РАСПРОСТРАНЕНИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ЛЯМБЛИОЗА У ЖИТЕЛЕЙ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Короткий зміст

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставлених задач було обстежено 152 хворих на лямбліоз до лікування і 50 з них після проведеного комплексного лікування. З числа обстежених 74 хворих склали діти (34 хлопчики і 40 дівчинок) віком від 1 до 15 років, що перебували на стаціонарному обстеженні і лікуванні в 8-й і 16-й дитячих лікарнях м. Харкова. 78 дорослих хворих (34 чоловіки і 44 жінки) віком від 16 до 60 років перебували на амбулаторному обстеженні та лікуванні на кафедрі медичної паразитології і тропічних хвороб Харківської медичної академії післядипломної освіти. Контрольну групу склали 30 дітей і 35 дорослих відповідного віку та статі.

Діагноз лямбліоз у всіх обстежених хворих і його відсутність в контрольній групі підтверджені на підставі сукупності епідеміологічного і клінічного анамнезів, клініко-лабораторних показників і результатів копрологічного та імуноферментного аналізів. У всіх хворих і осіб контрольної групи були виключені інші паразитарні інвазії та вірусні гепатити. У 76 хворих на лямбліоз і 46 практично здорових осіб проведена порівняльна оцінка копроскопічного і серологічного методів діагностики лямбліозу.

Клінічне обстеження хворих проводили за загальноприйнятою методикою, яка включала дані ретельно зібраного епідеміологічного анамнезу, суб'єктивних та об'єктивних даних, лабораторного (клінічний аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз випорожнень на яйця гельмінтів та найпростіші, виявлення антитіл до антигенів лямблій в сироватці крові методом імуноферментного аналізу (ІФА) та інструментального дослідження (ультразвукового дослідження – УЗД, езофагогастродуоденоскопії – ЕГДС, електрокардіограми – ЕКГ).

Імунодіагностику лямбліозу проводили шляхом виявлення антитіл до антигенів лямблій в сироватці крові з використанням тест-системи "Лямблія-Ig M". Для визначення діагностичної цінності тест-системи на лямбліоз був застосований метод Глікмана (Glikcman, 1978) [А.М. Пономарева, 1981], який дозволяє визначити чутливість реакції, її специфічність, достовірність позитивних і негативних результатів

З огляду на те, що у формуванні реакції організму у відповідь на лямбліозну інвазію велику роль відводять імунологічній реактивності, що забезпечує захисно-пристосувальні реакції, було проведено дослідження стану імунітету у 39 дітей і 50 дорослих хворих.

Основні популяції і субпопуляції лімфоцитів периферичної крові визначали з використанням панелі моноклональних антитіл "Клоноспектр" (Росія) методом непрямої реакції поверхневої імунофлюоресценції [Г. Фримель, 1987; А.В. Караулов, 1999]. Крім визначення кількості лімфоцитів проводили якісну оцінку співвідношення формених елементів крові шляхом обчислення ЛІІ [Р.Г. Амбарцумян, Б.М. Бекбергенов, 1986].  Концентрацію імуноглобулінів основних класів (G, А і М) у сироватці крові визначали методом простої радіальної імунодифузії [І.Ф. Комаров, 1999; В.М. Ліфшиц, 2002].

Специфічне лікування хворих на лямбліоз проводили препаратом орнідазол. У зв'язку з тим, що монотерапія орнідазолом малоефективна при лямбліозі [Т.І. Авдюхіна, Т.М. Константинова, Т.В. Кучеря, Ю.П. Горбунова, 2003], разом зі специфічною терапією проводили імуномодулювальну терапію. При виборі засобу імунокорекції враховували поєднання інтерфероногенних, імуномодулювальних та протизапальних властивостей циклоферону.

Вибіркове сероепідеміологічне обстеження 265 дітей віком від 1 року до 15 років, що проживають в м. Харкові і районах Харківської області, було проведено методом ІФА на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і вірусологічної лабораторії Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні м. Харкова в 2004-2006 рр. Досліджувану сироватку оцінювали як позитивну при її реагуванні в розведенні 1:200.

Санітарно-паразитологічне дослідження проб випорожнень, проб питної води; води з відкритих водоймищ; змивів з предметів домашнього вжитку; проб ґрунту, взятих в м. Харкові і на території всіх 26 районів області, було проведено на базі відділу паразитології Обласної санітарно-епідеміологічної станції Харківської області і санітарно-епідеміологічної станції Харківського району в період 2004-2006 рр. Всього досліджено 316 656 проб випорожнень від жителів області,  1262 проб питної води, 261 проб води з відкритих водоймищ, 5459 змивів з предметів домашнього ужитку, 163 проб ґрунту. Оцінку забрудненості об'єктів зовнішнього середовища проводили за методом академіка М.О. Романенко (2000-2002 рр.).

Статистичне опрацювання отриманих результатів дослідження здійснено за допомогою пакету програм «STATISTICA» for Windows (Stat Soft Inc, США) на комп'ютері з процесором Pentium II Celeron 850 PPGA. Виходячи з того, що середні значення багатьох показників знаходилися в межах прийнятої норми, був застосований аналіз частоти зустрічальності порушень показників [С.О. Айвазян і інші, 1985; Т.Ю. Каспарова, 1988]. Величини відсотка для груп понад 100 спостережень визначалися звичайним способом. При кількості спостережень до 100 величини відсотка та їх помилки визначалися за таблицею В.С. Генеса [В.С. Генес, 1967].