україна, Естонія) за період спостереження зареєстровано більшість випадків захворювання на лейкоз великої рогатої худоби — від 66,2 до 92,3 % офіційно зареєстрованих загальносвітових випадків лейкозу.

Основним методом оздоровлення від лейкозу та недопущення занесення збудника до благополучних територій у світі є лабораторні діагностичні дослідження з подальшою ізоляцією інфікованих тварин. Вакцинація при лейкозі має обмежене використання. За період наших досліджень експериментальні щеплення проти лейкозу великої рогатої худоби застосовували в трьох неблагополучних країнах (Бразилії, Бахрейні та Україні). У країнах, оздоровлених від лейкозу великої рогатої худоби, вакцинацію не використовували.

. В Україні за період з 1994 по 2005 рр., згідно з даними Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України, виявлено 3 773 190 хворих на лейкоз тварин, зареєстровано 7 782 неблагополучних пунктів. На 31.12.2004 р. вважались благополучними щодо лейкозу п’ять областей західного та північно-західного регіонів України: Закарпатська — благополучна з 1995 р., Івано-Франківська — з 1997 р., Волинська — з 1999 р., Рівненська — з 2000 р., Чернівецька — з 2003 р. Інші 19 областей та АР Крим стаціонарно неблагополучні щодо цієї хвороби.