ГЕРПЕСВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ КОНЕЙ ПЕРШОГО ТА ДРУГОГО ТИПІВ (УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ)

Короткий зміст

Робота виконана в лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету та на базі Нагірянської філії ЗАТ НВП “Райз-Агро” (Ягільницький кінний завод), Чортківського району Тернопільської області. Розробку полімеразної ланцюгової реакції щодо діагностики ГВК-1 проводили сумісно з Д.Л. Мартиненком, В.Г. Спиридоновим та С.Д. Мельничуком в Українській лабораторії якості і безпеки продукції АПК, НУБіП України, м. Київ. Поширення герпесвірусної інфекції першого і другого типів у світі вивчали за даними Міжнародного Епізоотичного Бюро (МЕБ) і на інтернет-сайті IOE.

Нами було досліджено 622 проби стабілізованої крові та сироваток крові коней з різних господарств. При цьому проведені гематологічні та біохімічні дослідження у 500 коней. Серологічні ж дослідження проведені у 622 коней.

У дослідах були використані такі штами вірусів: герпесвіруси коней другого типу – підтипи LR-10 та LR-43, яких культивували на перещеплювальній культурі фібробластів шкіри коня. В результаті їх культивування отримали клон, який був адаптований до перещеплювальної культури клітин трахеї теляти (ТТ). Культура фібробластів шкіри коня та підтипи LR-10 та LR-43 були надані професором Марчиним Бамбурою, завідувачем відділом вірусології та імунології Варшавського аграрного університету. Використовували також герпесвірус коней першого типу (штами “СВ-69” та “Буковина”), який був адаптований до перещеплювальної культури трахеї теляти к.вет.н. В.Л. Бегасом Штам “СВ-69” отриманий з культуральної аутенуйованої вакцини, а штам “Буковина” виділив професор О.Є. Галатюк в лабораторії Інституту епізоотології Української академії аграрних наук. Ентеровірус свиней та культура епітелію тестікулів поросяти були надані завідуючим лабораторією вірусології Інституту ветеринарної медицини УААН, д. вет. н. В.А. Сініциним. Віруси зберігали у замороженому стані при температурі -70 ⁰С.

Для проведення експериментів нами були використані такі перещеплювальні культури клітин: культура фібробластів шкіри коня, культура епітелію трахеї теляти та культура епітелію тестікулів поросяти.

Гематологічні та біохімічні дослідження проводили згідно з методичними рекомендаціями І.П. Кондрахіна (1985) та В.І. Левченко (2002).

Статистичний аналіз даних проводили за допомогою редактора електронних таблиць Excel 2003, за загально прийнятими методиками.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Адаптація підтипів LR-10 та LR-43 герпесвірусу другого типу до перещеплювальної культури епітелію трахеї теляти

Для культивування підтипів LR-10 та LR-43 герпесвірусу другого типу спочатку використовували культуру фібробластів шкіри коня. На культурі фібробластів шкіри коня під дією LR-10 та LR-43 ЦПД проявлялась на 6-7 добу. Після внесення даних підтипів на перещеплювальну культуру епітелію трахеї теляти ознаки ЦПД з’являлись на 10 – 12 добу. Наявність вірусних антигенів контролювали в реакції гемаглютинації (РГА) після концентрації культуральної рідини в 10 разів. Після проведення 10-ти пасажів нами було встановлено підвищення концентрації гемаглютининів підтипів (LR-10 та LR-43) герпесвірусу другого типу у культуральній рідині, отриманій при зараженні моношару епітелію трахеї теляти. Герпесвіруси двох підтипів другого типу після проведення шістнадцяти пасажів почали проявляти цитопатогенну дію на 7 – 9 добу, а аглютинацію клітин на 2 – 3 добу. Дані досліджень наведені в таблиці 1, з якої видно, що підтипи другого типу герпесвірусу коней можна культивувати на перещеплювальній культурі епітелію трахеї теляти.