лептоспіроз тварин в одеській області (ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТІ ЕПІЗООТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА КЛІНІЧНОГО ПРОЯВУ)

Короткий зміст

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувалися протягом 1996-2002 рр. в господарствах Одеської області,  обласній та районних державних лабораторіях  ветеринарної медицини, на кафедрі епізоотології та паразитології Одеського державного аграрного університету та у відділі особливо небезпечних інфекцій Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Матеріалом досліджень були результати епізоотологічного обстеження господарств; статистичні дані Управління державної ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України в Одеській  області, Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, районних державних  лабораторій ветеринарної медицини.

За період виконання дисертаційної роботи в РМА досліджено 93886 сироваток крові від великої рогатої худоби, 175765 сироваток крові від свиней,  3654 сироватки крові від коней, 337 сироваток від собак, 152 сироватки крові від домових мишей, 238 сироваток крові від лісових мишей, 329 сироваток крові від польових мишей і 146 сироваток крові від сірих щурів.

Аналіз епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби і свиней проведено в 26 районах Одеської області, в яких обстежено 154 ферми великої рогатої худоби і 111 свиноферм.

Серологічні  дослідження на лептоспіроз в РМА сироваток крові великої рогатої худоби, свиней,  коней і собак проведені з нашою участю в Одеській обласній  державній лабораторії ветеринарної медицини. Сироватки крові від домашніх, лісових  і польових мишей, а також від щурів  досліджувались в лабораторії  особливо небезпечних інфекцій Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції.

Епізоотичну ситуацію щодо поширення  лептоспірозу великої рогатої худоби і свиней в Одеській області вивчали за статистичними даними, річними звітами районних управлінь ветеринарної медицини, а також за результатами проведених епізоотологічних обстежень господарств.

При вивченні особливостей епізоотичного процесу, перебігу і клінічного прояву лептоспірозу тварин в Одеській області використовували комплексний епізоотологічний метод. Епізоотологічні дослідження проводили згідно «Методических указаний по эпизоотологическому исследованию» (Бакулов И.А. и соавт., 1982).  При проведенні  цих досліджень використовували: «Методы эпизоотического исследования и теория эпизоотического процесса» (Джупина С.И., 1991); «Материалы и методы эпизоотической нозогеографии» (Нуйкин Я.В., 1977).

Клінічні обстеження тварин, визначення кількості еритроцитів і лейкоцитів проводили загальноприйнятими методами; рівень гемоглобіну – за Салі; рівень білірубіну – за Єндрашиком; кількість загального білку – рефрактометричним методом; вміст цукру – за Сомоджі.

Серологічні дослідження сироваток крові на лептоспіроз проводили в реакції мікроаглютинації (РМА) з лептоспірами серологічних груп:  Icterohaemorragiae, Canicola, Grippotyphosa, Pomona, Tarassovi, Hebdomadis, Sejroe.

Реакцію мікроаглютинації ставили згідно “Настанови з лабораторної діагностики лептоспірозу” (1997).

Одержані дані обробляли методами математичної статистики (Ашмарин И.П., Воробьев А.А., 1962).