ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА МОЛОКА ПРИ ЛЕЙКОЗІ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Короткий зміст

Дослідження проводилися протягом 2006–2008 років у науковій лабораторії кафедри ветеринарно-санітарної експертизи ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НУБіП України, дослідних господарствах Київської, Хмельницької та Черкаської областей, лабораторії Золотоніського маслоробного комбінату Золотоніського району Черкаської області, Київській міській державній лабораторії ветеринарної медицини, Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи ІВМ УААН, лабораторії “Група хроматографії” Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України.

Матеріалом для дослідження слугували: корови української чорно-рябої молочної породи різної лактації, молоко та кров, отримані від позитивних та здорових негативних за РІД та ПЛР тварин. Схема досліджень наведена на
рис. 1.

Для виконання роботи використано такі методи:

– гематологічні – за загальноприйнятими методиками: кількість лейкоцитів визначали в камері Горяєва; морфологічний аналіз лейкоцитів – у мазках крові, зафарбованих за Романовським-Гімза;

– імунологічні дослідження – методом реакції імунодифузії;

– ПЛР-діагностика – методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі із використанням флуоресцентних зондів та діагностичного набору “Лейко-ПЛР”;

– показники безпечності та якості молока визначали згідно з вимогами чинного ДСТУ 3662-97. Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі за показниками:

– органолептичними (запах, смак, колір, консистенція);

– фізико-хімічними (густина – за ГОСТ 3625-84, кислотність – за ГОСТ 3624-92; вміст масової частки жиру – за ГОСТ 5867-90; білка, СЗМЗ, золи, сухої речовини – за ГОСТ 3623-73);

– санітарно-мікробіологічними (МАФАМ, БГКП – за ГОСТ 9225-84);

– виділення патогенної мікрофлори – відповідно до стандартних методик виділення окремих бактерій за видами;

– цитологічними – фарбування мазків молока методами Романовського-Гімза та Ньюманса, за власною удосконаленою методикою;

– кількість соматичних клітин у молоці – за методом Прескотта-Бріда;

– гістологічними – за схемою Л. П. Горальського, В. Т. Хомича, О. І. Кононського (2006).

Статистичну обробку одержаних результатів здійснювали у програмі Microsoft Office Excel, 2003 за методом Монцевічюте-Ерінгене. Ступінь вірогідності оцінювали за критерієм Стьюдента.