ПРОТОКОЛЬНА ФОРМА ДІЗНАННЯ Автореферат

Актуальність теми. Кримінальний процес являє собою складну систему дій і правовідносин, певні сукупності яких утворюють структурні елементи більшого чи меншого обсягу і рівня складності. Обсяг і рівень складності елементів обумовлюється цілями, що ставляться перед кожним із них; обсягом і складністю предмету, що має бути осягнутий, а отже і завданнями, які підлягають виконанню.

Предметом дослідження у кримінальному процесі є злочин. Оцінка суспільної небезпечності останнього дається законодавцем у кримінально-процесуальному законі. Складність дослідження кожного злочину визначається багатьма чинниками, серед яких основними є наявність кваліфікуючих ознак злочину; очевидність чи неочевидність його вчинення; необхідність у проведенні складних процесуальних дій.

В структурі кримінального процесу України з 1967 року існує провадження, в межах якого вирішуються всі завдання досудового провадження щодо злочинів, які не відзначаються великою суспільною небезпекою і не є складними для дослідження обставин їхнього вчинення. Це провадження отримало у кримінально-процесуальному законі назву "протокольна форма досудової підготовки матеріалів", а в теорії кримінального процесу - "протокольна форма дізнання".

Актуальність дисертаційного дослідження протокольної форми дізнання обумовлюється двома чинниками.

1. Проблеми дізнання, здійснюваного у протокольній формі, були предметом наукових досліджень у роботах С.А. Альперта, В.Д. Арсєньєва, В.І. Баскова, О.В. Бауліна, О.Г. Бегунця, Ю.М. Бєлозьорова, В.В. Вандишева, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського. В.С. Зеленецького, Л.М. Карнєєвої; Н.С. Карпова. О.М. Ларіна, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Пора, П.Ф. Пашкевича, І.Л. Петрухіна, Д.А. Постового, Р.Д. Рахунова, В.В. Рябоконя, Д.О. Савицького, О.В. Смирнова, М.С. Строговича, Д.В. ФілІна, В.П. Шибіка та ін.

Всі роботи, за винятком кандидатської дисертації Д.О. Савицького, присвяченої процесу доказування у справах з протокольною формою досудової підготовки матеріалів (Київ, 2003 рік), базувалися на кримінальному законі 1960 року, що втратив чинність з прийняттям в 2001 року нового Кримінального кодексу України (далі - КК). В 2001 році до Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК) були внесені суттєві зміни, пов’язані не тільки з прийняттям нового кримінального закону, а й оновленням процедури підготовки матеріалів у протокольній формі.

Верховний Суд України до цього часу не відреагував на зміни у законодавстві в частині регламентації протокольної форми досудової підготовки матеріалів. Останні зміни в постанову Пленуму Верховного Суду України, присвяченій практиці застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів, були внесені більше семи років тому - 3 грудня 1997 року.

Оновлене кримінально-процесуальне законодавство в частині правового регулювання протокольної форми дізнання не було предметом спеціального монографічного дослідження.

2. В проекті КПК протокольна форма дізнання не передбачена. В ході роботи над проектом цього кодифікованого акту робоча група не визнала за доцільне зберігати на майбутнє протокольну форму дізнання. Між тим майже сорокарічна практика здійснення дізнання у такій формі підтвердила її ефективність у боротьбі зі злочинністю, бо забезпечила вивільнення сил і засобів правоохоронних органів держави для боротьби з тяжкими злочинами. У зв’язку з цим існує потреба наукового дослідження проблем, що виникають під час здійснення дізнання у протокольній формі. Таке дослідження має підтвердити або спростувати доцільність існування у вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві протокольної форми дізнання.

Отже, дослідження проблем протокольної форми дізнання є актуальним для теорії і практики кримінального процесу як в ретроспективному, так і в перспективному плані.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою частиною цільової комплексної програми «Проблеми удосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної правової демократичної держави» (номер державної реєстрації 0186.0.099031).